Справа № 2 –230/ 2010                                                                      

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 липня 2010 року   Вознесенський міськрайонний  суд  Миколаївської області                                 в складі:  головуючого – судді Серебрякової Т.В.,

при секретарі судового засідання  Попенко О.В.,

за участю  позивачки  ОСОБА_1,

третьої особи  ОСОБА_2,

розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні в залі суду  в  місті Вознесенськ Миколаївської області  цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -  ОСОБА_2, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна  дійсним,  -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2009 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до               ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_2,  про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

В позовній заяві  зазначено,  що позивачка ОСОБА_1                             25 травня 1999 р. придбала у відповідачки  ОСОБА_3  житловий будинок АДРЕСА_1, за 1 500 (одна тисяча п’ятсот) грн. 00 коп., зареєструвавши цей договір в той же день на Південній Товарній Біржі.  Інтереси продавця ОСОБА_3 представляв на біржі ОСОБА_2 на підставі довіреності, серія НВ №0794135, посвідченої Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою 24 грудня 1997 року за реєстровим             №2-6260. Умови договору сторонами повністю виконані, договір зареєстрований у Вознесенському міжміському бюро технічної інвентаризації  10 червня 1999 року, за реєстровим №64, і лише у 2009 р., позивачка дізналася, що вказаний договір потребує нотаріальної форми посвідчення. Проте, остання позбавлена можливості нотаріально посвідчити вказаний договір, так як продавець за угодою проживає в іншій місцевості.

 Посилаючись на зазначені обставини, позивачка ОСОБА_1 просила позов задовольнити, визнати  дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, який  укладено на Південній Товарній Біржі 25  травня 1999 р.,  між   нею, як покупцем   та   ОСОБА_3, як продавцем.

В судовому  засіданні  позивачка ОСОБА_1 надала  письмову  заяву,  в якій  просить  залишити її позовну заяву про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним без розгляду.

Третя  особа без самостійних вимог  ОСОБА_2  в судовому засіданні не заперечував проти залишення  без розгляду позовної заяви  ОСОБА_1 про визнання  письмової угоди дійсною.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове  засідання не з’явилася та про причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до вимог  п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України  суд постановляє ухвалу  про залишення  заяви без розгляду, якщо  позивач подав  заяву про залишення позовної заяви  без розгляду.

Дослідивши  матеріали справи та доводи, викладені в заяві,  суд приходить до висновку, що заява  позивачки ОСОБА_1 про залишення її позову  до ОСОБА_3  про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним без розгляду  підлягає задоволенню, так як вимогам закону не суперечить та виражає волю сторони й  не позбавляє можливості останню  повторно звернутися до суду, після усунення  умов, що були підставою  для залишення її  без розгляду.    

 На підставі викладеного та з врахуванням вимог ст.207 ЦПК України, суд вважає за можливе  залишити  позовну заяву ОСОБА_1  до ОСОБА_3, третя особа  без самостійних вимог ОСОБА_2,  про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, без розгляду.

Разом з тим, у письмовій заяві про залишення позовної заяви  про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним без розгляду, позивачка ОСОБА_1  також просить повернути їй  сплачену нею  суму судового збору в розмірі  474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 43 коп.  

За правилами  п.4 ч.1 ст.83 ЦПК України,  сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі залишення заяви або скарги без розгляду.

Як вбачається з доданої  до матеріалів справи квитанції  за  №100 (сто) від 18 листопада 2009 р., позивачкою при зверненні до суду із позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, було сплачено  судові витрати, зокрема, судовий збір  на розрахунковий рахунок місцевого бюджету  Олександрівської селищної Ради Вознесенського району Миколаївської області (банк  ГУДКУ в Миколаївській області, код  ЄДРПОУ  23406957,  р/р №31416537700114, МФО  826013, код платежу 22090100) в сумі   474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 43 коп.

Згідно  зі ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”,  Інструкції про порядок  обчислення та справлення  державного мита,  державне мито повертається  фінансовим органом   того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло,  на підставі поданої платником  заяви  на протязі одного року з дня зарахування суми в бюджет.

За таких обставин, заява  про  повернення сплачених судових витрат  по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог  ОСОБА_2, про визнання договору купівлі-продажу дійсним  підлягає задоволенню.

Керуючись п.4 ч.1 ст.83,  п.5 ч.1 ст. 207, ст.ст. 209, 210  ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -  ОСОБА_2, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна  дійсним -  залишити без розгляду.

Зобов’язати відділення Державного Казначейства у Вознесенському районі Миколаївської області повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,   сплачений нею за  квитанцією  №100  (сто) від  18 листопада 2009 р. судовий збір  у розмірі   474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 43 коп., внесений  на  розрахунковий  рахунок місцевого бюджету Олександрівської селищної Ради Вознесенського району Миколаївської області  (банк УДК в Миколаївській області, код  банку 23406957,  МФО 826013, код платежу 22090100,   р/р  №31416537700114).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом  подачі заяви про апеляційне оскарження  протягом п’яти  днів  з дня проголошення ухвали  та подачі апеляційної скарги протягом десяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                                    Т.В. Серебрякова