Справа № 2-706/2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2010 року. смт. Леніне
Ленінський районний суд АРК у складі:
головуючої - судді Українець Л.І.
при секретарі Абільваповій Е.Н.
з участю позивачки ОСОБА_1 ,
її представника ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Леніне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Войківська сільська рада про усунення перешкод у здійсненні права власності на будинок ,
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до Ленінського райсуду з позовом до відповідача про усунення перешкод у здійсненні правом власності шляхом знесення споруди літньої кухні з приміщення для приготування кормів з мансардним поверхом для сушіння білизни зведеної на межі земельних ділянок №27 і АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивує тим що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10.09.1996року державним нотаріусом Ленінського районного нотаріального округу їё належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1, Ленінського району АРК яке зареєстроване в ОП БТІ м. Керчі 10.09.1996 за №684. Відповідачу належить суміжний будинок АДРЕСА_2. На початку 90-х років останній збудував на земельній ділянці літню кухню з приміщенням для приготування кормів з мансардним поверхом для сушіння білизни з порушенням будівельних норм на межі присадибних ділянок без дотримання відповідної відстані від споруд до межі між земельними ділянками(не менше метра) і відсутністю інженерних споруд. У зв,язку з чим споруда загороджує вікна її будинку через, що в кімнати не поступає денне світло впродовж останніх семи років вона постійно звертається до відповідача до Войківської сільської ради з прохання знести літню кухню оскільки внаслідок порушення будівельних норм дощова вона з даху літньої кухні стікає на її земельну ділянку будинок сиріє і його технічний стан погіршується зі стіни будинку відпадає штукатурка На даний час наявність зазначеної споруди порушує її право власності спричиняє їй матеріальну шкоду через що вона змушена проводити ремонту зовнішньої стіни будинку і належним чином вона не може користуватися зазначеним будинком. Просить усунути перешкоди в здійсненні нею права власності на будинок АДРЕСА_1, Ленінського району АРК, які чиняться з боку відповідача, зобов,язавши ОСОБА_3 знести споруду літньої кухні з приміщенням для приготування кормів з мансардним поверхом для сушіння білизни зведену на межі суміжних ділянок №27 і АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, просять його задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні з позовом не погодився, та пояснив, що він проживає в АДРЕСА_3, раніше номер будинку був №20 і йому разом з його дружиною ОСОБА_4 був наданий висновок архітектури на забудову дружина була на той час прорабом і самостійно займалася будівництвом. Будівництво літньої на межі було узгоджено з батьком позивачки при його житті і ніхто при житті колишніх власників не оспорювали зазначеного будівництва. А тільки коли він став немічним і від нього пішла дружина та він не має можливості ремонтувати літню кухню, зазначив , що позивачка з її чоловіком навмисно стали руйнувати стіну літньої кухні з свого боку в2008 році І тоді виник спір щодо знесення літньої кухні зазначає, що будинок АДРЕСА_2 йому ніколи не належав. Так само, як не оформлене право власності на будівлі за адресою АДРЕСА_3, бо будівлі не введені в експлуатацію. Просить у задоволенні позову до нього відмовити.
Представник третьої особи Войківської сільської ради у судове засідання не з»явився направив листа про розгляд справи у відсутності їх представника, по суті позову покладаються на розсуд суду.
Вислухавши пояснення сторін ,допитавши свідків , дослідивши матеріали справи, та повно всесторонньо і об,активно оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд знаходить позов не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
Судом встановлено, що позивачка є власником будинку АДРЕСА_1 ,що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 10.09.1996 року державним нотаріусом Ленінського районного нотаріального округу . Право власності зареєстроване в ОП БТІ м. Керчі 10.09.1996 за №684.(ас.14-15) будинковою книгою (а.с.5-13) , де позивачка зареєстрована з 19.03.1998 року згідно відмітки в паспорті гр.. України(а.с.4). Як встановлено судом, в ході судового розгляду, будинок №27 і АДРЕСА_1 не межують, а навпаки встановлено, що будинок №29 має суміжну межу з будинком АДРЕСА_3 в якому зареєстрований відповідач ОСОБА_3 (а.с. і саме на ділянці №21 вдовж межі збудована споруда літньої кухні з мансардою,яка на момент виникнення у 2008 році спору перебуває в аварійному стані, що підтверджується фото таблицею в матеріалах справи та поясненнями самих сторін (а.с.62-66,74-77). Тому спір щодо знесення літньої кухні виник за адресою АДРЕСА_3 , після того як споруда стала у 2007 руйнуватися згідно з даними акту обстеження меж земельної ділянки ОСОБА_3 від 2.11.2007 року (а.с.19) та відповідач добровільно знести аварійну споруду не бажає. Судом також встановлено, що право власності ані на будинок №27 ані на №21 в КП «Ленінське БТІ» за відповідачем не зареєстроване(а.с.41,83) так само як і на будинок №29, згідно інформації КП «Ленінське БТІ» (а.с.101).Тому встановити, хто є власником будинку АДРЕСА_3 на момент вирішення спору неможливо, через відсутність належного приведення у відповідність Войківською сільрадою поштових адрес по вул. Зарічній, відсутність відповідних рішень виконкому Войківської сільради та належну реєстрацію права власності на споруди, що межують з ділянкою відповідачки про, що свідчить довідка Войківської сільради про відсутність рішень виконкому про зміну адрес на вул. Зарічній в с. Войкове (а.с.20).
Виявлені судом при розгляді справи порушення щодо присвоєння поштових адрес та щодо бездіяльності сільради з приводу знаходження на земельних ділянках по вул. Зарічній в с Войково аварійних споруд ускладнили прийняття рішення по даній справі і потребують реагування окремою ухвалою. Зміст окремої ухвали слід довести до відома відділу архітектури і містобудування , інспекції державного архітектурного нагляду для належного реагування і вжиття заходів та до відому Войківської сільської ради.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦК України.
Підставою вимог позивачки є спір щодо знесення літньої кухні з приміщенням для приготування кормів і мандсардним поверхом для сушіння білизни за адресою АДРЕСА_2 , яке ніби-то належить відповідачу ОСОБА_3 з тих причин, що ним ще при житті матері позивачки була ця спору збудована з порушенням архітектурних норм. Однак як це встановлено Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.08.2009р. за заявою ОСОБА_3, останній проживає по АДРЕСА_3.
А отже доводи позивачки щодо самовільнозбудовоаної споруди на межі її земельної ділянки №29 з суміжною АДРЕСА_2 не знайшли свого підтвердження і спростовуються зібраними по справі доказами . А саме, висновком №43 від 21.05.90р. (а.с.18) згідно з яким ОСОБА_4 були встановлені можливості планування літньої кухні за адресою АДРЕСА_4 , а не, як зазначено в позові і прохальній частині: в АДРЕСА_2 , в тому ж населеному пункті.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за звернення фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки позивачка розпорядилася своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, впродовж судового розгляду позовних вимог щодо зміни підстав та предмету позову не заявила, суд не вправі вийти за межі позовних вимог. Крім того суд ставив на обговорення питання щодо призначення судової експертизи на предмет встановлення меж земельної ділянки та відповідності архітектурним нормам споруд на суміжних земельних ділянках №21 і АДРЕСА_1 , однак жодна з сторін не виявили бажання нести витрати на її проведення, так як вважають достатніми доказів наявних у справі. Суд не приймає до уваги доводи позивачки про залучення до участі по справі в якості відповідачки ОСОБА_4, якій у 1990році надавався план забудови по АДРЕСА_4, оскільки спір стосується споруд на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 і позивачка позовних вимог не уточнювала впродовж всього судового розгляду, не обговорювала причин пропуску строку позовної давності до зазначеної особи А отже цей відповідач є неналежним по даному спору.
Судом також встановлено, що спору між колишніми власниками будинку та ОСОБА_3 щодо будівництва споруд на межі не було. Тобто традиційно з моменту викупу ОСОБА_3 колгоспного будинку (а.с.173), стіна літньої кухні літ Б.,літ. В за адресою АДРЕСА_3, де зареєстрований відповідач ОСОБА_3 (а.с.174) з моменту будівництва в 1990 роках , слугує огорожею на межі суміжних ділянок №21 і №29, а не як зазначено в позові №№ 27 і 29 .Дані обставини підтверджена копією технічного паспорту на будинок АДРЕСА_3,та будинковою книгою (а.с.175-179,180-183) і право власності за зазначеною адресою станом на 7.06.2010р. ні за ким не зареєстроване (а.с.193).
Таким чином доводи позивачки щодо знесення літньої кухні за адресою АДРЕСА_2 не знайшли свого підтвердження і задоволенню не підлягають.
Тому у задоволенні позову слід відмовити повністю. .
На підставі ст.ст.3,7,10,11, 13,14,88, 179, 208, 212- 215,218 ЦПК України та керуючись ст. ст. 391, 319, 376, 391 ЦК України, суд , -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Войківська сільська рада про усунення перешкод у здійсненні права власності на будинок відмовити.
Судові витрати понесені позивачкою при сплаті судового збору на суму 8 грн. 50 коп. і витрати на ІТЗ на суму 7 грн. 50 коп. віднести в дохід держави.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ленінський райсуд при умові подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, з моменту подання заяви про апеляційне оскарження, або подачі апеляційної скарги в строк , встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлений 18 червня 2010 року.
Суддя Українець Л.І.