Справа  № 2-1196/2010                                                                                                  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    02 липня   2010 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:    головуючого   –     судді    Серебрякової Т.В.,

               при секретарі судового засідання – Попенко О.В.,

               за участю -    позивачки  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2   про стягнення аліментів на утримання малолітньої  дитини , -

ВСТАНОВИВ:

    В квітні  2010 р. ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

В позовній заяві зазначено, що 24 січня   2009 р. Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану   Миколаївського  міського управління юстиції   був зареєстрований шлюб між позивачкою ОСОБА_1   та відповідачем ОСОБА_2. Від даного шлюбу  сторони мають малолітню дитину – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який  знаходиться на  повному матеріальному утриманні позивачки. Відповідач проживає окремо від дитини та  у добровільному порядку не приймає участі у  матеріальному утриманні останнього.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка ОСОБА_1 просила позов задовольнити,  стягнути з відповідача ОСОБА_2  аліменти на її користь на утримання малолітньої дитини – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,   в розмірі  ?   частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 квітня 2010 р.  і до досягнення  дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та  просила  стягнути  з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,    на її користь  аліменти на утримання сина ОСОБА_4,   в розмірі ?  частини від усіх видів  його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу звернення до суду - 28 квітня              2010 р.,  і до досягнення  ним   повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 в  судове  засідання  не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належними чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини своєї неявки суд не повідомив. За таких обставин, суд вважає можливим провести  заочний розгляд справи  на підставі наявних у справі доказів. Позивачка ОСОБА_1 проти цього не заперечувала.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України,  судом встановлені  наступні факти  і відповідні їм правовідносини.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3,  знаходяться  в зареєстрованому шлюбі з 24 січня  2009 р., що підтверджується копією свідоцтва про шлюб,  серія НОМЕР_1, виданого  24  січня 2009 р. Заводським  відділом реєстрації актів цивільного стану   Миколаївського міського управління юстиції.

Від даного шлюбу сторони мають малолітню  дитину – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління  юстиції Миколаївської області   23 жовтня   2009 р.  

Згідно довідки  від 22 квітня  2010 р., виданої головою вуличного комітету, малолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  на даний час проживає  разом  з матір’ю  за адресою: Миколаївська область,   місто Вознесенськ, АДРЕСА_1  та окремо від  батька.

Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від  26 квітня 2001 р.  (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що  батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх  дітей.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи  виконання цього  обов’язку  визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду  з відповідним позовом.  

Згідно ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються  щомісячно.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України  враховує обставини справи, стан здоров’я, матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, наявність  в останнього  інших неповнолітніх дітей,  непрацездатних чоловіка, дружини, батьків.  

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  є працездатною особою, інших непрацездатних осіб на своєму  утриманні останній  немає, тому   відповідно до вищезазначеної норми, розмір аліментів  слід визначити  у частці від доходу.

Отже, оцінюючи  зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що             відповідач ОСОБА_2,   який  є  батьком  малолітній дитині ОСОБА_4,                      ІНФОРМАЦІЯ_1,  зобов’язаний  до утримання дитини  та має можливість  сплачувати аліменти,  тому суд  вважає  можливим  визначити  їх в розмірі ?   частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно  та до досягнення дитиною   повноліття.    

За правилами  ст.189 СК України,  батьки мають право укласти договір про сплату  аліментів на утримання дитини, в якому визначити  розмір та строки  виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами  не укладався, тому,  при вищезгаданих обставинах  з відповідача  можуть бути  стягнуті аліменти  на утримання  сина ОСОБА_4   на користь позивачки.  

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані  та підлягають  задоволенню,  стягнувши  з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки  ОСОБА_1  аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  у розмірі ? частини   від усіх  видів  його заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред’явлення  позову –  28 квітня  2010 р.  і до досягнення дитиною   повноліття.

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51  (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  та витрати на  інформаційно–технічне забезпечення  розгляду справи  в сумі  120 (сто двадцять)  грн.  00 коп.

    Згідно ч.1 ст.367  ЦПК України  рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,214,215, ч.1 ст.367, 224-226  ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання малолітньої  дитини  задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Миколаїв, аліменти на користь ОСОБА_1   на утримання малолітньої дитини – сина   ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,   в розмірі ?  частини від усіх видів його  заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з  28 квітня   2010  року і до досягнення дитиною   повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Миколаїв,    судовий збір  в розмірі  51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  на користь Держави в особі  місцевого бюджету міста  Вознесенськ  (банк УДК в Миколаївській області, код  банку 23406957,  МФО 826013, код платежу 22090100,  р/р  №31415537700007).

           Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Миколаїв, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  на користь держави   в особі  Державного бюджету міста Вознесенськ (банк  ГУДКУ в Миколаївській області, код  ЄДРПОУ  23406957,  р/р №31210259700007, МФО  826013, код платежу 22050000) в сумі  120  (сто двадцять)  грн. 00 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу  за один місяць.    

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, поданою протягом десяти  днів з дня отримання його копії.

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня  проголошення рішення та подачі  апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем  в апеляційному порядку

Суддя                                             Т.В.  Серебрякова