Справа № 2-А-237/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2010 року м. Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням
судді Малкова В.В., при секретарі Волос І.В.,
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Мошкової О.В.
представника відповідача не з”явився
розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області та Управління Державного казначейства України в м.Кузнецовську про оскарження протиправних дій суб”єктів владних повноважень та стягнення матеріальної шкоди,
ВСТАНОВИВ :
18 лютого 2010 року позивач звернулась в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області та Управління Державного казначейства України в м.Кузнецовськ про оскарження протиправних дій суб”єктів владних повноважень та стягнення матеріальної шкоди.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що вона у 2009 році була інвалідом 2 групи, інвалідність пов”язана з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (далі в рішенні – інвалід 2 гр.). У 2009 році отримала від Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області (далі- УПСЗН) щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 120 грн., згідно із постановою КМУ №562 від 12.07.2005 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі- постанова № 562). Позивач вважає, що допомога їй виплачена у меншому розмірі, ніж це передбачено статею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі в рішенні- Закон №796). Тому просить визнати вказані дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області та Управління Державного казначейства України в м.Кузнецовську протиправними та стягнути з відповідачів 2905 гривень збитків та зобов”язати Управління Державного казначейства України в м.Кузнецовську виплатити борг у сумі 2905 гривень.
У запереченні на позов відповідач УПСЗН просить відмовити у позові. Підставою для відмови є те, що ст. 48 Закону №796, зокрема, передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи в порядку та розмірах, встановлених КМУ. Крім того, ст.67 Закону №796 встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій, встановлих цим Законом підвищуються КМУ. Також у запереченні зазначено, що коштів у розмірах, встановлених Законом №796, у Державному бюджеті України на 2009 рік не було передбачено.
Згідно із запереченням проти позову, поданого відповідачем Управлінням Державного казначейства України в м.Кузнецовську ( далі- УДК), позов не визнано в частині вимог до УДК. Підставою для відмови є те, що УДК здійснює платежі із Держаного бюджету України на підставі платіжних вимог – доручень розпорядників бюджетних коштів. Тобто функції УДК технічні і пов”язані лише з переводом грошових коштів з бюджету на відповідні рахунки одержувачів цих коштів. Також УДК просить провести судовий розгляд справи без участі свого представника.
Позивач під час судового засідання підтримала позов та просила суд визнати дії відповідачів протиправними, стягнути матеріальні збитки та зобов”язати виплати борг за 2009 рік.
Представник відповідача УПСЗН позов не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмовому запереченні.
Заслухавши пояснення сторін, у результаті повного, всебічного і об”єктивного дослідження наявних у справі доказів та керуючись законом, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
Як визначено ч.5 ст.48 Закону №796 органам соціального захисту населення за місцем проживання постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС делеговано повноваження із здійснення виплат, зокрема, щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач постійно проживає у м.Кузнецовську Рівненської області, отже виплати, передбачені ст.48 Закону №796 їй проводяться відповідачем УПСЗН.
Стаття 48 Закону №796 була викладена у новій редакції Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI. Цим Законом визначено, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується в порядку та розмірах, встановлених КМУ. Зазначені зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008). Отже при розгляді спору слід застосовувати Закон №796 у редакції, яка була чинною до внесення вказаних змін.
Абзацом 2 ч. 4 ст. 48 Закону №796 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення, зокрема, інвалідам 2 гр. у розмірі п”яти мінімальних заробітних плат. На думку суду положення статей 62 та 67 вказаного Закону та положення Бюджетного кодексу України, на які посилається УПСЗН, не дають право органам соціального захисту виплачувати допомогу на оздоровлення у розмірі нижчому, ніж це передбачено законом.
Судом встановлено, що позивач у 2009 був інвалідом 2 групи, інвалідність пов”язана з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС і встановлена з 13.01.03 довіку, що підтверджується посвідченням категорії №1 серії НОМЕР_1 та довідкою МСЕК № 021858 від 22.01.03. Позивач у 2009 році від Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області одержала щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 120 гривень, що підтверджується відповідною довідкою УПСЗН. На думку суду, розмір виплати щорічної допомоги на оздоровлення, встановленої постановою №562, не відповідає розміру щорічної допомоги на оздоровлення, встановленої абзацем 2 ч. 4 ст. 48 Закону №796 для інвалідів 2 групи – 5 мінімальних заробітних плат.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку, виплаті допомоги на оздоровлення позивачу слід застосовувати розмір мінімальної заробітної плати, передбачений ст. 48 Закону №796, для інвалідів 2 групи. Розмір мінімальної заробітної плати станом на січень 2009 року визначений у Законі України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” і становив 605 гривень.
Таким чином позивач повинна була б отримати від УПСЗН щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п”яти мінімальних заробітних плат, що встановлені законом у січні 2009 року. При розрахунку розміру відшкодування збитків суд врахував, що позивач отримала від УПСЗН щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік у січні 2009 року у сумі 120 гривень. Всього не одержано позивачем доходу : 605 * 5 – 120 гривень = 2905 гривень.
У відповідності із п.2 ч.2, ч.3 ст.22, ст.1173 ЦК, шкода завдана фізичній особі, зокрема, незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування відшкодовується цим органом незалежно від вини. Відшкодування майнової шкоди здійснюється шляхом відшкодування збитків, якими, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Враховуючи наведене суд вважає, що дії відповідача УПСЗН по виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у меншому розмірі ніж це передбачено законом є протиправними. Вказаними діями УПСЗН позивачу завдано збитків, які полягають у неотриманні доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Для захисту та відновлення порушеного права позивача, необхідно стягнути з відповідача УПСЗН на користь позивача ОСОБА_1 2905 гривень матеріальних збитків, завданих позивачу в результаті невиплати у повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік.
Вирішуючи питання про визнання протиправними дій УДК та вимоги про зобов”язання УДК виплатити позивачу вказану суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, суд прийшов до наступного висновку. Позивачем не доведена протиправність дій УДК щодо неї. Стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік з УДК незаконне та необґрунтоване, оскільки нарахування та виплата постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи допомоги на оздоровлення відноситься до компетенції органу соціального захисту населення за місцем проживання позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 71, 158-163 КАС України, ст.22 та ст.1173 ЦК України, п.2 р.2 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов”язаних із соціальними виплатами”, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області по виплаті ОСОБА_1 у 2009 році допомоги на оздоровлення у меншому розмірі, ніж це встановлено законом.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області (Рівненська обл., м.Кузнецовськ, майдан Незалежності, 1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 2905 ( дві тисячі дев”ятсот п”ять) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається сторонами протягом десяти днів з дня її проголошення. Сторони можуть подати на постанову апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.
Головуючий