Справа № 2а -41
2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01червня 2010 р. м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
секретаря Петруняк Н.А.,
з участю представника відповідача Бачинської О.Б.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі та державного Казначейства України про визнання протиправною відмови відповідача щодо виплати щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, забезпечити виплату підвищення до пенсії за 2006-2008 роки, шість місяців 2009 р., проводити виплату підвищення до пенсії як дитині війни в подальшому та стягнути моральну шкоду
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі про визнання протиправною відмови відповідача в перерахунку йому пенсії, як дитині війни, про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та забезпечення її виплату за 2006-2008 роки та 6 місяців 2009 р., проводити виплату перерахованої пенсії в подальшому та стягнути з відповідача 1650 грн. завданої йому моральної шкоди. Позовні вимоги позивач мотивував тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Згідно з статтею 6 згаданого закону йому з 01.01. 2006 р. повинна бути збільшена пенсія на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Позивач вважає, що всупереч положенню ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, Законами України “Про державний бюджет України на 2006 рік” та “Про державний бюджет України на 2007 рік”, - дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” вказану статтю було викладено в новій редакції, а Закон України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” нічого не говорить про державну соціальну допомогу дітям війни. Проте, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними вказані положення Законів України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік”. Незважаючи на те, що 25.03. 2009 р. позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі з вимогою здійснити підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач не провів таке підвищення пенсії і не виплатив його за вказаний період. Розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи із визначеного законами України про державний бюджет України на відповідний період прожиткового мінімуму, позивач вважає, що сума невиплаченого йому підвищення до пенсії за 2006-2008 роки, 6 місяців 2009 р., з врахуванням частково виплаченого підвищення в 2008 р., становить 4494,3 грн. Позивач зазначає, що якби він вчасно отримав виплати, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, то міг би придбати значно більше товарів і продуктів, ніж тепер. Покликаючись на ст. 1167 ЦК України, яка передбачає, що відшкодування шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями і бездіяльністю установи, здійснюється особою, яка її завдала, позивач просить стягнути з управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі завдану йому моральну шкоду в розмірі 1650 грн.
Ухвалою суду за клопотанням Управління пенсійного фонду України в Городенківському районі до участі в справі, як другого відповідача, залучено Державне казначейство України.
В судове засідання позивач не з’явився, до суду подав заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просить відмовити в задоволенні позову. Суду пояснила, що Закон України “Про соціальний захист дітей війни” не містить поняття “мінімальна пенсія за віком”, а положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не можуть застосовуватись до виплат «дітям війни», оскільки застосовуються виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Згідно п.2.3 мотивувальної частини Ухвали Конституційного суду України від 19.05.20009 р. прогалина в законодавстві полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватись дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансування виплат по даному Закону проводиться із державного бюджету України, а зміни до законів про бюджет щодо фінансування даних доплат не внесені, тому представник вважає, що для стягнення коштів з Пенсійного фонду України відсутні правові підстави. Позивачу виплата надбавки до пенсії як дитині війни проводились з 01.01.2008 р. в розмірі 47 грн., з 22 травня 2008 р. виплати проводяться в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Представник відповідача вважає, що позивач пропустив річний строк для звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що відповідно до ч.1 ст.100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник Державного казначейства України в судове засідання не з’явився, в поданому до суду запереченні просить справу розглядати у відсутності їх представника, одночасно зазначає що в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити, так як Державне казначейство України не є головним розпорядником бюджетних коштів, не здійснює заходи щодо виплати грошової допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не обслуговує рахунків Управління Пенсійного Фонду України в Городенківському районі.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши таким чином її обставини, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, як особа, що є громадянином України, якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, наділений статусом дитини війни, що стверджено пенсійним посвідченням НОМЕР_1 з відміткою «дитина війни». Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році такого порядку Кабінет Міністрів України не запровадив і надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії не доплатив. Таким чином вимоги позивача щодо виплати надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в 2006 році до задоволення не підлягають.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік, статтею 111 згаданого Закону про бюджет встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року визнано неконституційними п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Пунктом 41 розділу І І Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” був викладений в новій редакції, якою передбачалось, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно з частиною 4 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмір надбавки для інших учасників війни - 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 22.05.2008 р. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України, в числі інших, положення п.41 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до пункту 6 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнанні неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право позивача на отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, у 2007 році виникло з 09.07.2007 року, у 2008 році – з 22.05.2008 року.
Суд відхиляє заяву представника відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, виходячи з наступного. Ч. 2 ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За ч.3 ст.99 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Листом Управління ПФУ в Городенківському районі № 145/В-15 від 28.04.2009 р., направленим в адрес позивача, останньому було відмовлено в задоволенні заяви про виплату в повному обсязі надбавки до пенсії, як дитині війни. Позивач звернувся в суд з цим позовом 10.07.2009 р., отже, він не пропустив строк позовної давності.
З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ в Городенківському районі виплачувало щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії в таких розмірах: з 01.01. 2008 року – по 47 грн., з 01.04.2008 р. – 48,1 грн., з 22.05.2008 р. по даний час виплати проводяться відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в таких розмірах: з 22.05.2008 р. - 48,1 грн., з 01.07.2008 р. - 48,2 грн., з 01.10.2008 р. - 49,8 грн. Оскільки закон має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів, тому виплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни повинні проводитись відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Доводи представника відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, і не може бути застосований для обчислення підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає безпідставними, оскільки за чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій входить мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до статті 19 цього Закону визначається виключно законами України. Державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності. Посилання представника відповідача на не внесення змін до законів щодо фінансування виплат, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не може бути причиною невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань.
Державне казначейство України не здійснює функцій пенсійного забезпечення, тому відсутні правові підстави для покладення на нього зобов’язань щодо донарахування позивачу доплат до пенсії.
Так як функції з призначення, нарахування та виплати пенсій позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі, тому суд приходить до висновку, що вірним способом відновлення порушеного права позивача буде покладення на відповідача обов’язку провести належне нарахування та виплату позивачу недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 01.06.2010 р. (по день постановлення судового рішення), яке обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених ОСОБА_2 сум підвищення пенсії за цей період. Так як управлінням Пенсійного фонду України в Городенківському районі було відмовлено в проведенні виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, тому слід визнати ці дії протиправними.
Оскільки в майбутньому розмір підвищення до пенсії дітям війни може бути змінений в сторону зменшення/збільшення шляхом внесення змін до закону, тому позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача проводити виплату перерахованої пенсії в подальшому суд вважає безпідставними, так як захисту в суді підлягає порушене право.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог та заперечення. Однак, всупереч вказаним вимогам позивач не довів, що відповідачем йому спричинена моральна шкода, тому позовні вимоги в частині стягнення моральної (немайнової) шкоди не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 88 КАС України суд вважає можливим звільнити відповідача від сплати судових витрат.
На підставі ст.ст. 1,3,6,7,8 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 17,19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, та керуючись ст. ст. 11, 17,18, 86,88,99-100,158, 160-163, 167, 186 КАС України , суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі в проведенні виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Городенківському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 01.06.2010 р., яке обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених ОСОБА_2 сум підвищення до пенсії за вказаний період.
В решті позовних вимог – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ничик Г.І.