Справа №22-ц-1305-Ф/07 Головуючий суду першої інстанції Короткова Л.М
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції
Ломанова Л.О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів Притуленко О.В., Мудрової В. В.
при секретарі Брежнєвій O.K.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосій цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_1та ОСОБА_3на рішення Керченського міського суду АР Крим від 8 червня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду із позовом про визнання ОСОБА_2. таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з липня 2006 року у спірній квартирі не проживає, комунальні послуги не сплачує, втратив інтерес до зазначеної квартири, а тому відповідно до статті 72 Житлового кодексу Української РСР позивачка просила визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням внаслідок його відсутності понад встановлені строки.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 8 червня 2007 року у позові відмовлено повністю.
Не погодившись з цим рішенням, позивачка - ОСОБА_1. та третя особа - ОСОБА_3. подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про повне задоволення позову.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи та порушенням норм процесуального права. Зокрема в апеляційній скарзі зазначено, що судом було зроблено неправильній висновок щодо причин відсутності відповідача у спірній квартирі понад встановлені законом строки. Позивачка зазначає, що саме вона, а не відповідач, зверталася до міліції внаслідок побутових конфліктів. Також в апеляційній скарзі зазначено, що свідок ОСОБА_4. був допитаний судом з порушенням статей 50 та 62 Цивільного процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки та третьої особи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
2
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, з 13 вересня 1991 року у квартирі АДРЕСА_1, зареєстрований ОСОБА_2. в якості наймача, а також ОСОБА_1. та ОСОБА_3. в якості членів його сім'ї (а.с. 4). 1 жовтня 1999 року шлюб ОСОБА_2. та ОСОБА_1. було розірвано (а.с. 5).
Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами (а.с. 43), що у спірній квартирі відповідач не проживає з червня 2006 року.
Відповідно до частини 1 статті 71 Житлового кодексу Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність відповідача - наймача спірної квартири понад встановлений законом шестимісячний строк зумовлена поважними причинами -необхідністю догляду за хворим батьком, неможливістю спільного проживання з позивачкою у зв'язку з конфліктними взаємовідносинами із позивачкою.
Відповідно до роз'яснень, що містяться і пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Матеріалами справи підтверджується необхідність у постійному сторонньому догляді батька позивача - ОСОБА_5. (а.с. 28), а сторонами не оспорюється перебування позивача в батьківській квартирі. Наявність конфліктних взаємовідносин також не оспорюється сторонами, як не оспорюється сторонами і встановлений поясненнями відповідача та показаннями свідків факт періодичного перебування ОСОБА_2. на заробітках.
Колегія суддів не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги щодо звернення лише позивачки до міліції внаслідок побутових конфліктів з відповідачем та відсутність таких звернень з боку ОСОБА_2. як на підставу для висновків про неправильність оскаржуваного рішення, оскільки безперечних доказів щодо неправомірної поведінки відповідача як сторони, винної у конфліктах, матеріали справи не містять.
Посилання ж апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції статей 50 та 62 Цивільного процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність у апеляційній скарзі та матеріалах справи підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Керченського міського суду АР Крим від 8 червня 2007 року - залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1та ОСОБА_3- відхилити.
3
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 8 червня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили.