Справа № 22ц-2850 /2010 р. Головуючий у I інстанції – Тіщенко Л.В.
Категорія – цивільна Доповідач - Євстафіїв О.К.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2010 року Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді Шарапової О.Л.,
суддів: Євстафіїва О.К., Заболотного В.М.,
при секретарі Штупун О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі на рішення Талалаївського районного суду від 08 червня 2010 року по справі за позовом прокурора Талалаївського району в інтересах ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі про відновлення пенсійних прав,
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі УПФУ в Талалаївському районі просить скасувати дане рішення і відмовити у задоволенні позову.
У травні 2010 р. прокурор Талалаївського району пред’явив позов в інтересах ОСОБА_5 до УПФУ в Талалаївському районі, в якому просив зобов’язати відповідача перерахувати підвищення до пенсії ОСОБА_5 як дитині війни, яку вона отримувала з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. і з 01.01.2010 р. по 08.06.2010 р., й виплатити їй це підвищення у сумі, що становить 30% мінімального розміру пенсії за віком, який визначається згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, визнавши неправомірною дією виплату їй відповідачем протягом зазначених періодів підвищення як дитині війни у меншому, ніж вказаний, розмірі. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 є особою похилого віку, у зв’язку з чим вона не може самостійно захищати свої інтереси. Відповідач протягом спірних періодів виплачував ОСОБА_5 підвищення до пенсії як дитині війни у меншому, ніж зазначено вище, розмірі, що суперечить ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено: визнано протиправною виплату УПФУ в Талалаївському районі ОСОБА_5 підвищення до пенсії як дитині війни в періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. і з 01.01.2010 р. по 08.06.2010 р. в розмірі, меншому ніж 30% мінімального розміру пенсії за віком, який визначається згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, і зобов’язано його здійснити перерахунок та доплату підвищення за дані періоди відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Не погоджуючись з цим рішенням, УПФУ в Талалаївському районі посилається на те, що воно у вказані періоди виплачувало ОСОБА_5 підвищення до пенсії як дитині війни у тому розмірі, в якому його було встановлено чинним законодавством.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Вирішуючи справу по суті, суд І інстанції виходив з того, що протягом спірних періодів відповідач виплачував позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни у меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” розмірі, у зв’язку з чим останній зобов’язаний зробити відповідний перерахунок та доплату даного підвищення, враховуючи визнання неконституційними тих статей Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, якими було встановлено розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни, на 2008 р. Ці висновки суду є вірними.
Так, по справі встановлено наступне.
ОСОБА_5, 01.07.1936 р. н., має статус дитини війни; з 2007р. по даний час вона перебуває на обліку в УПФУ в Талалаївському районі та отримує пенсію. Це підтверджується витягом з її паспорта та копією пенсійного посвідчення (а.с. 5-7).
Протягом спірних періодів відповідач виплачував позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни у меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, розмірі.
Дані обставини учасниками судового розгляду не оспорюються.
Жодного доказу того, що підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_5 виплачувалося у належному розмірі, та жодного доводу щодо цього з посиланням на норми чинного законодавства УПФУ в Талалаївському районі суду не навело й не надало.
Законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення перевірено у межах доводів апеляційної скарги і підстав для його скасування не встановлено.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 308, 313 – 315 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі відхилити, а рішення Талалаївського районного суду від 08 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: