Справа № 2-337/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(заочне)

  16 червня 2010 року                                                 м.Кузнецовськ

    Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням  судді Малкова В.В.,

при секретарі Волос І.В.,

за участю:    

позивача                                         ОСОБА_1

  представника відповідача            не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1  до відкритого акціонерного товариства Банку ?іг Енергія” в особі Кузнецовської філії ВАТ Банку «Біг Енергія» про повернення вкладу за депозитним договором, відсотків та моральної шкоди,

                                                    в с т а н о в и в:

Позивач звернулась в суд з позовом до ВАТ Банк ?іг Енергія” (надалі - банк) в особі Кузнецовської філії банку про стягнення 43000 гривень, які знаходяться на депозитному вкладі у банку, моральної шкоди за несвоєчасне повернення коштів, понесених по справі судових витрат у розмірі 153 гривні, а також зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити відсотки в розмірі 17% річних за період 26.10.09 і до дати повернення всього депозиту. У позові вказує, що 24 квітня 2009р. між нею та Кузнецовською філією банку укладено договір про строковий банківський вклад (депозит) ?тандартний +” №6Д+_371 в національній валюті України з виплатою процентів в кінці строку (далі в рішенні – договір), згідно з умовами якого позивач вносить готівкою або перераховує з власного рахунку, а банк приймає грошові кошти на відкритий депозитний рахунок (банківський вклад) вкладника кошти у розмірі 39000 гривень. Вкладник розміщує банківський вклад  на термін до 24.10.09 (п.1.2 договору). Згідно договору банк сплачує вкладнику  проценти по банківському вкладу по процентній ставці 17% річних, з виплатою процентів в кінці строку, зазначеного у п.1.2 договору. 26.10.09 позивач звернулась до банку з заявою про повернення банківського вкладу або продовження договору. 02.11.09 листом № 1154/01 відповідач відмовив позивачу у поверненні банківського вкладу та процентів, мотивуючи це тим, що постановою правління НБУ продовжено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів банку до 15.03.10. У зв”язку з наведеним виник спір, який підлягає вирішенню в суді.  

У судовому засіданні 08.04.2010 року позивач збільшила позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача крім заявлених 39000 гривень боргу по банківському вкладу і моральної шкоди у розмірі 4000 гривень, 1786 гривень невиплачених процентів по банківському вкладу та 50 гривень витрат на юридичне обслуговування. Оскільки відповідач в судове засідання не з”явився заява про збільшення позовних вимог була направлена поштою. У судовому засіданні 16.06.10 позивач підтримала збільшені позовні вимоги та просила задоволити позов.

            Представник відповідача у судове засідання не з»явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, заперечень проти позову не подав, про розгляд справи у його відсутності не заявляв. За таких обставин та враховуючи, що позивач не заперечує проти розгляду справи без участі представника відповідача, керуючись ч.1 ст.225 ЦПК, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та керуючись законом суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково. Підставою для такого висновку є наступне.

Між банком та позивачем 24.04.2009 року укладено договір згідно з умовами якого позивач вносить готівкою або перераховує з власного рахунку, а банк приймає грошові кошти на відкритий депозитний рахунок (банківський вклад) вкладника кошти у розмірі 39000 гривень. Згідно із п.1.3 договору банк сплачує вкладнику  проценти по банківському вкладу по процентній ставці 17% річних, з виплатою процентів в кінці строку, зазначеного у п.1.2 договору. Строк дії договору встановлений сторонами у п.1.2 договору - до 24.10.09. Пунктом 2.1.5 договору визначено, що банк зобов’язується по закінченні строку дії договору видати вкладникові банківський вклад та сплатити проценти по цьому договору.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов”язань по договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. Згідно із п.4.2 договору банк звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов”язань за договором у випадку настання обставин непереборної сили, на час дії цих обставин. Обставин, які б унеможливлювали виконання банком договірних зобов”язань у зв”язку з введенням НБУ мораторію на задоволення вимог кредиторів у  договорі не наведено. Крім того, згідно із листом банку від 2.11.09 мораторій діяв до 15 березня 2010 року.

На день розгляду справи від банку не надійшло доказів про повернення позивачу заборгованості по договору та виплати процентів по вкладу. Рішень суду про обмеження права вкладників банку на повернення вкладів, банк також не надав.

Відповідно до статей  526, 610, 623 ЦК, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК. Порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов зобов”язання. У разі порушення зобов”язання боржник має відшкодувати кредиторові завдані невиконанням збитки. Частинами 1 та  2 ст. 1060, ч.1 та ч.5  ст.1061, ст.1074 ЦК, зокрема, передбачено, що за договором банківського вкладу банк зобов”язаний видати вклад або його частину зі спливом встановленого договором строку або на першу вимогу вкладника. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджатися рахунком за рішенням суду у випадках встановлених законом. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу, у розмірі визначеному договором. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня який передує його поверненню вкладнику.

Так як строк депозитного договору закінчився 24.10.09, а банк відмовив позивачу повертати банківський вклад та проценти по банківському вкладу добровільно, тим самим завдавши позивачу збитків, керуючись пунктами 1.3, 2.1.5 та 4.1 договору, ст.623 ЦК слід стягнути з відповідача  на користь позивача 39000 гривень, завданих невиконанням договору збитків. Також підлягають стягненню з відповідача проценти по банківському вкладу за період з 26.10.09 по 02.02.2010 рокуь у розмірі 1786 гривень.  У відповідності із ч.3 ст.213 ЦПК, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються, зокрема,  як на підставу своїх вимог, підтверджених тими, доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Всього підлягає стягненню з відповідача 40786 гривень.

На думку суду, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, у зв»язку з невиконанням договору, через безпідставність вказаної вимоги. Оскільки правовідносини, які виникли внаслідок завдання збитків невиконанням або неналежним виконанням цивільно-правового договору не передбачають стягнення з юридичної особи моральної шкоди.

            Вирішуючи питання про судові витрати, суд встановив, що позивачем понесені витрати по сплаті за ІТЗ розгляду справи у розмірі 120 гривень, згідно квитанції №12 від 01.02.10, а не 153 гривні як зазначено у позові. Згідно із ст.88 ЦПК, суд вважає, що понесені позивачем та документально підтверджені ним витрати у зв”язку із зверненням до суду підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача у дохід держави пропорційно до задоволених вимог.

          Вимога позову про стягнення з відповідача витрат на юридичне обслуговування у сумі 50 гривень не підлягає задоволенню через необгрунтованість. За приписами ст.ст. 84 та 88 ЦПК, стягненню підлягають витрати сторони, на користь якої ухвалено рішення. Позивачем надано на підтвердження понесених витрат на правову допомогу квитанцію до прибуткового касового ордеру №823 про сплату СПД –фізичній особі ОСОБА_2 за правову допомогу 50 гривень. Доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 сплатила 50 гривень саме за правову допомогу у цій справі, не надано. Також позивачем не надано доказів про те, що СПД –фізична особа ОСОБА_2 є фахівцем у галузі права.

           На підставі наведеного та  керуючись ст.ст. 623, 1060, 1061, 1074 ЦК України,  ст.ст. 84, 88, 212-215, 224-225 ЦПК України суд,  –

                                                               в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Кузнецовської філії відкритого акціонерного товариства Банк ?іг Енергія” (код ЄДРПОУ 22579615, Рівненська обл.., м.Кузнецовськ, м-н Вараш, 25)   на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 40786 ( сорок тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень.

          Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі п.5 р.11 ЦПК та п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Стягнути з Кузнецовської філії відкритого акціонерного товариства Банк ?іг Енергія” (код ЄДРПОУ 22579615, Рівненська обл.., м.Кузнецовськ, м-н Вараш, 25)  в дохід держави судовий збір у розмірі 407 гривень.

           Стягнути з Кузнецовської філії відкритого акціонерного товариства Банк ?іг Енергія” (код ЄДРПОУ 22579615, Рівненська обл.., м.Кузнецовськ, м-н Вараш, 25)  на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.    

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

           Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

          Сторони можуть подати заяву про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання стороною заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий