П О С Т А Н  О В А

                                 І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                         Справа №  2-а-6/10

30.06.2010 року       Верхньорогачицький районний суд

                                  Херсонської області  складі :

 головуючого судді                        Сидорякіної А.Я.

 при секретарі                                 Бедюх А.В.

                   представника відповідача            Парасочка Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт Верхній Рогачик, Херсонської області адміністративну  справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України, Верхньорогачицького району, Херсонській області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, суд

                                               В С Т А Н О В И В:

Позивач 23.02.2010 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, вказавши, що відповідно до статті Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року (далі - Закон) є дитиною війни.. Згідно статті 6 зазначеного Закону з 01,01.2006 року йому  повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Всупереч положенням ст.22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод , пунктом 17 статті 77 та статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року та пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 та 2007 роки відповідно.

Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007року.

Проте, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № б-рп/2007 та № ІО-рп/2008 від 22.05.2008 року положення, що призупиняли дію статті 6 Закону, були визнані такими що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином відповідач зобов'язаний був здійснювати виплату належної позивачу допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007, 2008 та 2009 роки.

Конституційним судом України в Рішенні № 10-рп/2008 від 22.05.2008 також встановлено, що «законом України про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони».

Керуючись вищезазначеними рішеннями Конституційного Суду України та чинним  законодавством України, позивачем було направлене письмове звернення до відповідача з вимогою здійснити нарахування належної йому, як дитині   війни соціальної Державної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату.

Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Просить суд визнати противоправною відмову відповідача щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Зобов'язати Відповідача здійснювати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком постійно згідно Закону та  здійснити нарахування та виплату за 2006, 2007, 2008 та 2009 роки недоплаченої щомісячної соціальної допомоги у розмірі 5132,10 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, частково його змінивши і не вимагає нарахування за 2006, 2009 роки за відсутністю доказів та просить встановити строк позовної давності для звернення до суду, оскільки позивач хворів і дізнався, що має право на соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії тільки в січні 2010 року.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених в запереченні на позов.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи вважає необхідним задовольнити позов частково з таких підстав.  

          Судом встановлено, що, відповідно до пенсійного посвідчення, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  отримує пенсію за віком і є дитиною війни (а.с.8),  тобто він має  право на пільги передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, бо у відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, за ст. ст. 6, 7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

П. 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007” від 19.12.2006 року №489-V, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, на 2007 рік призупинено Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнанні неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення  зворотної дії в часі не має.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в строк з січня до 8 липня 2007 року, не зобов’язане було виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Згідно пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, визнано неконституційним.

Тому з 9 липня по 31 грудня 2007 року позивач мав правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 “Про соціальний захист дітей війни”, і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

 Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

З 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені даним законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.

Виходячи з наведеного, положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору. Тому в нарахуванні виплат за 2008 рік задовольнити частково, а саме: з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету ПФУ, який затверджує КМ України, тому не можна визнати протиправними дії управління пенсійного фонду України у Верхньорогачицькому районі, Херсонської області щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни.

У той же час, УПФУ у Верхньорогачицькому районі, Херсонської області зобов’язане здійснити нарахування позивачу надбавки, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно зі ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Суд, на підставі ч.2 ст. 100 КАС України, вважає, що наведені позивачем причини пропуску строку для звернення до суду визнає поважними, що підтверджується листом відповідача (а.с. 9), а тому підстави для відмови у позові з цієї причини відсутні.

Керуючись: ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд,

                                              П О С Т А Н О В И В:

  Адміністративний позов  ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в смт Верхній Рогачик, Верхньорогачицького району, Херсонській області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України Верхньорогачицького району Херсонської області провести перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст.6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням норм ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, а також починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

В задоволенні інших позовних вимог, з урахуванням змін по позову – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Верхньорогачицький районний суд Херсонської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, яка може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/

                          К О П І Я     П О С Т А Н О В И    В І Р Н А

Суддя

Верхньорогачицького районного

суду Херсонської області                                           А.Я. Сидорякіна  

Відповідно до п.2.1 Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного «фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Таким чином виплата надбавок до пенсії мала здійснюватись Відповідачем.

Фактично виплачена державна соціальна допомога становить:

за 2008 рік у розмірі 10% від прожиткового мінімуму, тобто: 5793*10/100 = 579,3 гривні (п'ятсот сімдесят дев'ять гривень тридцять копійок);                                

за 2009 - 10% від прожиткового мінімуму 498 гривень протягом 12 місяців, тобто 49,8*12=597,6 (п'ятсот дев'яносто сім гривень шістдесят копійок).

Загальна сума отриманої позивачем державної соціальної допомоги становить 579,3+597,6=1176,9 гривень (одна тисяча сто сімдесят шість гривень 90 копійок).

Таким чином сума невиплаченої державної соціальної допомоги за 2006, 2007, 2008 та 2009 роки становить:

6309-1176,9=5132,1грн (п'ять тисяч сто тридцять дві гривні 10 копійок);

Сума невиплаченої державної соціальної допомоги за 2009 рік становить 1837,8-597,6=1240;2грн (одна тисяча двісті сорок гривень 20 копійок).  

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він, як дитина війни, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем йому не виплачувалась. П. 17 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2006 рік. П. 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

При обрахунку суми невиплаченої допомоги позивач виходив з наступних розрахунків. Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України  «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня – 350 грн., з 01 квітня – 359 грн., з 01 жовтня –366 грн. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня – 380 грн., з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн

Представник управління ПФУ  у Верхньорогачицькому районі до суду надав заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно п. З Положення про Пенсійний фонд України основним із завдань Пенсійного фонду України є ефективне використання коштів Пенсійного фонду України. Відповідно до п. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо через територіальні управління, а п. 9 цього документу визначає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, при цьому згідно п. 10 Положення кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Крім того, абз.1 ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Частина третя цієї ж статті передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абз. 1 ч. 1 ст.28 застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону. Іншими словами для розрахунку надбавок та підвищень до пенсій він не застосовується.

Питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни", має бути вирішено у законодавчому порядку, тобто внесенням змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. В ч. 1 ст. 100 КАС України зазначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Отже, у зв'язку з тим, що позивач пропустив строк звернення до суду з вимогою про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Верхньорогачицькому районі Херсонської області нарахування недоплаченої як дитині війни державної соціальної допомоги, вважають, що немає підстав для поновлення пропущеного строку.

Беручи до уваги викладене і додатково той факт, що було пропущено позивачем строк   звернення до адміністративного суду вважають, що відсутні підстави для нарахування управлінням Пенсійного фонду України в Верхньорогачицькому районі Херсонської області на користь позивача недоплаченої як дитині війни державної соціальної допомоги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 100, 162 КАС України, Конституцією України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Положенням про Пенсійний фонд України, просять суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, відмовити в задоволенні поновлення строків на звернення до суду з адміністративним позовом.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги у зміненому вигляді посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просить задовольнити позовні вимоги та визнати противоправною відмову Відповідача щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Зобов'язати Відповідача здійснювати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком постійно згідно Закону.

Відповідно до положень ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Частиною 20 ст. 1 Бюджетного кодексу України визначено, що закон про державний бюджет України - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" пункт 17 статті 77 було виключено та статтею 110 встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році запроваджуються поетапно за результатами бюджету у першому півріччі, у порядку,  визначеному  Кабінетом  Міністрів  України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" п. 12 ст. 71 було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон № 2195), з урахуванням ст. 111 цього Закону, а саме: підвищення до пенсії або грошового утримання відповідно до ст. 6 Закону № 2195 виплачується особам, які є інвалідами у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 вказані норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Статтею 6 Закону № 2195 встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але як видно зі змісту, дана норма Закону не передбачає, яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсій. Разом з тим, статтею 7 Закону № 2195 встановлено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій передбачених даним Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України.

Частиною 2 ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет на поточний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове призначення. Частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням закону про Державний бюджет України. В даному випадку, видатки щодо реалізації ст. 6 Закону № 2195 були встановлені, з урахуванням ст. 71, 111, які і були відмінені рішенням Конституційного суду (визнані неконституційними), після чого будь-яких змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", які б стосувались даного питання внесено не було, та оскільки відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можливо здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, застосувати норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до внесення змін до Державного бюджету України на 2007 рік неможливо.

Відповідно до п.1, п.3, п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з  основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Попри те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено, Відповідач, як орган владних повноважень, відмовив позивачу у його  гарантованому Конституцією України та ст. 6 Закону праві.

Вважає, що відмова Відповідача є незаконною, оскільки відповідно до частини 2 статті З закону, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно правова ми актами.

В свою чергу, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти и лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відмова Відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті мені соціальної державної допомоги, передбаченої статтею б Закону, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня 350 гривень, з 1 квітня 359 гривень, з 1 жовтня 366 гривень.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня 380 гривень, з 1 квітня 406 гривень, з 1 жовтня 411 гривень.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня 470 гривень, з 1 квітня 481 гривня, з 1 липня 482 гривні, з 1 жовтня 498 гривень.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня 498 гривень, з 1 листопада - 573 гривні.

Таким чином сума мінімальних пенсій становить:

За 2006 рік - 4302 гривні;               за 2008 рік - 5793 гривні;

За 2007 рік -4809 гривень;            за 2009 рік - 6126 гривень.

Сума державної соціальної допомоги за вказані роки мала становити:

(4302+4809+5793+6126)*30% /100 = 6309 гривень, в тому числі:

2006 рік - 4302*30%/Ю0=1290у6 грн.      2008 рік - 5793*30/1О0=1737,9грн.,

2007 рік -  4809*30%/100=1442,7 грн.,     2009 рік -6126*ЗО%/100=1837,8

Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України.

Виплата пенсії потребує фінансування з Державного бюджету України, її обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.

Крім того, слід зазначити, що у Державному бюджеті України на 2008 рік не передбачено видатків на виконання рішень судів про стягнення такої пенсії понад розміри, встановлені законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.

На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.

З 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 Закону № 2195 врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно з яким дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Також, п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (набрала чинності з 22.05.08) встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з 1 жовтня - 49,80 грн.

Згідно ст. 19 Конституції України посадові особи органів виконавчої влади повинні діяти в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України, яким визначено, що фінансування статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, а так само не визначений Законом механізм розрахунку підвищення пенсій, передбаченого вищезгаданою статтею.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.  

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод – це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV на 2006 рік зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року  №3367-IV, п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” в зазначеній частині не реалізовані.

 Таким чином, у 2006 році позивач не мав правових підстав для нарахування йому підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитина війни, відповідно Управління Пенсійного фонду України м. Кіровограда не зобов’язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

КЕРУЮЧИСЬ: ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I, п.17 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV (із наступними змінами), ст.58, п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 ,

Посилання відповідача на  неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом  до уваги, оскільки ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів позивача.

Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб’єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та  питання  щодо  здійснення перерахунку пенсії відносяться до  компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним  зобов’язати управління Пенсійного фонду України Верхньорогачицького району Херсонської області, здійснити  перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та здійснити її виплату.