Судове рішення 2-1652/2010 від 14.02.2011

Судове рішення #10054278

Справа № 2-1652/2010

РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2010 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі головуючого - судді Калмикової Л.К.

при секретарі Ткачовій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Дергачівському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Дергачівському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що за рішенням МСЗК він є інвалідом ЧАЕС, віднесений до 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За цих підстав згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54 вказаного Закону щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, повинна призначатися у розмірах: інвалідам 1 групи — 100 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи - 75 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам 3 групи - 50 % мінімальної пенсії за віком, а розмір державної пенсії для цих осіб, щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках не може бути нижчим: по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком, по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Крім того, згідно ст. 67 вказаного Закону розмір пенсій повинен корегуватися у відповідності до збільшення розміру прожиткового мінімуму (мінімальної пенсії за віком), встановленого законом.

Призначає, нараховує та виплачує позивачу державну та додаткову пенсії відповідач у цій справі - Управлінці Пенсійного фонду України в Дергачівському районі.

Втім, у дійсності при призначенні та нарахуванні належних позивачу пенсійних виплат та при визначенні обсягу його прав на їх розмір всупереч п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України відповідач досить довгий час керується не Законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, і тому державна пенсія і додаткова пенсія призначається і нараховується позивачу відповідачем в набагато меншому розмірі, аніж це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що позивач звертав увагу відповідача неодноразово. Такі дії відповідача судовими органами визнаються незаконними.

Він письмово звернувся до відповідача про призначення, перерахунок та виплату йому державної пенсії та додаткової пенсії згідно ч. 4 ст. 54 та ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно.

На вказане звернення позивача до відповідача йому було відмовлено в належному призначенні, перерахунку та виплаті державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених законом.

Але при цьому відповідачем не були прийняті до уваги вимоги національного законодавства та міжнародного права:

• - право позивача на отримання державної та додаткової пенсій передбачене ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України права громадян визначаються виключно законами, а не будь-якими іншими нормативно-правовими актами;

• - згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» мінімальний розмір пенсії за віком також визначається виключно законами України, а не постановами Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач та виключно якими керується в своїй діяльності,

• - згідно з п. З ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю,

• - відшкодування шкоди, завданої здоров'ю позивача, підпадає під дію поняття „ядерна шкода", правовідносини щодо якої регулюються ст. 1189 Цивільного кодексу України, Законом України „Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення", Законом України ,Jipo використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та Віденською конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, не обмежується строком давності,

• - згідно ст. 8 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом,

• - згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

• - згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. №3477-]V, суди повинні застосовувати при розгляді справ Конвенцію „Про захист прав людини та основних свобод" та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, виходячи з чого треба застосувати при розгляді спірних правовідносин по справі, як джерело права, рішення Європейського суду з прав людини по справах „Качко проти України", „Проніна проти України" (заява №63566/00 від 18.07.2006 року),

• - в п. 34 Рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року по справі „Інтерсплав проти України" зазначається, що поняття „майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції „ Про захист прав людини та основоположних свобод" має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у зальному законодавстві. Питання, яке має бути розглянуто, стосується того, наскільки обставини справи, що розглядається в цілому, давали заявникові права на майновий інтерес, захищений статтею 1 Першого протоколу. Отже, «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу до вказаної Конвенції охоплює як власне майно, так і майнові права - належні до виплати кошти відповідно до національного законодавства (принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини).

Вважає, що при винесенні рішення суд повинен врахувати основне положення чинного пенсійного законодавства. На думку позивача в рішенні суду не повинна бути вказана кінцева дата періоду перерахунку йому пенсій, а повинна бути вказана лише дата, з якої треба буде провести перерахунок і виплату недоплачених пенсій.

Загальне поняття пенсій визначено ст. 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-1V відповідно до якого пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

З системного аналізу вказаної норми виходить, що законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. Отже визначення пенсії передбачає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного часу, отже цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії. Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Практика виконання судових рішень, в яких вказаний не період, а лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії, з якої треба провести їй перерахунок пенсії, свідчить про те, що в таких випадках права позивачів надалі відповідачами більше не порушуються, пенсії позивачам виплачуються на постійній основі, діяльність відповідачів після виконання таких рішень стає законною та правомірною.

Оскільки у добровільному порядку прийняти заходи до усунення порушень прав позивача та здійснити призначення, перерахунок та виплату позивачу державної пенсії і додаткової пенсії належним чином і у належному обсязі відповідач не бажає, позивач вимушений звернутись за захистом своїх порушених прав до суду.

При таких обставинах він вважає дії відповідача незаконними і тому змушений просити суд поновити його порушені права т а зобов'язати відповідача провести з 01.01.2004 року перегляд призначень та нараховувань до виплат державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, без кінцевої дати їх перерахунку, виходячи виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, саме з тої дати, з якої, як він вважає, порушувались його права на постійне одержання від держави у встановлених законом розмірах компенсації за шкоду, заподіяну його здоров'ю, якою є державна та додаткова пенсії по інвалідності.

Слід зазначити, що на теперішній час після прийнятих Конституційним Судом України рішень № 6-рп/2007 від 9.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. про визнання такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положень статей законів України про державний бюджет на 2007 та 2008 роки, якими призупинялись або вносилися зміни у деякі статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вказаний закон діє в редакції на кінець 2006 року.

Просить зобов'язати відповідача здійснити йому згідно встановленої у відповідний час групи інвалідності перерахунок та виплату йому в встановлених законом розмірах у відповідності до вимог ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи виключно із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01.01.2004 р. без кінцевої дати перерахунку пенсії.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Дергачівському районі Харківської області в судове засідання не з’явився, згідно наданого заперечення заперечує проти задоволення позову, при цьому тписьмово викладає наступне.

Пенсійне забезпечення осіб, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС здійснюється згідно Закону України «Про статус і соціальний захисті громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991 року (далі по тексту Закон № 796), Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року (надалі Закон № 1058) та на підставі Постанов Кабінету Міністрів України.

Стаття 49 Закону № 796 закріплює норму у відповідності до якої пенсії особам, віднесеним до категорій 1.2.3.4 встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 призначається у відповідності до ст. 54 Закону № 796 (в редакції Закону станом на 01.01.2007 року), частина 1 якої встановлює, то за бажанням громадянина пенсії можуть призначатися із заробітку одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986- 1990 роках, а частина 4 якої встановлює, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по III групі інвалідності 6 мінімальних пенсій, а по II групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.

Додаткова пенсія за школу, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії І згідно ст.50 Закону № 796 (в редакції Закону станом на 01.01.2007 року) призначається у розмірах: інвалідам III групи 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а інвалідам II групи 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частина 5 (в редакції Закону станом на 01.01.2007 року) та частина 7 (в редакції Закону станом на 01.01.2008 року) статті 54 Закону 796 встановлює, що Порядок обчислення пенсії, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

На підставі цієї норми Пенсійний фонд при нарахуванні основної та додаткової пенсії ОСОБА_3 керувався нормами Постанови КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № І, п. п. а, б ч.1 якої встановлюють, що виходячи і розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунок: додаткової пенсії, призначеної відповідно до 50 Закону № 796 та пенсій відповідні до п. 4 ст. 54, передбаченої цим же Законом.

З 01.01.2008 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107 були внесені зміни до Закону № 746. В новій редакції Закону № 796 ст. 54 передбачає, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ( до виплати - 940 грн.00 кой.)

Згідно вищеназваного Закону зміни були також внесені і до ст. 50 Закону № 796 стосовно розмірів додаткової пенсії, яка в новій редакції становить дня інвалідів II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» було встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які тратили працездатність з 01.01.2008 року 470 грн.; з 01.04.2008 року 481 грн.; з 01.07.2008 року 482 грн.; з 01.10.2008 року 498 грн. Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а саме 498 грн. прожитковий мінімум ; 01.01.2010 становить 695 грн. на 01.04.2010 року - 706 грн.

Також на підставі Закону України «Про Державний бюджет України па 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 50 та ст. 54 були доповнені абзацом, який зазначає, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Ці зміни в Законі і були враховані при обчисленні основної та додаткової пенсії позивачу.

Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі не погоджується з позивачем стосовно застосування для розрахунку додаткової пенсії згідно ст. 50 Закону 796 величини мінімальної пенсії за віком встановленої законами України про Державний бюджет України, оскільки ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплює норму, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,
визначеного Законом застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. .

Розмір пенсій, встановлений частиною 4 статті 54 Закону 796. був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлено не був.

Норми ст. 49 Закону .4» 796 щодо застосування розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обмеження максимальною розміру пенсій, призначених за цим Законом, законодавцем на інші статті цього Закону, у тому числі і на частину 4 статті 54 Закону № 796 поширені не були.

Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( а саме те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлених абзацом першим цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом). Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавались, а тому підлягають виконанню та застосуванню відповідно в межах дії Закону № 1058.

Враховуючи викладене, управління Пенсійного фонду вважає, що в даному випадку стверджувати про звуження змісту та обсягу прав осіб, яким пенсія призначена з урахуванням положень частини 4 статті и 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів та відповідно про порушення положень п І ч І статті виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами 92 Конституції України підстав не вбачається.

Статтею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Статтею 67 цього Закону передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

У відповідності до зазначених норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від З січня 2002 р. N І «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» встановлено, то виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунок пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону Україні! "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Це відповілає також вимогам Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліці на чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 № 523. Пенсія позивачу призначена згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , а не згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому при нарахуванні додаткової пенсії Пенсійний фонд керувався Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державною бюджету» № 1, де надається вичерпний перелік Законів до яких застосовується розмір 19 гривень 91 копійка для розрахунку величини основної та додаткової пенсій.

Редакція ст. 50 Закону № 796, в якій зазначається, що додаткова пенсія для інвалідів нараховується н розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та ст. 54 цього ж Закону, яка встановлює розмір основної пенсії не нижчими по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, були змінені на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення п. 28 розділу II вказаного Закону, яким були внесені зміни до ст. 50 та ст. 54 Закону № 796 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп 2008 від 22.05.2008 року.

З метою законодавчого врегулювання даного питання Кабінетом Міністрів України була прийнята 28.05.2008 року Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22.05.2008 року. Пунктом 4 якої передбачено щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплачувати інвалідам II групи 20 процентів від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Пункт 6 вказаної постанови закріплю положення стосовно розмірів пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, яка для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по II групі інвалідності не може бути нижчою від 965 гри.

Підпункт 2 пункту І постанови N 654 від 16.07 2008 року "Про підвищення рівня пенсійною забезпечення громадян" встановлює, що в інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році для інвалідів II групи не може бути нижчою за 1090 грн.

Тож ОСОБА_3 призначено та виплачується основний розмір пенсії в сумі 1090 грн. 00 коп.

З урахуванням п. 1 ст. 54 Закону № 796, позивачу станом на 01.01.2010 року. виплачується:

Основний розмір пенсії 1090 грн.00 ком.

Додаткова пенсія інваліду 2 групи внаслідок ЧК 139 грн.00 коп.

20% від прожиткового мінімуму .встановленого для осіб,

які тратили працездатність ( ст.50 Закону N 796)

Підвищення ІВ в розмірі 40% віл прожиткового мінімуму 278 грн. 00 коп.

Щомісячна цільова грошова допомога на прожиття 50 грн.00 коп.

Інвалідам війни 2 гр.

Доплата до розміру пенсії з урахуванням с. 67

105 грн. 16 коп.

Підвищення по ст. 42 20 грн . 57 коп.

Всього: 1682 грн. 93 коп.

Довідка про розрахунок пенсії додається.

Розміри прожиткового мінімуму встановлюються виключно законом про Державний бюджет України на відповідний рік і не можуть коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Частина І статті 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» закріплює норму в якій зазначено, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українською народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишньою природною середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, протидії корупції, розв'язання інших завдань внутрішньої та зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності. Також, основними повноваженнями, закріпленими у ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України у сфері соціальної політики забезпечує проведення державної соціальної політики, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян.

Стаття 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» встановлю норму у відповідності ю якої акти Кабінету Міністрів України обов'язкові дія виконання.

Управління Пенсійного фонду України відповідно у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України. Усі дії управління узгоджуються з вимогами Конституції, оскільки саме Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у сфері соціального захисту (п.3 ч.1 ст.116 Конституції України), а видані з цього питання постанови і розпорядження є обов’язковими до виконання (ст.117 Конституції України).

Відповідно до ст.59 ЦКУ, встановлено трьохрічний загальний строк звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду за період з 2004 р. по 2007 р., так як ОСОБА_3 звернувся з позовом лише 26.04.2010 р.

УПФУ в Дергачівському районі вважає, що призначення основної та додаткової пенсії ОСОБА_3 проводилась згідно чинного законодавства.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

Як встановлено судом, за рішенням МСЕК ОСОБА_3 є інвалідом ЧАЕС, віднесений до 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За цих підстав згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_3 має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54 вказаного закону щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, повинна призначатися у розмірах: інвалідам 1 групи — 100 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи - 75 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам 3 групи - 50 % мінімальної пенсії за віком, а розмір державної пенсії для цих осіб, щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках не можуть бути нижчими: по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком, по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Крім того згідно ст. 67 вказаного закону розмір пенсій повинен корегуватися у відповідності до збільшення розміру прожиткового мінімуму (мінімальної пенсії за віком), встановленого законом.

Призначає, нараховує та виплачує позивачу державну та додаткову пенсії відповідач у цій справі - Управлінці Пенсійного фонду України в Дергачівському районі.

ОСОБА_3 письмово звернувся до відповідача з питанням про призначення, перерахунок та виплату йому державної пенсії та додаткової пенсії згідно ч. 4 ст. 54 та ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно.

На вказане звернення ОСОБА_3 йому було відмовлено в належному призначенні, перерахунку та виплаті державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених законом.

При цьому відповідачем не були прийняті до уваги вимоги національного законодавства та міжнародного права: