Справа № 2-480/10

                                                                       РІШЕННЯ

                                                               ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

        05 липня 2010 року                                     м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням  судді Малкова В.В. , при секретарі Бірук Н.С.,

за участю:

позивача                                        ОСОБА_1

представника відповідача            Сільман О.М.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кузнецовську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську про визнання права на призначення та отримання додаткової пенсії та підвищення пенсії за віком,

                                                                    ВСТАНОВИВ :

         20 квітня 2010 року позивач звернулась в суд з позовом про визнання права на додаткову пенсію та зобов”язання відповідача перерахувати та виплатити їй додаткову пенсію у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що встановлений ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91 №796 –ХІІ ( далі – Закон №796), з вересня 2008 року. Також просить визнати її право на підвищення пенсії за віком на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років стажу та зобов”язати відповідача здійснити перерахунок збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років стажу, згідно із положеннями п.2 ст.56 Закону №796. В обґрунтування позову вказує, що відповідач виплачує додаткову пенсію у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та не проводить збільшення призначеної пенсії за віком на 1 відсоток за кожний рік роботи позивача понад 15 років стажу. У результаті вказаних дій відповідача виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.                

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала та просить визнати дії відповідача незаконними і задоволити позов повністю.

В судовому засіданні представник управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ (далі-УПФ) просить відмовити у задоволенні позову. Підставою для відмови вважає те, що частинами 1 та 3 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі-Закон N 1058) застосування мінімального розміру пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлюється лише для осіб, яким призначена та виплачується пенсія згідно Закону № 1058. Позивач отримує додаткову пенсію, передбачену ст.51 Закону №796. Тому їй виплачується додаткова пенсія у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлений постановою КМ України № 530 від 28.05.08 (далі- постанова КМУ № 530). Крім того представник позивача вказує, що оскільки позивач отримує пенсію за віком, то не має права на підвищення розміру пенсії виходячи із стажу встановленого ст. 56 Закону №796.

         Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

          Позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС та постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії (далі- постраждала 2 категорії), що підтверджується відповідним посвідченням. Отримує пенсію за віком, призначену згідно із Законом № 1058 та додаткову пенсію, як постраждала 2 категорії, що підтверджується пенсійним посвідченням та довідками УПФ про пенсійні виплати за 2008 р. - 2010 р.. Дані факти також визнані представником відповідача. Представник відповідача підтвердив, що трудовий стаж позивача становить 21 рік і сім місяців.  

          Статтею 49 Закону №796 передбачено, що пенсії постраждалим, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Конкретний розмір вказаних пенсій, визначений статтями 50-54 вказаного Закону. Статті 50 - 54 Закону №796 неодноразово змінювались. Зміни внесені у Закон №796 Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI щодо зменшення розміру державних пенсій та додаткових пенсій постраждалим 2 категорії порівняно із попередньою редакцію Закону №796, визнано такими, що не відповідають Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008). Отже при розгляді спору слід застосовувати положення статей 50-54 Закону №796 у редакції, яка була чинною до внесення вказаних змін. Відповідно із ст. 51 Закону №796 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров”ю, особам, віднесеним до категорії 2 постраждалих  призначається у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У статті 55 Закону №796, зокрема визначено, що обчислення і призначення пенсій за віком провадиться на загальних підставах відповідно до Закону N 1058. Як передбачено статтею 53 Закону №796, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.      

            Отже Закон № 1058 не обмежує розмір додаткової пенсії  постраждалим 2 категорії залежно від вибору особою виду пенсійного забезпечення. Положення статті 28 Закону №1058 слід застосовувати у даному спорі, як вихідний критерій розрахунку додаткової пенсій постраждалим 2 категорії. Таким критерієм виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно із статтею 28 цього Закону, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Додаткова пенсія виплачується позивачу з серпня 2008 року по даний час виходячи з розміру додаткової пенсії, визначеної постановою КМУ №530 – 15% мінімальної пенсії за віком. Зазначений у постанові КМУ №530 розмір виплат не відповідає  розміру додаткової пенсії, встановленої для відповідної категорії постраждалих у ст.51 Закону №796. Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку та виплаті додаткової пенсії позивачу слід застосовувати розмір, передбачений ст. 51 Закону №796, для відповідної категорії постраждалих, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

          Суд вважає, що посилання відповідача на положення ст. 28 Закону N 1058 та ст.67 Закону №796, як  підставу відмови у позові, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат. Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1  статті 28 Закону N 1058.        

           Таким чином, суд вважає незаконними дії відповідача по виплаті позивачу щомісячної додаткової пенсії у меншому розмірі ніж це встановлено законом. У відповідності із п.2 ч.2, ч.3 ст.22, ст.1173 ЦК, шкода завдана фізичній особі, зокрема, незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування відшкодовується цим органом незалежно від вини. Відшкодування майнової шкоди здійснюється шляхом відшкодування збитків. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

            Ст. 16 ЦК визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. У частині 2 ст. 87 Закону України „Про пенсійне забезпечення” передбачено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

             Для захисту та відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом, необхідно зобов'язати УПФ  перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Нарахування та виплату здійснити починаючи з 01 вересня 2008 року.  При перерахунку додаткової пенсії врахувати розмір додаткової пенсії, що була виплачена позивачу у період з  01 вересня 2008 року по день ухвалення рішення.

           У відповідності із п. 2 ст. 56 Закону №796 право на пенсію у повному розмірі мають, зокрема, громадяни віднесені до 2 категорії постраждалих, за умови стажу роботи для жінок не менш як 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж. Позивач має право на вибір пенсійного забезпечення.  Це право було враховане відповідачем при оформленні  позивачу пенсії за віком згідно Закону №1058, виходячи із стажу для жінок - 20 років. Проте відповідач не врахував, що ст.56 Закону №796 передбачена інша межа стажу для жінок –  15 років стажу.  Виходячи із того, що Закон №796 є спеціальним законодавчим актом, дія якого регулює права постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає, що збільшення пенсії позивачу слід здійснити на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років наявного у неї стажу. Зазначеної правової позиції додержується і Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України і Вищий адміністративний  суд України (ухвали від 10.06.08 та від 24.10.06 по справі №К-23842 відповідно).

          Тому дії відповідача по не нарахуванню позивачу збільшення пенсії на 1 процент за кожний рік роботи понад 15 років стажу, суд вважає незаконними. Для захисту порушеного права позивача, необхідно зобов'язати УПФУ нарахувати позивачу збільшення пенсії у розмірі 1 процент її заробітку за кожний рік роботи понад 15 років наявного у позивача стажу, але не вище 75 процентів заробітку позивача з якого обчислювалась пенсія.

         Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача про визнання її права на додаткову пенсію і права на підвищення пенсії за віком на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років стажу,  встановлені у Законі №796, тому додаткового визнання судом не потребують. Таким чином, вимоги позову у цій частині не підлягають задоволенню.  

           Вирішуючи питання про судові витрати, згідно із ст.88 ЦПК, суд вважає, що витрати на ІТЗ розгляду справи, які понесені позивачем у зв”язку із зверненням до суду підлягають стягненню з відповідача. Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору на підставі п.5 р.11 ЦПК, п.18 та п.35 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», витрати по сплаті судового збору компенсуються за рахунок держави.

На підставі наведеного та  керуючись ст.ст. 16, 1173 ЦК України, ст..87 Закону України ?ро пенсійне забезпечення”, ст.ст. 88, 212-215 ЦПК України, суд –

                                                                   ВИРІШИВ :

           Позов задовольнити частково. Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську по виплаті позивачу додаткової пенсії у меншому розмірі, ніж це встановлено законом незаконними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком  за період з 1 вересня  2008 року по день ухвалення рішення.

             Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську по ненарахуванню збільшення позивачу пенсії незаконними та зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську нарахувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) збільшення пенсії у розмірі один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років стажу, але не вище 75 процентів заробітку позивача з якого обчислювалась пенсія.

          Звільнити сторони від сплати судового збору. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську (м.Кузнецовськ, м-н Будівельників, 2) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у розмірі 120 гривень.

         У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Заява про апеляційне оскарження рішення подається сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення. Сторони можуть подати на рішення апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Рівненської області  через Кузнецовський міський суд.

Головуючий

                                                                                                                               Справа № 2-480/10

                                                                       РІШЕННЯ

                                                               ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                                                      (вступна та резолютивна частини)

        05 липня 2010 року                                     м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням  судді Малкова В.В. , при секретарі Бірук Н.С.,

за участю:

позивача                                        ОСОБА_1

представника відповідача            Сільман О.М.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кузнецовську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську про визнання права на призначення та отримання додаткової пенсії та підвищення пенсії за віком,

                                                                     ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково. Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську по виплаті позивачу додаткової пенсії у меншому розмірі, ніж це встановлено законом незаконними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком  за період з 1 вересня  2008 року по день ухвалення рішення.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську по ненарахуванню збільшення позивачу пенсії незаконними та зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську нарахувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) збільшення пенсії у розмірі один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років стажу, але не вище 75 процентів заробітку позивача з якого обчислювалась пенсія.

          Звільнити сторони від сплати судового збору. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську (м.Кузнецовськ, м-н Будівельників, 2) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у розмірі 120 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення подається сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення. Сторони можуть подати на рішення апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Рівненської області  через Кузнецовський міський суд.

Головуючий