Справа № 2а-64/10р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2010 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого – судді Скляренко В.М.
при секретарі Мелещенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він він є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом IІІ групи по захворюванню, яке пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Придніпровському районі. Відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його державна пенсія не може бути нижчою 6 мінімальних пенсій за віком. Згідно з ст. 50 цього Закону йому як потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліду ІІ групи, повинна призначатись додаткова щомісячна пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» йому, як інваліду війни та інваліду IІІ групи пенсія повинна підвищуватися до 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст. 67 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом підвищується розмір пенсії, визначений у відповідності зі ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Такий перерахунок здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
З 01.11.2006 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, становив 366 грн. в місяць, а з 01.01.2009 року – 498 грн. на місяць. Отже розмір пенсії по третій групі інвалідності з 01.01.2009 року повинен становити 2988 грн. (498 грн. х 6 МПВ). Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю з 01.01.2009 року повинна становити 249 грн. (498 грн. х 50%). Розмір підвищення пенсії з 01.01.2009 року повинен становити 149 грн. 40 коп. (498 грн. х 30%). Крім того, інвалідам війни повинна виплачуватися цільова грошова допомога в розмірі 50 грн. в місяць. Отже, з 01.01.2009 року розмір пенсії для інваліда IІІ групи повинен становити 3436 грн. 40 коп. (2988 грн. + 249 грн. + 149 грн. 40 коп. + 50 грн.)
Однак, виплати пенсій, передбачені зазначеними нормами він не отримує. Вважає, що відповідач повинен був самостійно зробити перерахунок його пенсії, як інваліду IІІ групи та потерпілому 1 категорії, однак цього не зробив. Розмір пенсії, яка йому фактично виплачується в даний час є значно нижчим, а тому він звернувся до Управління пенсійного фонду в Придніпровському районі м. Черкаси із заявою про перерахунок пенсії. Однак Управління пенсійного фонду в Придніпровському районі відмовилося зробити такий перерахунок, посилаючись на постанови КМУ. Просить визнати дії Управління пенсійного фонду в Придніпровському районі м. Черкаси у відмові йому у перерахунку пенсії по інвалідності, як інваліду ІIІ групи, відповідно до ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність неправомірними, зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії по інвалідності та виплачувати її з дня подання заяви до суду.
До початку судового засідання позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та просив визнати неправомірною відмову Управління пенсійного фонду в Придніпровському районі м. Черкаси у перерахунку йому пенсії по інвалідності, як інваліду IІІ групи, відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії по інвалідності з 01.01.2008 року та забезпечити її виплату.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник за усною заявою ОСОБА_2 уточнили позовні вимоги та просили визнати неправомірною відмову Управління пенсійного фонду в Придніпровському районі м. Черкаси у перерахунку пенсії по інвалідності позивачу, як інваліду ІІI групи, відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки така відмова звужує конституційні права позивача, як потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії; зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії по інвалідності за період з 02.07.2008 року по 24 лютого 2010 року в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком в тих розмірах, що діяли у вказаний період.
Представник відповідача - Управління пенсійного фонду в Придніпровському районі м. Черкаси в судове засідання не з’явився, направивши до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача та про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, його представника за усною заявою ОСОБА_2, дослідивши письмові матеріали справи, в результаті повного, всебічного та об’єктивного їх дослідження, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Згідно з ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Даний спір за участю Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси є публічно-правовим і його вирішення згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси як суб’єкт владних повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС України) реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо соціального захисту громадян.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії та перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси (посвідчення НОМЕР_1 від 21.04.2003 року).
Судом також встановлено, що позивачу з 23.08.2006 року встановлено ІІI групу інвалідності по захворюванню, пов’язаному із впливом аварії на ЧАЕС, що стверджується довідкою МСЕК серія 5ЧК № 091413 від 23.08.2006 року (а.с. 10), а з 24.02.2010 року – встановлено II групу інвалідності по захворюванню, пов’язаному із впливом аварії на ЧАЕС, що стверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги № 018418 від 24.02.2010 року.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та нарахування йому пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 50 цього ж Закону, однак відповідач своїм листом від 04.09.2009 року вих. № 593/05 відмовив у призначенні такої пенсії.
Відповідно до ч 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 передбачено, що пенсії особам віднесено до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після визнання права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по IІI групі інвалідності – 6 (шести) мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до 1 категорії, які є інвалідами III групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
За таких обставин, позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Крім того, таке право гарантується позивачу ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не положення постанови КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008р. № 530 та постанови КМУ «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008р. №654, на які в письмовій відповіді позивачу посилається відповідач, і які звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вбачається, що при призначенні розміру державної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається положеннями ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
За таких обставин, відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім визначення у ст. 28 згаданого Закону, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за віком.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Тобто новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Законом України від 28.12.2007 року (розділ 11 п. 28 п.п. 12,15) «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а зокрема:
- до ст. 50 ЗУ №796-Х11, - зазначено, що особам, віднесеним до категорії 1 і які визнані інвалідами III групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- до ст. 54 ЗУ №796-Х11, - зазначено, що у всіх випадках розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС у 1986 році по III групі інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 140 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також зазначено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватись іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення розділу 11 п. 28 п.п. 12, 15 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними. Тобто з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року діяли положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 06.06.1996 року зі змінами від 17.11.2005 року.
У рішенні Конституційного Суду України № 10-рп/2008 також зазначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
В зазначеному Рішенні Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення п. 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року втратило чинність 22 травня 2008 року.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, - в 2008 році прожитковий мінімум на одну особу для осіб, що втратили працездатність з 01.01.2008 року становив 470 грн., з 01.04.2008 року – 481 грн., з 01.07.2008 року – 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн. Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами КМУ. Положення даної статті діяли з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року і рішенням Конституційного Суду України не були визнані неконституційними.
Що стосується перерахунку пенсії позивачу протягом 2009-2010 років, то з 01.01.2009 року по теперішній час діють положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (№796-Х11) в редакції від 06.06.1996 року зі змінами від 17.11.2005 року, а саме, що особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами III групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком та, що у всіх випадках розмір пенсій для інвалідів III групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Розділом У1 статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року (№835-У1) встановлено в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлювався відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами КМУ.
Крім того, зазначену ст. 54 розділу УI вказаного Закону доповнено Законом України від 06.11.2009 року і установлено з 01.11.2009 року прожитковий мінімум на одну особу, в т.ч. для осіб, які втратили працездатність – 573 грн.
Протягом 2009 року рішень Конституційного Суду України щодо неконституційності положень, зокрема ст.ст. 50, 54 Закону України № 796-ХI та ст. 54 розд. УI Закону України № 835-У1 не приймалось.
Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний Фонд України», здійснює свої повноваження на підставі п. 15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Відповідно до п. 2.2 п.п. 3 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі ( № 5-5 від 25.02.2008 року, № 11-2 від 27.06.2002 року), - головні управління Пенсійного фонду України в областях організовують роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах і районах у містах.
Положенням про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах (№ 5-5 від 25.02.2008 року, № 8-2 від 30.04.2002 року) передбачено, що управління Пенсійного Фонду України в районах у містах призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства; забезпечує ведення персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та автоматизовану обробку інформації у районі (місті). Тобто, обов’язок по здійсненню перерахунку призначеної позивачу пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» покладено на УПФУ у Придніпровському районі м. Черкаси, за місцем проживання позивача.
Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на момент звернення позивача із заявою до відповідача про перерахунок пенсії і по теперішній час були чинними ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлена пенсія інвалідам III групи 1 категорії в розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої повинен складати - 50 % мінімальної пенсії за віком та приходить до висновку, що відмова відповідача у перерахунку позивачу пенсії, як інваліду ІІI групи, потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії відповідно до розміру, передбаченого ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправною.
З метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку позивачу ОСОБА_1 пенсії, як інваліду ІIІ групи, потерпілому внаслідок аварії на Чорнобильській ЧАЕС 1-ї категорії відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати відповідача – Управління пенсійного фонду в Придніпровському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за період з 02.07.2008 року (строк звернення до суду) по 23 лютого 2010 року включно (24 лютого 2010 року - дата встановлення позивачу II групи інвалідності) в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком в тих розмірах, що діяли у вищевказаний період та провести її виплату.
Позивача, як постраждалого від аварії на ЧАЕС, звільнено ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито» від сплати судового збору.
Суд також звільняє Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси від сплати судового збору згідно з п. 34 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» і відносить витрати по судовому збору за рахунок держави.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 14, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2010 року № 10-рп, ст.ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 158-163 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії - задовольнити.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 02 липня 2008 року по 23 лютого 2010 року.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Черкаської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: В.М. Скляренко
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини, повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 квітня 2010 року.