ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2010 року м. Сімферополь
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим Язєв С.О., розглянувши апеляцію
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
на постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 06 травня 2010р.
ВСТАНОВИВ:
Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що він 26.03.2010р., о 09 годині 45 хвилин, на вул. Леніна у с. Вишнівка Красноперекопського району АР Крим, керував трактором «Сінтай - 120» з ознаками наркотичного сп’яніння (слабка реакція зіниць на світло, почервоніння очей). У присутності двох свідків відмовився від проходження медичного огляду, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду.
Свої доводи мотивує тим, що він не відмовлявся від проходження відповідного огляду на стан сп’яніння. Заперечує свою вину та зазначає, що не керував транспортним засобом у стані сп’яніння, що підтверджується протоколом медичного огляду. Свідків, зазначених в протоколі, на місті події не було. Зазначені обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яким судом не була дана належна оцінка. Вважає, що судом були порушені його процесуальні права. Оскільки, незважаючи на клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку із наміром скористатися допомогою захисника, суд, за відсутності Шарова провів 29.04.2010р. судове засідання, де допитав свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яких насправді на місті складання протоколу не було. Зазначає, що в адміністративному протоколі помилково зазначено про вчинення правопорушення на вул. Леніна.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляції, приходжу до висновку що апеляція задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції при прийняті рішення обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1), власноручних пояснень ОСОБА_1, який зазначив, що «в медичну установу їхати не потрібно, почуває себе добре» (а.с.2), пояснень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, які зазначили, що у їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння (а.с.3,4).
___________________________________________________________________________________________
Справа №33-903/10, категорія – ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у першій інстанції – Мамаєва О.В.
Будучи опитаним в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що відмовився їхати з співробітниками ДАІ у медичну установу, пояснивши ним, що почуває себе нормально (а.с.9).
Допитаний судом першої інстанції співробітник ДАІ ОСОБА_7 підтвердив, що свідки були залучені з числа зупинених на дорозі водіїв. Це також не заперечували свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.18-20).
Зазначені докази, на думку суду, спростовують твердження апелянта про відсутність в його діях складу інкримінованого правопорушення та фальсифікацію матеріалів справи співробітниками ДАЇ.
При цьому, суд приймає до уваги ту обставину, що доказів звернення ОСОБА_1 до відповідних компетентних органів зі скаргами на дії співробітників міліції, в матеріалі не має та апелянтом не надано.
З урахуванням правильно встановлених фактичних обставин справи, судом першої інстанції були обґрунтовано критично оцінені пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8 щодо фальсифікації матеріалів справи, внаслідок добросусідських, а також сімейних відносин з правопорушником.
Крім того, зазначені свідки пояснили, що бачили ОСОБА_1 на вул. Пушкіна, куди він під’їхав на тракторі разом із співробітниками ДАЇ. На деякий час на машині останніх він кудись від’їжджав (а.с.12-14). Зазначені пояснення свідків, допитаних за клопотанням ОСОБА_1, свідчать про те, що зазначені особи могли не бачити залучених співробітниками ДАЇ свідків. Крім того, з урахуванням пояснень зазначених осіб, а також даних адміністративного протоколу, підстав вважати що у справі належним чином не було встановлено місце вчинення правопорушення, не має.
Відповідні доводи апелянта про порушення судом його процесуальних прав, є неспроможними. Як вбачається з матеріалу, справа розглядалася судом протягом значного проміжку часу, було проведено чотири судових засідання. ОСОБА_1 мав можливість своєчасно укласти угоду із захисником, для чого не мав об’єктивних перепон. Крім того, суд також приймає до уваги ту обставину, що заявивши неконкретне клопотання про відкладення розгляду справи на декілька днів для залучення захисника, ОСОБА_1 сам також не з’явився до суду 29.04.2010р. (а.с.18-20), скориставшись своїм правом в такий спосіб. Залучений до участі у справі представник правопорушника – адвокат ОСОБА_9, а також сам ОСОБА_1 не наполягали на повторному допиті співробітника ДАІ, свідків, опитаних судом 29.04.2010р., будь-яких заяв про неповноту та необ’єктивність розгляду справи не робили.
Суд не приймає до уваги наданий правопорушником протокол медичного огляду, відповідно до якого він знаходився у тверезому стані (а.с.7), оскільки зазначений документ не ставить під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому правопорушення.
За таких обставин, враховуючи доведеність вини ОСОБА_1, підстав для скасування постанови суду, про що просить апелянт, не має.
Накладене адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.33 КУпАП та апелянтом не заперечується.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляцію з алишити без задоволення.
Постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 06 травня 2010р. щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Язєв С.О.