Справа № 2-а-291-2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ                      УКРАЇНИ

    13 липня 2010 року                                                     м. Дніпродзержинськ  

    Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська у складі головуючого судді                    Погребняк Т.Ю., при секретарі Шостак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у                          м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі міста Дніпродзержинська про визнання протиправними дій, стягнення щомісячної соціальної допомоги  згідно статусу "дитина війни",    

В С Т А Н О В И  В :

    У січні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі міста Дніпродзержинська про визнання протиправними дій, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону їй з                 1 січня 2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006 – 2008 роках така допомога не виплачувалася. Вважає дії Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська щодо не нарахування підвищеної пенсії протиправними, просить зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і стягнути з відповідача на її користь недоплачену допомогу за 2006 – 2008 рр. в сумі 3891 грн. 90 коп.

    В наданому до суду письмовому клопотанні, позивач ОСОБА_1 просить суд розглянути справу без її участі в порядку письмового провадження.

    Представник відповідача в письмовому клопотанні, наданому суду, просить суд розглянути справу без участі представника Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі                             м. Дніпродзержинська. В письмових запереченнях відповідач заявлений позов не визнав і зазначив, що дійсно позивач має статус дитини війни. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року було визнано такими, що не відповідають Конституції положення Закону України «Про державний бюджет України» на 2007 рік», якими було зупинено дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється  за рахунок коштів державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України, які мають цільове призначення тільки для виплати пенсій.

        Суд, взявши до уваги позицію позивача та відповідача, вивчивши матеріали                        справи, вважає, що позов необхідно частково задовольнити з наступних підстав.  

              У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджено її пенсійним посвідченням.

              Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинність з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання  чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Встановлено, що позивачка  є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

    Згідно вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-1У мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

    В позовній заяві позивачка просила визнати неправомірними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати їй соціальної допомоги згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за  2006- 2008 роки  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та стягнути за вказаний період часу на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов*язкове  державне  пенсійне  страхування»   суму 3891,90 грн.

    Розглядаючи заявлені вимоги, суд встановив, що відповідно до п.17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року дію ст.6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік. Законом України від 22 березня 2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни та виключено п.17 ст. 77 зазначеного закону, які набули законної сили з 2 квітня 2006 року та було відновлено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 1 січня 2006 року.

    Відповідно до вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року(із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) вказане підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Кабінетом Міністрів України у 2006 році не був визначений порядок  виплати 30% надбавки до пенсії дітям війни, що і виключило можливість збільшення пенсії.  

    Згідно з п.12 ч.1 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням  ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

    Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року  №6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

      Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України» текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії, виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону  та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказане підвищення  провадиться за їх вибором  згідно з одним із законів».

      Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін  до деяких законодавчих  актів України».

       Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов`язковими  до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Крім того, вони мають преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

    Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти  або їх окремі положення , що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

                  Прожитковий мінімум, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»  для осіб, які втратили працездатність у 2007 році складає: з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень.

               За таких обставин відповідач був зобов’язаний підвищити позивачу пенсію починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. При цьому позивачем суду не надані докази, що вона є інвалідом. Тому у задоволенні її позивних вимог щодо нарахування підвищення пенсії як «дитині війни» з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року необхідно відмовити.

      За таких обставин суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії як «дитині війни» в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є неправомірними тому, що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування та перерахунку пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

    Суд не приймає до уваги заперечення Пенсійного фонду України в Баглійському районі            

м. Дніпродзержинська, що доплати до пенсії дітям війни, які передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадяться саме з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, а також твердження відповідача про те, що розмір доплат дітям війни до пенсії не передбачено діючим законодавством України, оскільки це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.  

    Відносно вимог позивача за 2008 рік суд вважає, що вони є аналогічними з 2007 роком. Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі, тому позовні вимоги за цей період не підлягають задоволенню.      

     Ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений  у наступному розмірі з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.

   Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, що не було зроблено.

   При цьому, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, які своєчасно не одержані з вини органу, який виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. В частині стягнення суми недоотриманої допомоги позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки визначення розміру виплати допомоги відноситься до компетенції суб`єкту владних повноважень.

    Заяв щодо застосування  до спірних правовідносин  вимог ст. 99 КАС України від  представника відповідача не надійшло.

    Судові витрати відповідно до ст. 94 ч. 1 КАС України підлягають стягненню з місцевого бюджету на користь позивача у розмірі, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року, тобто  судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

          Враховуючи викладене, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 159, 162 Кодексу адміністративного судочинства України,  Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами” від 18.02.2010 року № 1691-VI, суд

П О С Т А Н О В И В :

    Заявлений позов задовольнити частково.

    Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі                      м. Дніпродзержинська щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі                                     м. Дніпродзержинська здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

    У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

    Стягнути з бюджету Баглійського району м. Дніпродзержинська на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 гривні 40 копійок.

    Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.

    Суддя                                                   Погребняк Т.Ю.