Справа № 2-550/10    

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

01 липня 2010 року       Чорноморський  районний суд   Автономної Республіки Крим      

у складі: головуючого судді -        Єрохіної І.В.

                при секретарі          -        Приходько Н.Г.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в смт. Чорноморське цивільну за позовом ОСОБА_1 до військової частини А -1656 м. Севастополя АР Крим про стягнення компенсації замість речового майна

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до в/ч А -1656 м. Севастополя АР Крим про стягнення компенсації замість речового майна, мотивуючи свої вимоги тим, що з 23.02.1998 року по 20.02.2010 року проходила службу в військової частині на посаді старшого оператора радіолокаційного відділення військової частини А-1863. Наказом командира військової частини А-1656 № 36 від 19.02.2010 року вона була виключена зі списків особистого складу частини за віком з 20.02.2010 року. Але їй не була виплачена компенсація за речове майно. Сума компенсації складає 5859,81 грн.

    В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснила згідно вищевикладеного.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заперечення на позов, в яких позовні вимоги не визнав, зазначив, що до спірних правовідносин не може бути застосована норма ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка передбачала можливість отримання грошової компенсації замість речового майна.

    Вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

    Як вбачається з витягу з послужного списку старшого солдата ОСОБА_1 вона з 23.02.1998 року по 20.02.2010 року проходила службу в військової частині на посаді старшого оператора радіолокаційного відділення військової частини А-1863 (а.с. 4).

Відповідно до копії довідки-розрахунку начальника продовольчої та речової служби в.ч. А-1656 від 24.02.20010 року, позивачу належить до виплати грошову компенсацію замість належного речового майна в сумі 5859,81 грн. (а.с. 6).

Відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року (із змінами та доповненнями) продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в термін, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.  Згідно з пунктом 28 Положення «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або у відставку без права носіння форменого одягу можуть отримати грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. У відповідності до частини 5 Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» вбачається, що проаналізувавши положення Конституції України, Кодексу (мається на увазі Бюджетний Кодекс України), практику зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті б, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України. Таким чином, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Крім того, згідно з п. 19 постанови № 8 Пленуму Верховного суду України від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також грошове майно та продовольчі пайки, або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнту індексації грошових доходів.

Згідно ст. 28 Постанови КМУ від 28.10.2004 року № 1444 ««Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» військовослужбовці, звільнені в запас або відставку без права носіння військової форми одягу, можуть отримати грошову компенсацію за речове майно за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивачки э обгрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню.  

Відповідно до ст. 257 нового ЦК України загальний строк позовної давності складає 3 роки.

      Згідно зі ст. 267 нового ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідач по справі не просив застосувати позовну давність до позовних вимог позивачки, а тому суд не має права застосувати позовну давність, та задовольняє вимоги за весь час дії нового Цивільного кодексу України, тобто з 1 січня 2004 року. Що стосується позовних вимог до 01.01.2004 року, то суд відповідно до ст. 75 ЦК України (1963 року)  застосовує позовну давність незалежно від заяви сторін. А тому, захисту підлягають позовні вимоги з 20.02.2001 року. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

      Грошова компенсація з 20.02.2001 року по 20.02.2010 року складає 2269,15 грн, яка і підлягає стягненню.

             З відповідача також підлягають стягненню судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України.

       Керуючись  ст. ст. 17, 22, 24 Конституції  України, ст. ст.ст.10,60,88,208,209,212-218 ЦПК України, ст.ст.2,9 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.16 Закону України «Про збройні сили України» суд -  

В И Р І Ш И В:

             Позовну  заяву ОСОБА_1 до військової частини А -1656 м. Севастополя АР Крим про стягнення компенсації замість речового майна  -  задовольнити частково.

             Стягнути  з  військової частини А -1656 м. Севастополя АР Крим на  користь  ОСОБА_1  грошову компенсацію замість речового майна в сумі 2269,15 грн.

             В решті інших позовних вимог відмовити.

Стягнути  з військової частини А -1656 м. Севастополя АР Крим на користь  держави     витрати зі сплати судового збору у розмірі 51 грн., та витрати за інформаційно – технічне забезпечення в розмірі 120 гр., а всього 171 грн.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

              Суддя:                                                                                                                         І.В. Єрохіна