Справа 2-48/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2007 р. Біляївський районний суд
Одеської області в складі головуючого :
судді Андреева Е.О.
при секретарі: Довженко І. С
з участю представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Біляївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю", суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася із даним позовом до суду, стверджуючи, що відповідно до рішення Нерубайської сільради Біляївського району № 265 від 12.08.2003 року їй було передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,173 га. На підставі вказаного рішення було виготовлено технічну документацію для складання державного акту про право приватної власності на земельну ділянку. Згодом, їй стало відомо, що 06.05.2005 року відповідачка ОСОБА_5 отримала державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, за яким до останньої перейшло право власності на частину земельної ділянки розміром 0,01 га, якою позивачка користується з 1990 року і на яку виготовлена технічна документація на її ім'я. Посилаючись на викладені обставини, позивачка вважає, що ОСОБА_5 отримала вищезазначений державний акт з порушенням чинного законодавства, а тому просить визнати його недійсним.
Представник позивачки ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову, підтримавши доводи позивачки.
Представник відповідачки ОСОБА_2 позов не визнав, вказавши, що ОСОБА_5 отримала державний акт на право приватної власності на землю відповідно до вимог закону, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.
Представник 3-ої особи Нерубайської сільради ОСОБА_6 просила розглянути справу на розсуд суду, заявивши, щ сільрада не може вирішити спір між сторонами.
Допитаний в якості свідка землевпорядник Нерубайської сільради ОСОБА_7 показав, що сторони неодноразово зверталися до сільради для вирішення спору між ними. З цього питання було створено декілька комісій різного складу, які встановили , що частина спірної ділянки площею 0,01 га дійсно є власністю ОСОБА_5 Сторонам було запропоновано вирішити питання мировою угодою шляхом встановлення сервітуту на вказану частину спірної земельної ділянки, але вони з цим не погодилися.
Вислухавши у судовому засіданні пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.10 ч.2 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсним державного акту, виданого на ім'я відповідачки, ОСОБА_4 посилалася на те, що частина земельної ділянки розміром 0,01 га була передана у власність ОСОБА_5 з порушенням вимог закону, так як вона користувалася нею з 1990 року . Крім того, зазначена частина спірної земельної ділянки їй передана у власність на підставі рішення Нерубайської сільради № 265 від 12.08.2003 року (а.с.4)
Разом із тим, з такими доводами суд погодитися, виходячи з наступного. Так, в ході судового розгляду справи , позивачка не надала суду доказів на підтвердження фактичного використання нею спірної земельної ділянки з 1990 року , а також документального підтвердження розмірів цієї земельної ділянки.
2
Крім того, є безпідставними і посилання позивачки на рішення Нерубайської сільради № 265 від 12.08.2003 року щодо передачі їй частини спірної земельної ділянки у власність. Так, як вбачається із матеріалів справи , вказане рішення в Нерубайській сільраді не зареєстровано (а.с. 3 0,73). Відповідно до листа Нерубайського сільського голови від 28.07.2006 року ( а.с.90,136) в 2003 році жодним рішенням ОСОБА_4 не надавалось земельних ділянок. Рішенням Нерубайської сільради від 24.11.2003 року у приватну власність безоплатно були передані земельні ділянки чоловіку позивачки ОСОБА_8 , але за іншими адресами та іншої площі. Звертає також на себе увагу, що рішення Нерубайської сільради №66 від 08.08.2006 року ( а.с.117) про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 0,173 га в АДРЕСА_1, прийняте на підставі заяви позивачки (а.с. 118), було скасовано рішенням тієї ж ради № 249 від 27.02.2007 року ( а.с. 153) на підставі протесту в.о. Біляївського міжрайпрокурора від 09.02.2007 року (а.с. 133-134). Тобто на даний час позивачка не має жодного правоустановлюючого документу, який би підтверджував право користування нею спірною земельною ділянкою.
Не може залишитися поза увагою суду і те, що позивачка неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства, пов'язаного з використанням спірної земельної ділянки без правоустановлюючих документів (а.с.76-77,164-168).
З урахуванням наведеного, суд не знаходить підстав для визнання недійсним виданого на ім'я ОСОБА_5 06.05.2005 р. державного акту на право власності на земельну ділянку (а. с. 8-9), так як в ході судового розгляду справи не встановлено обставини, як б свідчили про порушення чинного земельного законодавства при його виготовленні та оформленні.
Керуючись ст.ст.81,90,118,125,126,153 ЗК України, ст.ст.10,11,60,209, 212-215,218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 « про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю»« відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд шляхом подачі у 10-ти денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.