2-768/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Добропілля                                                                                                  29 травня 2007 р.

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді                                                                          Садчикова Д.В.

при секретарі                                                                                  Влащенко І.М.,

за участю позивача                                                                        ОСОБА_1.

представника позивача                                                                 ОСОБА_2

представника відповідача                                                             Чумак І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Добропілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля „про стягнення недонарахованої одноразової допомоги", суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1., звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом про стягнення недонарахованої одноразової допомоги.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що на протязі 33 років працював на підприємствах вугільної промисловості, працюючи у небезпечних та шкідливих умовах. З 26.07.1972 року по 20.09.1995 року та з 05.12.1995 року по 22.02.2005 року знаходився в трудових відносинах з Державним підприємством «Добропіллявугілля» від окремим підрозділом «Шахта «Новодонецька», а з 26.09.1995 року по 30.11.1995 року знаходився в трудових відносинах з Державною холдинговою компанією «Добропіллявугілля» гідрошахтою «Красноармійська», працюючи на посадах ГРОЗ 4 та 5 розряду, МГВМ 6 розряду.

За час трудової діяльності сталось два каліцтва: 24.01.1998 року стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого отримував страхові виплати на підприємстві «Шахта «Новодонецька», а з 2001 року в Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля. 27.03.2007 року було встановлено професійне захворювання «Антрасилікатоз, антрастиціальної форми. Бронхіт. Емфізема легенів».

Згідно довідки МСЕК №054716 від 13.03.2007 року встановлено втрату професійної працездатності по сукупності двох каліцтв в розмірі 60%, з яких 20% втрати професійної працездатності по травмі 1998 року було встановлено повторно, та 40% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню було встановлено первинно.

2

Після встановлення втрати професійної працездатності з усіма необхідними документами звернувся у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля для відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, на підставі яких були призначені страхові виплати - одноразова допомога у розмірі 31500,00 гривень та щомісячні страхові виплати.

З нарахованими щомісячними страховими виплатами згоден, але з нарахованою одноразовою допомогою в розмірі 31500,00 гривень погодитись не може, в зв'язку з тим, що вона нарахована з порушенням вимог ч.2 п.2 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» та п.3.4.2. Постанови правління Фонду №83 від 22.12.2005 року. Професійне захворювання встановлене в 2007 році є другим каліцтвом, яке сталося при виконанні трудових обов'язків, тому при зверненні до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля за соціальними виплатами з документами по вищевказаній травмі у відповідності з ч.2 п.2 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» та п.3.4.2. Постанови правління Фонду №83 від 22.12.2005 року одноразова соціальна виплата повинна розраховуватися виходячи з середньомісячного заробітку за кожен відсоток збільшення втрати працездатності. Отже одноразова допомога повинна бути нарахована з таким розрахунком: 2438,09 гривень * 40%, де 2438,09 гривень - середній заробіток , який був узятий Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля для розрахунку страхових виплат, і який не оскаржується, 40% - відсоток втрати працездатності по професійному захворюванню, та складає 97523,60 (Дев'яносто сім тисяч п'ятсот двадцять три) гривні 60 копійок.

Відповідно до постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля №81/1 від 22.03.2007 року була нарахована одноразова допомога в розмірі 31500,00 гривень, не донараховано одноразової допомоги в розмірі 66023,60 (Шістдесят шість тисяч двадцять три) гривні 60 копійок.

У судовому засіданні позивач позов підтримав , просить суд вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача, діючий на підставі довіреності ОСОБА_2 позовні вимоги свого довірителя підтримав в повному обсязі, просить суд їх задовольнити та вказав на те, що посилання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля на те, що розмір одноразової допомоги не може перевищувати чотирьохкратного розміру граничної заробітної плати, з якої вносяться внески до Фонду, не можливо прийняти до уваги, оскільки дане обмеження стосується лише осіб, яким вперше було встановлено стійку втрату працездатності по першій травмі чи професійному захворюванню. Незаконне обмеження одноразової допомоги порушує Конституцію України та Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», відповідно яких є право на повне відшкодування шкоди.

Представник відповідача, провідний спеціаліст юридичного відділення Фонду Чумак І.М. заявлені вимоги не визнала, оскільки вважає, що відповідно до п. 21-1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних

3

справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року. Умови, порядок та розміри виплати одноразової допомоги у зв'язку з ушкодженням здоров'я регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності». Пунктом 11 цієї ж постанови , передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, страхові виплати, передбачені ст. 28 вищевказаного Закону, а право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення його МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Статтею 28 цього ж Закону передбачено проведення Фондом у разі настання страхової виплати одноразової допомоги потерпілому. Відповідно до абзацу 2 частини 2 ст. 34 Закону зі змінами та доповненнями від 23.03.2007 року, у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, ФСС проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду. Ця норма впорядковує виплату одноразової допомоги у разі повторного ушкодження здоров'я у зв'язку з іншим професійним захворюванням або іншим нещасним випадком на виробництві. Сума такої одноразової допомоги визначається з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен відсоток втрати професійної працездатності щодо попереднього обстеження МСЕК, з урахуванням обмеження чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески до Фонду. Законодавчі приписи щодо обмеження розміру одноразової допомоги, внесені Законом України від 22.02.2001 року №2272-111, є загальними для всіх випадків її виплати, в тому числі і у разі, коли при додаткових обстеженнях МСЕК потерпілому встановлений інший, вищий ступень втрати професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків. Виплата одноразової допомоги за повторне ушкодження здоров'я без обмеження її розміру суперечить діючому законодавству

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно змін, які внесені 16 березня 2007 року в ст. 34 ч.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» позивачу має бути виплачена одноразова допомога не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески до Фонду.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 ст. 34 Закону зі змінами та доповненнями від 23.03.2007 року, у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, ФСС проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду. Ця норма впорядковує виплату одноразової допомоги у разі повторного ушкодження здоров'я у зв'язку з іншим професійним захворюванням або іншим нещасним випадком на виробництві. Сума такої одноразової допомоги визначається з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен відсоток втрати професійної працездатності щодо попереднього обстеження МСЕК, з урахуванням обмеження чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески до Фонду. Законодавчі приписи щодо обмеження розміру одноразової допомоги, внесені Законом України від 22.02.2001 року №2272-111, є загальними для всіх випадків її виплати, в тому числі і у разі, коли при додаткових обстеженнях МСЕК потерпілому встановлений

4

інший,   вищий   ступень   втрати   професійної   працездатності,   з   урахуванням   іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків.

Доводи позивача та представника позивача про те, що у даному випадку сума одноразової допомоги не могла бути обмежена чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду суперечать вищевказаній нормі Закону.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.