Справа № 2 – 1076/ 2010                                                                        

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 червня  2010 року   Вознесенський міськрайонний  суд  Миколаївської області  в складі:  головуючого – судді  Серебрякової Т.В.,  при секретарі  судового засідання  - Лукіянчиної Т.І.,  за участю  представника позивача ОСОБА_1,  розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні  в залі суду  в місті  Вознесенськ  Миколаївської області цивільну справу   за позовом ОСОБА_2   до  Вознесенської міської  Ради  Миколаївської області, треті особи, які не заявляють  самостійних вимог щодо предмета спору – Комунальне підприємство „Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації”, Відкрите акціонерне товариство „Зелений Гай”,   про  визнання  права власності на  частку  квартири   в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні  2010 р. ОСОБА_2  звернулася до суду з позовом до  Вознесенської міської Ради  Миколаївської області   про визнання   права власності на частку квартири  в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивачка в позовній заяві зазначала, що                             ІНФОРМАЦІЯ_3 р. помер її чоловік  – ОСОБА_3,   після смерті  якого відкрилась спадщина, яка складається з  ? частки квартири  АДРЕСА_1 та яка  належала спадкодавцю  за життя на підставі Свідоцтва  на право власності на житло,  виданого Акціонерним товариством „Зелений Гай”  Вознесенського району   22 травня  1994  р.

Позивачка ОСОБА_2 є спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 в установленому порядку, шляхом фактичного вступу  у володіння спадковим майном, відповідно до вимог ч.1 ст.549 ЦК  Української РСР  від 18 липня 1963 р..  

Проте, при зверненні останньої   до  Першої  Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області  з приводу видачі свідоцтва  про право  на спадщину за законом   на  частку спірної квартири,  державним нотаріусом  було відмовлено в оформлені  спадщини, оскільки  у правовстановлюючому документі на обумовлену квартиру  є не застережене виправлення та з доданих  документів вбачались  розбіжності в написанні   адреси спадкового майна між  фактичною та тією, що зазначена у вищевказаному свідоцтві.

Посилаючись на  неможливість оформлення своїх спадкових прав в державній нотаріальній конторі, позивачка просила позов задовольнити та визнати за нею  право  власності  на  ? частку квартири АДРЕСА_1 в місті Вознесенськ Миколаївської області,   в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.  в місті Вознесенськ Миколаївської області.

Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від                      16 квітня 2010 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог  щодо предмета спору, залучено Комунальне підприємство „Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації” та Відкрите акціонерне товариство „Зелений Гай”.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на підстави  звернення до суду, викладенні  в позовній заяві  та  просила   позов задовольнити.  

Позивачка ОСОБА_2  в судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, направила до суду письмову заяву від                          29 травня   2010 р., відповідно до якої  позовні вимоги підтримує в повному обсязі та   просить розглянути справу у  її  відсутність.

Представник відповідача – Вознесенської міської Ради Миколаївської області, в судове засідання не з’явився,  направив до суду заяву від  23  червня  2010 р., згідно  якої позовні вимоги ОСОБА_2  визнає та просить розглянути  справу у його відсутність.  

Представник третьої особи без самостійних вимог – Комунальне підприємство „Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації”, в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, згідно поданої до суду письмової заяви від 28 травня 2010 р., просив  розглянути справу у його відсутність.

Представник третьої особи без самостійних вимог – Відкрите акціонерне товариство „Зелений  Гай”,  в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.  Ухвалою суду справа розглянута  у відсутність позивачки, представника відповідача та представників третіх осіб без самостійних вимог, оскільки в  справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України,  судом встановлені  наступні факти  і відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  та  ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,   знаходились   в зареєстрованому шлюбі з  25 липня 1986 р., що підтверджується копією свідоцтва  про укладення шлюбу,  серія НОМЕР_1, виданого   25 липня  1986  р. відділом запису  актів громадянського стану Вознесенського  виконкому  Миколаївської області (а.с.9).

Згідно  Свідоцтва  на право власності на житло, виданого органом приватизації  Акціонерного  товариства  „Зелений Гай”  від   22 травня  1994 р.,  квартира АДРЕСА_1  в місті Вознесенськ Миколаївської області належить позивачці ОСОБА_2  та ОСОБА_3   на праві спільної сумісної власності (а.с.8).  

Зі свідоцтва про смерть, виданого 14 лютого 1996  р. відділом реєстрації актів громадянського  стану  Вознесенського  міськвиконкому   Миколаївської області вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3  р. в місті Вознесенськ Миколаївської області  помер  ОСОБА_3 (а.с.16).  

Після його  смерті відкрилась  спадщина до складу якої увійшла ? частка квартири  АДРЕСА_1 в місті Вознесенськ Миколаївської області (а.с.11).

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень  ЦК України від 01 січня 2004 р.,  за загальним правилом  чинний ЦК України застосовується до  тих  відносин, що виникли після набрання  ним чинності, тобто після  01 січня 2004 р.      

У  Пленумі  Верховного Суду України  в  п.1  постанови  „Про  судову практику у справах  про спадкування”  №7  від  30 травня 2008  р., роз’яснено, що  у разі відкриття спадщини до  01 січня 2004 р., застосовується чинне на той час  законодавства, у тому числі  щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом.   Враховуючи, що цивільні  відносини по даній справі  виникли до набрання  чинності  ЦК України, тому на дані  правовідносини поширюється  дія норм ЦК Української РСР від 18 липня 1963 р.      

Так, згідно  ч.1 ст.549 ЦК Української РСР  від 18 липня 1963 р.,  визнається що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично  вступив в управління чи володіння спадковим майном або якщо він  подав до державної нотаріальної контори  за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.  

З будинкової книги  та   реєстраційного  запису у паспорті позивачки   вбачається,  що остання постійно проживала у спадковій квартирі, користувалася нею, тому в силу ст. 549 ЦК УРСР прийняла спадщину ( а.с.6, 33).  

Проте, при зверненні позивачки до державної нотаріальної контори з приводу   оформлення  своїх  спадкових прав  на частку квартири, державним нотаріусом було відмовлено у вчиненні  нотаріальної дії, оскільки  у  правовстановлюючому  документі є не застережене виправлення й  рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання (довідка  Першої  Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області за   №140/01-14 від  01 березня  2010 р.).  

Згідно ч.2  ст.124 Конституції України юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі.

Ст. 55 Конституції України гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Тобто, будь-які цивільні права та інтереси, які охороняються законом, можуть заслуговувати на судовий захист.

На підставі викладеного, позивачка, виходячи з положень  ст.6 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.16 ЦК України, має право на звернення з даним позовом до суду, а обраний останньою спосіб захисту цивільного права шляхом визнання  за нею права власності в порядку спадкування за законом  є вірним і може бути застосований  судом.  

Враховуючи, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися  внаслідок його смерті, з врахуванням  неможливості  оформлення позивачкою  своїх спадкових прав у державній нотаріальній конторі, що знайшло своє підтвердження  в судовому засіданні,  суд приходить до висновку про можливість  визнати за позивачкою ОСОБА_2   право власності в порядку спадкування за законом  після смерті ОСОБА_3,  який  помер  ІНФОРМАЦІЯ_3. в місті Вознесенськ  Миколаївської області,  на ? частку  квартири  АДРЕСА_1  в місті Вознесенськ   Миколаївська область. При цьому,  при визначенні частки спадкового майна, суд виходить з того,  що частки майна дружини  та  чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Оскільки  будь – яких доказів про існування домовленостей між подружжям   щодо  спірного майна  не  надано, суд вважає, що  їх частки у  спільному майні  є  рівними.

За таких обставин, враховуючи наведені обставини,  суд приходить до висновку, що  позовні вимоги обґрунтовані та підлягають  задоволенню.

 У відповідності  до ст.88 ЦПК України судовий збір та витрати на   інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи  сплачено позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись  ст. ст. 10 ,11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_2   до  Вознесенської міської  Ради  Миколаївської області, треті особи, які не заявляють  самостійних вимог щодо предмета спору – Комунальне підприємство „Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації”, Відкрите акціонерне товариство „Зелений Гай”,   про  визнання  права власності на  частку  квартири   в порядку спадкування за законом -   задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою  села Землянка Дубов’язівського району Сумської області,   право власності в порядку спадкування  за законом  після смерті   ОСОБА_3 , який помер  ІНФОРМАЦІЯ_3  року  в місті Вознесенськ  Миколаївської області     на ? частку    квартири  АДРЕСА_1  в місті   Вознесенськ   Миколаївської області.

   Рішення може бути  оскаржене в апеляційному порядку  до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження  протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі  апеляційної скарги протягом двадцяти днів  після подачі заяви  про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4  ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                                   Т.В. Серебрякова