Справа № 22ц-5004/2010р. Головуючий в 1 інстанції: Котлярова І.Ю.
Категорія_________ Доповідач: Коротенко Є.В.
УХВАЛА
Іменем України
08 липня 2010 року
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - судді Коротенка Є.В.
суддів Сергєєвої С.В, Заіка В.В.,
при секретарі Міняйленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м.Луганська та Головного Управління Державного Казначейства України у Луганській області на постанову Кам’янобрідського районного суду м.Луганська від 11.09.2009 року за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м.Луганська (третя особа - Головне Управління Державного Казначейства України у Луганській області) про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Постановою Кам’янобрідського районного суду м.Луганська від 11.09.2009 року частково задоволено зазначений позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м.Луганська, внаслідок чого:
- визнано незаконною бездіяльність УПФУ в Кам’янобрідському районі м.Луганська щодо нездійснення підвищення до пенсії ОСОБА_2 та її виплати, як „дитині війни” за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року;
- зобов’язано УПФУ в Кам’янобрідському районі м.Луганська здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу, як „дитині війни”, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м.Луганська просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У своїй апеляційній скарзі третя особа по справі - Головне Управління Державного Казначейства України у Луганській області просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп., посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права.
Сторони про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах апеляційних скарг, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м.Луганська та Головного Управління Державного Казначейства України у Луганській області такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема статтею 6 вказаного Закону, після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 р. положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
При цьому Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і
обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами
України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також
встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших
законів України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо зобов’язання відповідача проводити доплату позивачу у вигляді 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням зазначеного рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
Також суд у повній відповідності із вимогами ч.1 ст.94 КАС України вирішив питання щодо розподілу судових витрат, стягнувши на користь відповідача судові витрати саме з Державного бюджету України.
Згідно зі ст.308 ЦПК України а пеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, доводи апеляційних скарг не спростовують зазначених висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду в зазначеній у апеляційній скарзі частині.
При цьому колегія суддів приймає до уваги положення ч.1 ст.303 ЦПК України, відповідно до якого під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, приймаючи до уваги положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 1691-VI від 18 лютого 2010 р., судова колегія
ухвалила:
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м.Луганська та Головного Управління Державного Казначейства України у Луганській області на постанову Кам’янобрідського районного суду м.Луганська від 11.09.2009 року за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м.Луганська (третя особа - Головне Управління Державного Казначейства України у Луганській області) про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії відхилити.
Постанову Кам’янобрідського районного суду м.Луганська від 11.09.2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: