Справа  № 2-1202/2010                                                                                                  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    05 липня   2010 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:   головуючого   –     судді    Серебрякової Т.В.,

               при секретарі судового засідання – Попенко О.В.,

               за участю   позивачки  ОСОБА_1,

               відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої   дитини , -

ВСТАНОВИВ:

    В квітні   2010 р. ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання малолітньої   дитини.

В позовній заяві зазначено, що 15 червня  1996 р. позивачка  ОСОБА_1  зареєструвала   шлюб з  відповідачем ОСОБА_2, який на теперішній час розірвано.  Від даного шлюбу  сторони мають  малолітню  дитину  – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на  повному матеріальному утриманні позивачки. Відповідач проживає окремо  від дитини та  у добровільному порядку не приймає участі у  матеріальному утриманні останньої.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка ОСОБА_1  просила позов задовольнити,  стягнути з відповідача ОСОБА_2  аліменти на її користь на утримання малолітньої  дитини   в розмірі ?  частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини  відповідного віку, починаючи з 29  квітня   2010 р.  і до досягнення  нею  повноліття.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та  просила  стягнути  з відповідача ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2,   на її користь  аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,    в розмірі ?   частини від усіх видів  його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу звернення до суду - 29 квітня   2010 р.,  і до досягнення дитиною    повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував  проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини,  в розмірі ?   частини від усіх видів  його заробітку (доходу) щомісячно.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України,  судом встановлені  наступні факти  і відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що відповідач  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  та позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3,  з                   15 червня  1996  р. перебували в  зареєстрованому шлюбі.

Від даного шлюбу сторони мають  малолітню дитину  – доньку  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1, виданого Білоусівською сільською Радою Вознесенського району Миколаївської  області 07 липня 1997 р. ( а.с.2).

Шлюб між сторонами розірвано. Розлучення зареєстровано в органах реєстрації актів цивільного стану по Вознесенському району Вознесенського    міськрайонного управління  юстиції  Миколаївської   області  13 липня  1999  р.,   про  що було видано свідоцтво про розірвання шлюбу  (а.с.4).

Згідно довідки №318 від 19 травня  2010 р., виданої Білоусівською  сільською Радою Вознесенського району Миколаївської області, малолітня дитина на даний час проживає  разом  з матір’ю  за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район,             АДРЕСА_1  та окремо від  батька і знаходяться на утриманні позивачки (а.с.16).

Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від  26 квітня 2001 р.  (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що  батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх  дітей.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи  виконання цього  обов’язку  визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду  з відповідним позовом.  

Згідно ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються  щомісячно.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України  враховує обставини справи, стан здоров’я, матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, наявність  в останнього  інших неповнолітніх дітей,  непрацездатних чоловіка, дружини, батьків.  

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  є працездатною особою (а.с.15), інших непрацездатних осіб на своєму  утриманні останній  немає, тому   відповідно до вищезазначеної норми, розмір аліментів  слід визначити  у частці від доходу.

Отже, оцінюючи  зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що             відповідач ОСОБА_2,  який  є  батьком  малолітній дитині ОСОБА_3,                       ІНФОРМАЦІЯ_1,  зобов’язаний  до утримання дитини  та має можливість  сплачувати аліменти,  тому суд  вважає  можливим  визначити  їх в розмірі ?   частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно  та до досягнення донькою   повноліття.    

За правилами  ст.189 СК України,  батьки мають право укласти договір про сплату  аліментів на утримання дитини, в якому визначити  розмір та строки  виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами  не укладався, тому,  при вищезгаданих обставинах  з відповідача  можуть бути  стягнуті аліменти  на утримання  дитини   на користь позивачки.  

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані  та підлягають  задоволенню,  стягнувши  з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої   дитини  -  доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,   у розмірі ?  частини   від усіх  видів  його заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред’явлення  позову – 29 квітня  2010 р.  і до досягнення нею  повноліття.

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51  (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  та витрати на  інформаційно–технічне забезпечення  розгляду справи  в сумі  120 (сто двадцять)  грн.  00 коп.

    Згідно ч.1 ст.367  ЦПК України  рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,214,215, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

    Позов   ОСОБА_1   до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої   дитини  - задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Білоусівка Вознесенського району Миколаївської області, аліменти на користь ОСОБА_1   на утримання малолітньої дитини  – доньки   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,   в розмірі ?   частини від усіх видів його  заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 квітня 2010  року і до досягнення дитиною  повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Білоусівка Вознесенського району Миколаївської області,    судовий збір  в розмірі  51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  на користь Держави в особі  місцевого бюджету Білоусівської  сільської Ради Вознесенського району  Миколаївської області  (банк УДК в Миколаївській області, код  банку 23406957,  МФО 826013, код платежу 22090100,  р/р №31415537700115).

           Стягнути з   ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Білоусівка Вознесенського району Миколаївської області, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи  на користь держави   в особі  Державного бюджету  Вознесенського району  (банк  ГУДКУ в Миколаївській області, код  ЄДРПОУ  23406957,   р/р №31212259700113, МФО  826013, код платежу 22050000) в сумі 120  (сто двадцять) грн.  00 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу  за один місяць.    

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня  проголошення рішення та подачі  апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                           Т.В.  Серебрякова