Справа № 2-90/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року                                 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді                    Трофимової Д.А.

                при секретарі                          Конопльовій Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3 особи - ОСОБА_3, орган опіки та піклування Шевченківський районної адміністрації Запорізької міської ради про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовом, стягнення компенсації за 1/2 частину житлового будинку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, в якому вказував, що перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 1967 року. 14.12.2004 року шлюб між сторонами було розірвано. 12.05.1984 року за договором купівлі-продажу був придбаний жилий будинок АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі, право власності на який зареєстровано за ним. У 1995 році відповідач створила іншу сім’ю і з цього часу проживає за іншою адресою, у зв’язку з чим вважає, що відповідач порушує його права власника.

Посилаючись на зазначені  обставини, позивач просив суд усунути перешкоди у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі шляхом зняття  відповідача з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

У квітні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом про визнання права власності на 1/2 частину спірного будинку та поділ його в натурі, посилаючись на те, що вказаний будинок був придбаний на спільні кошти сторін у час перебування у зареєстрованому шлюбі. 14.12.2004 року шлюб було розірвано. 07.06.2006 року вона звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину зазначеного будинку та поділ його в натурі. Під час розгляду даної справи сторони домовились, що ОСОБА_1 сплатить їй половину вартості будинку, тому позов було залишено без розгляду. Однак вказаної домовленості відповідач не виконав, а звернулася до суду з вищевказаним позовом. Згідно судово-будівельної експертизи спірний будинок поділити неможливо, тому вона уточнила свої позовні вимоги: просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь 123905 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування вартості 1/2 частини спірного будинку.

30.06.2010 року відповідач ОСОБА_2 надала суду заяву, в якій просить її зустрічний позов залишити без розгляду та розглянути її заяву без її участі та участі її представників.

В судове засідання сторони та їх представники не з’явилися. Позивач та його представник ОСОБА_4 надали суду заяви, в яких просять розглянути справу без їх участі. Заявлений позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити, зустрічний позов ОСОБА_2 не заперечують залишити без розгляду.

Відповідач ОСОБА_2. та її представники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також до суду не з’явилися, надав суду заяви, в яких просять розглянути справу без їх участі. В задоволенні позову ОСОБА_1 просять відмовити.

3 особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі.

Представник 3 особи - органу опіки та піклування Шевченківський районної адміністрації Запорізької міської ради в судове засідання не з’явився. Служба у справах дітей Шевченківський районної адміністрації Запорізької міської ради надала суду заяву, в якій також просить розглянути справу без участі її представника.

Тому суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін, їх представників та третіх осіб.

Суд, вислухавши пояснення сторін, доводи їх представників в попередніх судових засіданнях, дослідивши письмові докази, вважає, що заявлений ОСОБА_1 позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 1967 року. Шлюб розірвано 14.12.2004 року.

Із копії технічного паспорту від 13.10.1989 року, реєстраційного посвідчення, від 18.06.1984 року, складених Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого П’ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою 12.05.1984 року р.№ 2-3012 (а.с. 7, 8).

Відповідно до ст.ст. 30, 41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Довідкою голови квартального комітету Шевченківського району м. Запоріжжя                 № 120 від 05.02.2008 року підтверджується, що у будинку АДРЕСА_1 м. Запоріжжя  ОСОБА_2 не проживає з 1995 року (а.с. 9).

Відповідач ОСОБА_2 у попередніх судових засіданнях підтвердила, що дійсно з 1995 року не проживає у спірному будинку.

Крім того, 09.06.2010р. ОСОБА_1 надав суду заяву про застосування позовної давності, в якій просив відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про  визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 м. Запоріжжя та поділ його в натурі у зв’язку зі спливом строку позовної давності, зазначив, що при зверненні ОСОБА_2 з зустрічним позовом до ОСОБА_1 був пропущений строк у межах якого вона могла звернутися з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 72 СК України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 підтверджується, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 14.12.2004 року (а.с. 4). Отже, строк звернення з позовом про поділ майна подружжя закінчився 14.12.2007р., а ОСОБА_2 звернулася до суду лише 03.03.2008 року, тим самим пропустила встановлений законом строк позовної давності майже на 3 місяці.

Крім того, у 2006 році ОСОБА_2 вже зверталася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом про поділ майна подружжя, але позовна заява була залишена без розгляду, а відповідно до вимог ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування  якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, а відповідно до ч. 1 ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Аналізуючі у сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 добровільно звільнила будинок , на теперішній час не мешкає в ньому, не є його власником, перешкоджає позивачу в користуванні будинком, тому вона повинна бути знята з реєстраційного обліку у спірному будинку.

Тим більше, 30.06.2010 року відповідач ОСОБА_2 надала суду заяву, в якій просить її зустрічний позов залишити без розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2010р., зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3 особи - ОСОБА_3, орган опіки та піклування Шевченківський районної адміністрації Запорізької міської ради, про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовом, стягнення компенсації за 1/2 частину житлового будинку залишено без розгляду.

В зв’язку з чим, судом не приймались до уваги при постановленні даного рішення пояснення сторін, які не є доказами по зустрічному позову, тобто по позовним вимогам, які суд залишив без розгляду.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, первісний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач відмовляється від стягнення з відповідача сплаченого ним  держмита у розмірі 8 грн. 50 коп та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7 грн. 50 коп., суд вважає можливим не стягувати з відповідача судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 72, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 30, 41 Конституції України,  ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні належним йому на праві приватної власності житловим будинком АДРЕСА_1 в                     м. Запоріжжі шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 у  будинку АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через районний суд шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя