Справа № 2-30

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2010 року                                      Замостянський районний суд м. Вінниці                                 в складі: головуючого – судді Прокопчук А.В.

                 при секретарі Ремізовій А.А.,

            за участю представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2,

                               представника відповідача Вінницької міської ради –

                                                                                   Ніконюка О.В.,

                               представника третьої особи на боці позивача ОСОБА_5 –

                                                                                  ОСОБА_6,

                                представника третьої особи на боці позивача ОСОБА_7 –

                                                                                   ОСОБА_8,

                                представника третьої особи на боці відповідача

                                                                               ОСОБА_9  – ОСОБА_10,

                                адвокатів ОСОБА_11, ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_13, Віницької міської ради про припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

    В листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_13, виконкому Вінницької міської ради про припинення права власності в зв’язку із знищенням майна.

    Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що він разом з ОСОБА_5 являються співвласниками 6/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1. Їх право власності зареєстроване в КП «ВООБТІ» за № 3023. Решта домоволодіння належить ОСОБА_7 – 1/10 частина, ОСОБА_14 – 11/100 частин.

Згідно з технічним паспортом на будинок 7/25 частин домоволодіння рахується за відповідачкою ОСОБА_13, а також 27/100 часток - за ОСОБА_15

В  1979 році ОСОБА_13 та ОСОБА_15 виїхали з домоволодіння і виписались з нього у зв’язку з отриманням державного житла, а належні їм частини домоволодіння прийшли в непридатність для проживання і були знищені.

З часу вибуття ОСОБА_13 і ОСОБА_15 за новим місцем проживання, вони та їх родичі своєю колишньою власність не цікавилися і не претендували на збереження будь-яких прав на домоволодіння, або на користування земельною ділянкою.

Згідно довідки Вінницького РАЦС № 3034-29 від 04.11.2006 року ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті ніхто прав на її колишню частку не заявляв.

В даний час позивач не може разом з іншими співвласниками перерахувати частки в домоволодінні, вирішити питання про введення в експлуатацію самовільних будівель, встановити порядок користування земельною ділянкою, тому змушений був звернутися з позовом до суду про припинення права власності ОСОБА_13 та ОСОБА_15 на домоволодіння АДРЕСА_1.

17 червня 2009 року судом до участі в справі в якості третьої особи на боці відповідача залучено ОСОБА_9

19 жовтня 2009 року до участі в справі в якості третьої особи на боці позивача залучено ОСОБА_3, замість ОСОБА_14, який 30.07.2007 року продав належну йому частку будинку ОСОБА_3

В липні 2010 року позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та підстави позову, зазначивши у заяві, що приміщення, які належали відповідачці ОСОБА_13 та померлій ОСОБА_15 були виділені в натурі. Дані приміщення перебували в аварійному стані. 14.06.1978 року будинок був визнаний ветхим та таким, що не підлягає капітальному ремонту.

З рішення виконкому Вінницької міської ради № 33 від 22.01.1982 року вбачається, що ОСОБА_13 отримала квартиру по АДРЕСА_1 в зв’язку з нежилим станом її частки будинку. Отримавши квартиру, ОСОБА_13 виселилася з ветхої частки будинку і більше ніколи нею не цікавилася.

В 1992 році матір позивача ОСОБА_5 на частині земельної ділянки, де була розташована частка будинку ОСОБА_13, самочинно спорудила стіни «а» розміром 3,60 х 2,80, кухню 1-2 площею 11,5 кв.м. Вказані споруди рішенням виконкому Вінницької міської ради були прийняті в експлуатацію на ім’я ОСОБА_5 Таким чином, частка будинку, яка належала ОСОБА_13 знищена і з 1992 року не існує. В зв’язку з зведенням добудови частки в будинку не перераховувались.

В користуванні ОСОБА_15 перебувала одна жила кімната та частина коридору. В зв’язку з ветхістю та руйнуванням своєї частки, ОСОБА_15 також отримала квартиру і виписалася з будинку 1979 року.

На даний час кімнати та частки коридору, що належали ОСОБА_15 не існує. На місці, де була кімната та частина коридору, належна їй, побудовано кімнати 1-5, 1-6, власником яких є позивач.

Державна реєстрація права власності на майно ОСОБА_13 та ОСОБА_15 перешкоджає позивачу здійснювати його право власності, а тому він просить припинити право власності ОСОБА_13 на 1/25 часток та ОСОБА_15 на 21/100 частку будинку АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов та уточнення до нього підтримала, надала пояснення аналогічні тим, які викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог та підстав позову. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_13 надала суду заяву з проханням розглядати справу у відсутність ОСОБА_13 та її представника, при вирішення спору покладається на думку суду.

Представник відповідача - Вінницької міської ради у вирішення спору покладається на розсуд суду (Ухвалою суду від 21.06.2010 року неналежний відповідач виконком Вінницької міської ради замінений на належного – Вінницьку міську раду).

Представник третьої особи на боці позивача ОСОБА_7 позов ОСОБА_1 підтримав, пояснивши, що житлові приміщення ОСОБА_13 та ОСОБА_15 в будинку АДРЕСА_1 перебували в аварійному стані, фактично розвалювалися через ветхість, тому їм і 1979 року в зв’язку з відсутністю у них жила були надані квартири. Просив задовольнити позов ОСОБА_1 .

Представник третьої особи на боці позивача ОСОБА_5 позов ОСОБА_1 підтримала, просила задовольнити його в повному обсязі в зв’язку з тим, що ОСОБА_13 та ОСОБА_15 отримали квартири, оскільки їх житло перебувало в аварійному стані.

Третя особа на боці позивача ОСОБА_3 в судове засіданні не з’явилася, надавши суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності та підтримавши позовні вимоги ОСОБА_1

Представник третьої особи на боці відповідача ОСОБА_9 вважає, що заявленим позовом ОСОБА_1 інтереси ОСОБА_9 не порушуються, при ухваленні рішення покладається на думку суду.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, спеціаліста КП «ВМБТІ» Васильченко М.М., дослідивши матеріали інвентарної справи № 3367 на будинковолодіння № 13 по вул. Острозького, 13 у м. Вінниці, матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є власником на праві спільної часткової власності з ОСОБА_5 6/25 частин жилого домоволодіння з відповідною частковою господарських будівель, яке знаходиться в АДРЕСА_1. Їх право власності зареєстроване в КП «ВООБТІ» 02.08.1993 року за реєстровим номером 3023 (а.с. 16-17 Т.1).

Решта домоволодіння належить третім особам по справі: ОСОБА_7- 1\10 частина, ОСОБА_3 – 11/100 частин (а.с. 18-20 Т.1).

Крім того, згідно з технічним паспортом від 17.03.2004 року на будинок 7/25 його частин рахується за відповідачкою ОСОБА_13, 27\100 – за ОСОБА_15 (а.с.4 Т.1). Приміщення, які належали ОСОБА_13 та ОСОБА_15 були виділені в натурі, що підтверджується інвентарною справою № 3367 на будинковолодіння АДРЕСА_1 та поясненнями спеціаліста КП «ВМБТІ» Васильченко М.М.

Також судом встановлено, що оскільки житлові приміщення, які належали ОСОБА_13 та ОСОБА_15, перебували в аварійному стані, фактично розвалювалися через ветхість, їм обом в 1979 році в зв’язку з відсутністю у них житла було надано квартири (а.с. 201-204 Т.1).

Даний факт підтверджується актом обстеження технічного стану частину будинку № 13 по вул. Острозького  у м. Вінниці, що належала ОСОБА_13 за червень 1978 року, з якого вбачається, що належна їй частка будинку складалася з однієї жилої кімнати, площею 11,7 кв.м. в будинку дореволюційної забудови. На 14.06.1978 року стан його був визнаний ветхим та таким, що підлягав капітальному ремонту (а.с. 206, 207 Т.1).

Згідно довідки № 30 за травень 1978 року по місцю роботи, а саме у міськдезстанції, ОСОБА_13 на квартирному обліку не перебувала.

З рішення виконкому Вінницької міської ради № 33 від 22.01.1982 року, яким затверджено список осіб, якими було заселено 144-х квартирний будинок по вул. Київській, 57А у м. Вінниці, вбачається, що ОСОБА_13 отримала квартиру в зв’язку з нежитловим станом її частки будинку (а.с. 69-72 Т.1).

Згідно заяви ОСОБА_13 від 14.10.1980  року вбачається, що відповідачка ОСОБА_13 погодилася знищити належну їй частку в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 203 Т.1).

Судом встановлено, що отримавши квартиру, ОСОБА_13 виселилась з ветхої частини будинку і більше цією частиною будинку вона не цікавилася.

В 1992 році мати позивача по справі ОСОБА_1 – ОСОБА_5 на частині земельної ділянки, де була розташована частка будинку, належна ОСОБА_13, самочинно спорудила стіни «а» розміром 3,60 х 2,80 м.кв, кухню – 1-2, площею 11,2 м.кв. Зазначені споруди рішенням виконкому Вінницької міської ради № 264 від 12.08.1992 року були прийняті в експлуатацію на ім’я ОСОБА_5

Станом на 1992 рік ОСОБА_5 належали 6/25 часток будинку по вул. Острозького. 13 у м. Вінниці. В зв’язку із зведенням добудови, частки в будинку не перераховувалися. 13.06.1993 року ОСОБА_5 подарувала позивачу по справі своєму сину ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (брату) 6/25 часток вищевказаного будинку без визначення приміщень в натурі. Таким чином, частка будинку, яка належала ОСОБА_13, знищена з 1992 року і не існує.

Судом також встановлено, що згідно інвентарної справи № 3367 на будинок АДРЕСА_1 в користуванні ОСОБА_15 перебувала одна жила кімната 2-3, площею 9 кв.м. та частина коридору, яка була в спільному користуванні з ОСОБА_5

В зв’язку з ветхістю та руйнуванням частки спірного будинковолодіння ОСОБА_15 також отримала квартиру і виписалася з будинку в 1979 році (а.с. 20 Т.1).

В зв’язку з тим, що належна їй кімната була розташована в середині будинку, стіни кімнати були загрозою для мешканців, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 звели нові стіни, перекрили дах будівлі, провели заново внутрішні роботи.

ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час кімнати та частки коридору, що належали ОСОБА_15, не існує. На місці, де була кімната та частина коридору, належні їй, побудовано кімнати 1-5, площею 13,1 кв.м., 1-6, площею 12,9 кв.м., власником яких є позивач по справі ОСОБА_1 Даний факт підтверджується матеріалами інвентарної справи, поясненнями спеціаліста КП «ВМБТІ» Васильченко М.М.

В судовому засіданні з пояснень сторін, наданих документів, матеріалів інвентарної справи на будинковолодіння АДРЕСА_1 та пояснень спеціаліста Васильченко М.М. знайшов підтвердження факт того, що частки в будинку АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_13 та ОСОБА_15 на праві власності знищені та не існують.

Згідно зі ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. В разі знищення майна, право на яке підлягає державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

ОСОБА_15 померла, тому такої заяви до БТІ подати не може. ОСОБА_13 відмовилася звертатися з такою заявою, звернувшись до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні будинком АДРЕСА_1, який 2 липня 2010 за її клопотанням був залишений судом без розгляду.

Тому виходячи з вищевикладеного суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 та відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнути на його користь судові витрати солідарно з відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 355, 386 ЦК України, ст.ст. 10, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити.

    Припинити право власності ОСОБА_13 на 7/25 (11/50) часток будинку АДРЕСА_1, внісши відповідні відомості про це до Державного реєстру нерухомості.

    Припинити право власності ОСОБА_15 на 1/20 (21/100) частку будинку АДРЕСА_1, внісши відповідні зміни до Державного реєстру нерухомості.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_13, Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1, 8 грн. 50 коп. судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом 20 днів після подачі через Замостянський районний суд м. Вінниці заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий:    

Справа № 2-30

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

7 липня 2010 року                                      Замостянський районний суд м. Вінниці                                 в складі: головуючого – судді Прокопчук А.В.

                 при секретарі Ремізовій А.А.,

            за участю представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2,

                               представника відповідача Вінницької міської ради –

                                                                                   Ніконюка О.В.,

                               представника третьої особи на боці позивача ОСОБА_5 –

                                                                                  ОСОБА_6,

                                представника третьої особи на боці позивача ОСОБА_7 –

                                                                                   ОСОБА_8,

                                представника третьої особи на боці відповідача

                                                                               ОСОБА_9  – ОСОБА_10,

                                адвокатів ОСОБА_11, ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_13, Віницької міської ради про припинення права власності,

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити.

    Припинити право власності ОСОБА_13 на 7/25 (11/50) часток будинку АДРЕСА_1, внісши відповідні відомості про це до Державного реєстру нерухомості.

    Припинити право власності ОСОБА_15 на 1/20 (21/100) частку будинку АДРЕСА_1, внісши відповідні зміни до Державного реєстру нерухомості.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_13, Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1, 8 грн. 50 коп. судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом 20 днів після подачі через Замостянський районний суд м. Вінниці заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: