Справа № 22-Ц-1280-Ф/07 Головуючий суду першої інстанції Кисельова О.М.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції
Ломанова Л.О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів Притуленко О.В., Полянської В. О.
при секретарі Петриченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосій цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 8 червня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2. про стягнення моральної шкоди в сумі 5 000 грн., завданої безпідставним зверненням до суду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у червні 2005 року ОСОБА_2. подав до суду позов, в якому просив стягнути з ОСОБА_1. матеріальну шкоду, завдану внаслідок його побиття ОСОБА_1. Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим, яке було залишено без змін Апеляційним судом АР Крим в м. Феодосії, у задоволенні позову ОСОБА_2. відмовлено повністю. Під час розгляду справи ОСОБА_2. надавалися сфальсифіковані докази, розрахунок розміру матеріальної шкоди був необгрунтований, ОСОБА_1. був вимушений виправдовуватися в суді, відомості про судовий розгляд поширилися селом, у якому живуть сторони.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 8 червня 2007 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову або направити справу на новий розгляд.
Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, а також порушенні норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2005 року ОСОБА_2. подав до Феодосійського міського суду АР Крим суду позов, в якому просив стягнути з
2
ОСОБА_1. матеріальну шкоду в розмірі 1536 грн. 81 коп., завдану внаслідок злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України, вчиненого ОСОБА_1. (а.с.6,7). Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 30 листопада 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_2. відмовлено повністю (а.с.8). Ухвалою Апеляційного суду АР Крим в м. Феодосії від 6 березня 2006 року зазначене рішення було залишене без змін (а.с.9,10).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1. , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не був доведений факт завдання йому з вини відповідача моральної шкоди, а саме звернення відповідача до суду із позовом не може бути підставою для стягнення моральної шкоди.
З таким висновком погоджується колегія суддів.
Відповідно до частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1. просив відшкодувати йому моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, (а.с. 2, 3) та у приниженні його репутації (а.с. 3).
Проте всупереч вимогам частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України позивачем не було надано жодних доказів душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, а також доказів приниження його репутації.
Згідно з частиною 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відтак звернення до суду із позовом, зокрема у випадку його безпідставності та відхилення судом, не можна розглядати в якості підстави для відшкодування моральної шкоди. Звернення до суду, іншого правоохоронного чи державного органу, організації, наділених відповідно до закону владними повноваженнями, із заявою про неправомірні дії іншої особи, в тому числі щодо завдання матеріальної шкоди, якщо цей орган чи організація наділені владними повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах чи застосування передбачених законом санкцій до правопорушника, не є порушенням прав особи щодо якої мало місце таке звернення.
Відшкодування моральної шкоди, завданої фізичною особою на підставі статті 23 Цивільного процесуального кодексу України може ґрунтуватися лише на порушенні прав та при настанні випадків, передбачених частиною 2 цієї статті. Настання таких випадків ОСОБА_1. доведено не було, як не було доведено і порушення його прав відповідачем.
Доводи апеляційної скарги щодо нікчемності доказів ОСОБА_2. у справі за позовом до ОСОБА_1. про стягнення матеріальної шкоди не можуть бути взятими до уваги колегією суддів в якості підстави для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зазначені докази досліджені судом при розгляді зазначеної справи та ухваленні рішення у ній.
Посилання апеляційної скарги на неодноразову відсутність відповідача при розгляді справи за позовом ОСОБА_1. про стягнення моральної шкоди також відхиляються колегією суддів, оскільки взяття участі у судових засіданнях є, згідно частини 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, правом, а не обов'язком осіб, які беруть участь у справі.
Колегія суддів також не може взяти до уваги твердження апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права - статей 1166 та 1195 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки на наведених нормах позовні вимоги не ґрунтувалися, та спірних правовідносин не регулюють.
3
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у апеляційній скарзі та матеріалах справи підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 8 червня 2007 року - залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, - частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 8 червня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили.