Справа № 2-3672/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Романенко В.А.
при секретарі Макаренко І. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, посилаючись на те, що вона народилася 1937 року і, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відноситься до цієї категорії громадян та має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючі з 01.01.06 року. Дію цього положення Закону щодо підвищення пенсії було призупинено Законами „Про Державний бюджет України на 2006 рік” та „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, проте рішенням Конституційного Суду України № 6 рп/2007 від 09.07.07 року визнано неконституційними відповідні норми Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Крім того, зазначила, що в 2008 році її право на отримання пенсії було обмежено Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Але 22 травня 2008 року Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення п. 41 розділу ІІ цього Закону. Просить суд визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006-2009 роки – протиправною; стягнути з відповідача на її користь не донараховану щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 2006 року по 2009 рік в сумі 5132 грн. 10 коп. та судові витрати; зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси нараховувати позивачу щомісячну державну соціальну допомогу згідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти позову та пояснив, що дія статті 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 року була зупинена Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, а після внесення змін до останнього – було передбачене поетапне запровадження такого підвищення. Також дія цієї норми була зупинена на 2007 рік Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. В 2008 році здійснювалася виплата надбавки згідно із Законом України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та постанови КМУ від 28.05.08 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. Позивач в 2008 році отримував зазначену доплату до пенсії дитині війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. Вважає, що Пенсійний Фонд протягом 2006-2008 років не мав підстав для призначення та виплати підвищення пенсій дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Положення „Про Пенсійний Фонд України” передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, отже, відповідач не мав використовувати кошти Фонду не за цільовим призначенням. Представник відповідача посилався також на невизначеність розміру пенсії, з якої слід розраховувати підвищення, оскільки вважає, що згідно зі статтею 28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначений цим законом мінімальний розмір пенсії застосовується тільки для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону. Крім цього, законом не визначено механізм розрахунку підвищення пенсії, не визначено, яким органом, за який рахунок та з яких джерел має виплачуватися пенсія, в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсії. Не підлягає до задоволення позов і в частині зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси нараховувати позивачу щомісячну державну соціальну допомогу згідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії, тому просив в позові відмовити.
Суд, заслухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що позивач є громадянкою України, якій до 02.09.1945 року було менше 18 років, тобто відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона є дитиною війни. Зазначені обставини визнані сторонами.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.06 року, дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» визнано неконституційними.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення п. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, з дня визнання неконституційними норм законів про бюджет на 2007 та 2008 роки ці норми закону втратили чинність. Саме з цього часу такій категорії осіб, як «діти війни», поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком законодавче визначений тільки ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Отже, суд вважає заперечення відповідача щодо невизначеності розміру мінімальної пенсії для здійснення розрахунків необґрунтованими.
Крім того, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 р., що є частиною національного законодавства, органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Заперечення щодо невизначеності органа виплати підвищення пенсії судом до уваги не приймаються, оскільки іншого державного органу, який здійснює виплату пенсії, крім ПФУ, законодавством не визначено. Щодо невизначеності механізму, джерел та процедури виплати, то суд керується вимогами ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV якою передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є також кошти Державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Статтею 113 зазначеного Закону встановлено, що у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому статтею 28 цього Закону такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постанова КМУ від 28.05.08 року № 530 не має бути застосована виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача до нарахування і сплати невиплаченої за періоди з 09.07.07 року по 31.12.07 року та з 22.05.08 по 31.12.08 року пенсії є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.
Що стосується вимог про відповідний перерахунок пенсії за період з 01.01.06 року по 09.07.07 року, та з 01.01.08. по 22.05.08 року, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» в редакції Закону N 3367-IV від 19.01.06 року установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
З 01.01.07 року до ухвалення згаданого вище рішення КСУ від 09.07.07 року дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік».
З 01.01.08 року до згаданого рішення КСУ від 22.05.08 року дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих акті України”.
За таких обставин суд вважає, що не має підстав для застосування в згаданий період відповідних положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки протягом вказаного часу їх дія була зупинена Законами України.
Законом України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Судом встановлено, що протягом 2009 року відповідач нараховував та сплачував позивачу надбавку до пенсії як дитині війни у розмірі 49,80 коп.
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами суд вважає, що відповідач протягом 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідач повинен провести позивачу перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги згідно зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача нараховувати їй щомісячну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії, суд вважає такими, що не підлягають до задоволення, оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, зокрема, вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб’єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з’ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Позовні вимоги, щодо захисту права, яке могло б виникнути у майбутньому і щодо якого невідомо, чи виникло б таке право, не можуть бути задоволені судом.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
За таких обставин суд вважає, що слід задовольнити позов частково.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст. 19, 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.05 року за заявою № 63134/00, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.07 року, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року, ст. 1, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 ЗУ «Про прожитковий мінімум», суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо перерахування та сплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року – незаконною.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично виплачених сум згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 171 грн. 00 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуючий: