У Х В А Л А                       Справа 2-46/10

                                                            Ім’ям   України

                                             про залишення позову без розгляду

 01.07.2010 року             Верхньорогачицький районний суд  

                                        Херсонської області

                                        в складі: головуючого – судді         СИДОРЯКІНОЇ А.Я.

                                        при секретарі -                              БЕДЮХ А.В.

                                        прокурора -                                   СЕРДЮК Є.О.

        представника позивача -               ДАНІЛОВОЇ В.І.

 представника відповідача -           ОСОБА_2

 представників третіх осіб -            ОСОБА_3

                                                        ОСОБА_4  

розглянувши у судовому засіданні в смт. Верхній Рогачик ,Херсонської області за позовною заявою прокурора Верхньорогачицького району Херсонської області в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель сільськогосподарського призначення в сумі 4841,75 грн., суд

                                                                    В С Т А Н О В И В:

16.04.2010 року до суду надійшов вищевказаний позов прокурора Верхньорогачицького району, в якому зазначено, що відповідно до вимог ст. 121 Конституції України, прокурор представляє інтереси ОСОБА_5 в суді, бо позивач є людиною поважного віку, пенсіонером. Через фізичний стан та тяжке матеріальне становище позивач ОСОБА_5 не може самостійно захистити свої права і законні інтереси.

В позові зазначено, що 18.03.2003 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки терміном дії на 5 років (п. 2.1 договору), який зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів за № 3 від 19.03.2003 року.

В порушення вимог ст.ст.. 125, 126 Земельного Кодексу України після закінчення терміну дії договору ОСОБА_6 провів обробіток земельної ділянки, яка належать ОСОБА_5.

Відповідно до листа прокуратури району вих.. № 9/532 вих. – 08 від 02.10.2008 року, 06.10.2008 року державним інспектором управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області, проведено перевірку дотримання земельного законодавства ОСОБА_6, який без наявності документів, що підтверджують надання земельних ділянок у користування, використовував земельні ділянки, площею 5.34 га в контурі № 74 Бережанської сільської ради, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 (державний акт ІІІ – ХС № 005091), відповідно складеного акту № 281, копію якого вручено відповідачу та акти обстеження земельних ділянок № 69 від 06.10.2008 року та № 70 від 06.10.2008 року.

За поясненням позивача земельна ділянка їй повернута та виконано припис інспектора.

06.10.2008 року складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП і 14.10.2008 року винесено постанову про накладення на ОСОБА_6 адміністративного стягнення – штрафу, який сплачено.

Відповідно до вимог Постанови КМУ № 963 від 25.07.2007 року розмір шкоди, заподіяної позивачу відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_5 становить 4841,75 грн. Відповідачем до цього часу заподіяну шкоду добровільно не відшкодовано.

Просить суд стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в контурі № 74 на території Бережанської сільської ради в сумі 4841,75 грн., судовий збір та витратити на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Прокурор вимоги позовної заяви в суді підтримав повністю та просить стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в контурі № 74 на території Бережанської сільської ради в сумі 4841,75 грн..

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що відповідач їй невчасно платив орендну плату, тому в жовтні 2007 року вона подала заяву на розірвання договору. Та його не розірвали, а строк дії договору закінчився в березні 2008 року. Але доки не зібрали урожай, вона не вимагала повернення землі приблизно до серпня 2008 року. І коли відповідач засіяв землю в жовтні 2008 року, вона почала вимагати її повернення і зверталась у відділ земельних ресурсів і у прокуратуру. Відповідач утримував її землю приблизно з серпня 2008 року до липня 2009 року, а за використання земельної ділянки кошти не сплатив. В 2008 році у відділ кадастрів, їй пояснили, що межі її земельної ділянки відведені, межові знаки встановлено і ніяких документів їй не потрібно. Тому вона нічим не може підтвердити що їй відведено земельну ділянку в натурі восени 2008 року, коли вона зверталась щоб забрати землю у відповідача, після чого відповідач її засіяв.  

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та заявив, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, бо майже всі обставини по справі не підтверджені доказами і висунув заперечення, заявивши, що самовільного зайняття земельної ділянки не було, оскільки укладений договір оренди діяв до 18.03.2008 року і до закінчення ротації основної сівозміни в 2008 році, як і згодилася позивач, що вона не заперечувала у використанні відповідачем землі до збирання врожаю. Земельною ділянкою на даний час користується власник, що підтвердила позивач в суді та додав, що прокурор не надав докази, запропоновані судом в попередньому судовому засіданні у встановлений судом строк, про те, що позивач є пенсіонерка і за своїм фізичним станом та тяжким матеріальним становищем не може захищати свої права. Акт про самовільне зайняття складено, але те, що після цього утримувалась земля ОСОБА_6 доказів не надано, бо за заявою позивача і в позові прокурора зазначено, що земля повернута в 2008 році позивачу, бо припис виконано.  

Вислухавши учасників процесу та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно залишити без розгляду з таких підстав.

Так в попередньому судовому засіданні судом, при з’ясування якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи, відповідно п.4 ч.6 ст. 130 ЦПК України прокурору, запропоновано довести деякі обставини, на які він посилається та за його клопотанням,  надано в попередньому судовому засіданні строк для надання суду доказів – про фізичний стан та тяжке матеріальне становище позивача, що вона пенсіонерка докази неспроможності позивача самостійно захищати свої права і законні інтереси в суді; докази розірвання договору оренди при відсутності згоди орендаря відповідно п.6 розділу 7 договору оренди; докази самовільного захоплення земельних ділянок позивача відповідачем; докази повернення відповідачем земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди; докази про заподіяну шкоду, постанову про накладення адміністративного стягнення на відповідача, постанови про відкриття та закінчення виконавчого провадження по виконанню даної постанови, бо позовна заява не конкретизована і не зазначено докази, які підтверджують вищевказані обставини.

В судовому засіданні прокурором надано постанову про накладення адміністративного стягнення на відповідача, постанови про відкриття та закінчення виконавчого провадження по виконанню даної постанови, а по інших обставинах докази прокурором не надані  і за його поясненням, доказів по справі достатньо, а сума по заподіяній шкоді вирахувана по конкретній формулі, і не залежить від часу самовільного утримання землі позивача відповідачем.

Відповідно ч.2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати таке представництво у будь – якій стадії судочинства. Але оскільки до матеріалів справи долучено копію посвідчення позивача про те, що він є членом сім»ї померлого ветерана війни, що на думку прокурора є підставою для захисту інтересів прокурором в суді і прокурор в судовому засіданні не зміг зазначити причини поважності не надання інших доказів, підтверджуючих про фізичний стан та тяжке матеріальне становище позивача, докази неспроможності позивача самостійно захищати свої права і законні інтереси в суді у встановлений судом строк.

Тому суд вважає, що твердження прокурора може бути обґрунтованим і достатнім при умові конкретизації обставин про можливість позивача захищати самостійно свої права в суді і дану обставину підтвердити відповідними доказами. Разом з тим, за ч.6 ст. 119 ЦПК України прокурор, який подав до суду заяву в інтересах іншої особи, повинен зазначити в позові підстави такого звернення та зазначити докази, що підтверджують цю обставину. А оскільки є така вимога, яка регулює зміст позовної заяви, то санкцією за невиконання цієї процесуальної вимоги є залишення позовної заяви без розгляду відповідно ст. 207 ЦПК України, бо позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а провадження по справі відкрито. Крім того., докази розірвання договору оренди при відсутності згоди орендаря відповідно п.6 розділу 7 договору оренди було запропоновано надати прокурору в попередньому судовому засіданні з урахуванням неконкретного викладення даної обставини в позовній заяві та долучення до позову заяви за 2007 рік позивача про припинення обробітку землі з причини незгоди з умовами договору (а.с. 20) та Закону України «Про оренду землі» і договору оренди між сторонами, в тому числі і п.6 розділу 7 (а.а.с. 7-11). Докази самовільного захоплення земельної ділянки позивача відповідачем, запропоновано прокурору надати з підстави того, що в позові зазначено, що ОСОБА_6 самовільно зайняв земельну ділянку після закінчення дії договору, тобто після 19.03.2008 року, а позивач пояснила, що приблизно з вересня 2008 року, після зібрання врожаю і яку утримував приблизно до серпня 2009 року та Закону України «Про оренду землі». Та й в позові зазначено, що земельна ділянка передана позивачу в листопаді 2008 року як і зазначено в приписі, тобто дана обставина справи в позовній заяві не конкретизована і протирічить поясненням позивача.

В даному випадку обставина позову відшкодування шкоди в зв’язку з самовільним зайняттям відповідно вищевикладеного і ст.ст. 123-126 Земельного Кодексу України, можуть бути різні підстави, котрі визначають різні напрямки руху справи. І запропонувати сторонам довести вищевказані обставини справи є обов’язком суду. І по даному позову, суд зобов’язаний встановити обставини, що до здійснення відповідачем дій, які б свідчили про фактичне використання не наданої ОСОБА_6 земельної ділянки, відповідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» та листа  Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2008 року № 14-17-4/12991 Генеральному Прокурору України, МВС України, Міністерству юстиції України, Міністерству охорони навколишнього природного середовища України щодо застосування терміну «Самовільне зайняття земельної ділянки» та заподіяння шкоди позивачу.

Оскільки в позовній заяві зазначено, що позивачу земельна ділянка була передана восени 2008 року, бо і виконано припис інспектора, але з урахуванням ст.ст. 16, 17 Закону України «Про оренду землі» і пояснень позивача, заперечень відповідача, прокурору запропоновано надати докази, підтверджуючі факт передачі земельної ділянки відповідачем і повернення земельної ділянки позивачу. Також, прокурор не зміг пояснити яку обставину підтверджує доказ – поштове повідомлення (а.с. 25), тобто який документ було отримано ОСОБА_6 та заявив, що вважає, що це постанова про накладення адміністративного стягнення. Але це є припущення прокурора, на яке суд не може зіслатись при винесенні рішення.  

Оскільки прокурор заявив, що розмір шкоди не залежить від часу її зайняття, а вказаний розмір шкоди є середньорічним і до справи долучено розрахунок шкоди (а.с. 22) з приміненням коефіцієнта індексації на рік, з урахуванням ст.ст. 22, 23 ЦК України, постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначення, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу та Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.09.2007 року № 110 «Про затвердження Методичних рекомендацій» і врахувавши ту обставину, що ні в позові, ні при уточненні позовних вимог в попередньому судовому засіданні не встановлено який час самовільно займав земельну ділянку відповідач, судом і запропоновано прокурору надати докази відносно розміру заподіяної шкоди.

Тобто в попередньому судовому засіданні в зв’язку з зазначеним вище судом і запропоновано прокурору надати вищевказані докази, бо в позовній заяві не конкретизовані обставини справи, не зазначено докази, що підтверджують дані обставини, що не лише ускладнює рух справи в потрібному напрямку та спричиняє істотне порушення прав відповідача, позбавляючи його можливості вибору способу захисту, бо відповідач має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Тому на підставі п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України, з урахуванням того, що в попередньому судовому засідання судом надавався строк прокурору для усунення недоліків, а прокурор недоліки не усунув, суд вважає необхідним залишити даний позов без розгляду, оскільки провадження у справі відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, чим істотно порушує права відповідача на захист та роз’яснити позивачу, що при усунені недоліків по позову він має право з даним позовом знову звернутись до суду.

             Керуючись: ст. 119, п.8 ч.1 ст. 207, ст.ст. 293, 294 ЦПК України, суд

                                                                 У Х В А Л И В:

           Залишити без розгляду позовну заяву прокурора Верхньорогачицького району Херсонської області в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель сільськогосподарського призначення в сумі 4841,75 грн., оскільки прокурором не усунуто недоліки по позову у встановлений судом строк, чим істотно порушує право відповідача на захист.

Роз’яснити позивачу, що при усунені недоліків по позову, що потягнуло залишення справи без розгляду, вона має право з даним позовом знову звернутись до суду.

         На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області через Верхньорогачицький районний суд Херсонської області, протягом  десяти днів після подання заяви про апеляційне його оскарження, яка подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

  ГОЛОВУЮЧИЙ:             /підпис/

                                                                 К О П І Я       У Х В А Л И       В І Р Н А

Суддя

Верхньорогачицького районного          

суду Херсонської області                                                                      А.Я. Сидорякіна  

ОСОБА_8

АДРЕСА_1

ОСОБА_6

АДРЕСА_2

71311

Юридична консультація

Касянко – Дніпровського району

Запорізької області

для ОСОБА_2

Прокурору

Верхньорогачицького району

Херсонської області

Відділу Держкомзему

у Верхньорогачицькому районі

Херсонської області

Верхньорогачицький районний суду Херсонської області повідомляє Вас, що Ви маєте право після 06.07.2010 року ознайомитися з повною ухвалою суду від 01.07.2010 року по справі за позовною заявою прокурора Верхньорогачицького району Херсонської області в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель сільськогосподарського призначення в сумі 4841,75 грн..

Голова

Верхньорогачицького районного          

суду Херсонської області                                                                      А.Я. Сидорякіна