Справа №2-1527/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    25 лютого 2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого  судді Кальчук А.П.

при секретарі Антоновій Н.А.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В  :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 28.08.2008 року між ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до якого  позивач передав, а відповідач отримав суму в розмірі 180 000 гривень.

На підтвердження вказаного договору позики було складено ОСОБА_3 розписку про отримання в борг суми в розмірі 180 000 грн. строком до 12.09.2008 року.

Проте в порушення вимог договірних зобов’язань щодо виплати суми боргу у встановлений строк, відповідач до цього часу борг не повернув.

Внаслідок невиплати боргу відповідачем за договором позики позивач позбавлений можливості здійснювати вчасно виплати за кредитними договорами, що сприяє накопиченню процентів за користування даними кредитами.

Прострочення виплати боргу з боку відповідача також позбавило позивача можливості вести нормальний спосіб життя, а саме, в умовах постійної інфляції та економічної кризи в державі, - змусила вдатися до надмірної економії, позбавила можливості здійснити заплановані необхідні придбання товарів. Внаслідок чого у нього погіршилось самопочуття, постійно почав підійматись артеріальний тиск та виникла мігрень. А також через нестачу коштів для існування, що спричинила невиплата суми боргу відповідачем, - погіршилися відносини позивача з рідними та близькими, що призвело до виникнення непорозумінь та сварок.

Позивач страждає на хронічну серцеву хворобу: недостатність мітрального та аортального клапанів - комбінований порок серця. Даний факт підтверджується консультативним висновком Інституту серцево-судинної хірургії ім.. М.М. Амосова від 18.09.2006 року. В зв’язку з цією хворобою йому протипоказані нервові струси та хвилювання. На даний момент позивач повинен перебувати під пильним наглядом лікуючого лікаря. Проте, в зв’язку з тим, що відповідач не виплачує борг, а відповідно за браком коштів, він зовсім позбавлений можливості пройти обстеження в лікарні та придбати необхідні лікарські засоби.

Завдану йому моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 5 000 грн.

Його звернення з приводу вирішення питання щодо виплати ним боргу за договором позики відповідачем були неодноразово проігноровані.

             Позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором позики від 28.08.2008 року з урахуванням встановленого індексу інфляції, розрахунком трьох відсотків та розрахунку пені, що визначається з облікової ставки Національного Банку України - 250 277 грн. 00 коп., 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 5 000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу та судові витрати.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Адвокат ОСОБА_1 підтримала позицію позивача та просила позов задовольнити.

В попередньому судовому засіданні відповідач частково визнав позов.

    Відповідач в судове засідання не з»явився, причини неявки суду невідомі, про день розгляду справи завчасно повідомлений. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

    Заслухавши пояснення позивача, адвоката, свідка, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

    Судом встановлено, що 28 серпня 2008 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем  ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до якого  позивач передав, а відповідач отримав суму в розмірі 180 000 гривень.

    Згідно ст.. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

    Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

    Факт укладення договору та отримання грошей підтверджується розпискою, складеною та підписаною відповідачем від 28.08.2008р., відповідно до якої відповідач взяв у позивача в борг гроші в сумі 180 000 грн. та зобов»язався повернути вищевказану суму до 12.09.2008 року.

    Відповідач своє зобов»язання за договором позики не виконав.

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що в 2008 році вони з ОСОБА_4 вирішили продати підприємство. З ОСОБА_3 вони підписали попередній договір. Він вніс завдаток в сумі 8000 доларів США, а повинен був внести 10 000 доларів США. Вони його призначили директором, ОСОБА_2 він взяв заступником. Дата проплати була 26.05.2008р. ОСОБА_3 кредит не взяв і попросив перенести строк платежу на 2 місяці. Вони понесли збитки по 50-60 тис. грн.. Через 2 місяці ОСОБА_3 знову не зміг заплатити кошти і вони йому виставили збитки. Він взяв гроші у ОСОБА_2. Свідок вказав, що бачив, що ОСОБА_3 взяв гроші у ОСОБА_2 і передав йому та Гусаченку по 50 та 60 тисяч гривень. Передача грошей відбувалась на кухні підприємства. Вони там були вчотирьох. ОСОБА_2 дістав гроші з сумки і дав їм. В серпні вони розірвали з ОСОБА_3 договір і продали ОСОБА_2 корпоративні права.

Відповідно до вимог ст. 1048 Цивільного Кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1050 Цивільного Кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Із аналізу змісту даної статті випливає,  якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ч. 1 ст. 1050 ЦК України три проценти річних від простроченої суми є платою за користування чужими коштами відповідно до вимог ст. 536 ЦК України, а відтак стягуються незалежно від вини боржника. Тому сплата зазначених трьох процентів річних проводиться без урахування положень ст. 513 ЦК України, згідно якого боржник не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Тому, відповідно до вищенаведеного загалом станом на 17.08.2009 року з урахуванням встановленого індексу інфляції, розрахунком трьох відсотків річних та розрахунку пені, що у розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України становить 250 277 грн. 00 коп., про що свідчить довідка про розрахунок неустойки, індексу інфляції та трьох відсотків річних на суму простроченого зобов’язання по сплаті позики № 61 від 17.08.2009 року, виданого ТОВ „Аудиторською фірмою Бізнес-Лайн”.

    Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 5000 грн., оскільки в договірних відносинах відшкодування моральної шкоди не передбачено.

    В частині стягнення витрат на юридичні послуги, то суд вважає за можливе задовольнити частково, стягнувши лише 1000 грн.

    Також суд стягує понесені позивачем судові витрати по справі, а саме: судовий збір в сумі – 1700 грн., витрати на ІТЗ – 120 грн. та витрати на складання довідки про розрахунок неустойки (штрафу, пені), індексу інфляції та трьох відсотків річних на суму простроченого зобов»зання по сплаті позики – 100 грн.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 513, 625, 1046, 1047, 1048, 1050 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 213-215, 224 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики в сумі 250 277 грн. 00 коп., судовий збір в сумі – 1700 грн., витрати на ІТЗ – 120 грн., витрати на складання довідки про розрахунок неустойки (штрафу, пені), індексу інфляції та трьох відсотків річних на суму простроченого зобов»зання по сплаті позики – 100 грн., витрати на юридичні послуги – 1000 грн., а всього 253 197 грн. 00 коп.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Заочне рішення може бути переглянути судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

    Головуючий: