ПОСТАНОВА № 2 – а – 2509/2010
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2010 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючої – судді Завадської О.П.
при секретарі Поважнюк О.Б.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Житомирській області про визнання неправомірною постанову про адміністративне правопорушення та застосування ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Житомирській області про визнання неправомірною постанову про адміністративне правопорушення серії АМ № 075071 від 13 листопада 2009 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. за порушення правил перевезення пасажирів, а саме перевезення на одного пасажира більше, ніж це передбачено технічною характеристикою транспортного засобу.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та обставини позовної заяви, крім того пояснив, що перевезенням пасажирів не займається, це був одиничний випадок і салоні зайвих місць, ніж ті, які передбачені технічною характеристикою, не було, підтвердив отримання даної постанови в листопаді 2009 року, про що розписався в оскаржуваній постанові. Однак просив застосувати відносно нього усне зауваження згідно ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він має на утриманні малолітнього сина і не взмозі сплатити штраф уже в подвійному розмірі від встановленого попередньо, тобто в розмірі 340 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, проте направив до суду письмові заперечення, якими заперечив проти поновлення для позивача строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення і пояснив, що даний процесуальний документ складений в повній відповідності до вимог чинного законодавства, дії позивача містять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 листопада 2009 року близько 11 години 45 хвилин на 129 км. автодороги Київ – Чоп позивач, керуючи автобусом марки Мерседес – Бенц державний номерний знак НОМЕР_1, здійснював перевезення пасажирів за маршрутом Хмельницький – Київ, при цьому порушив правила перевезення пасажирів, а саме: перевозив на одного пасажира більше, ніж це передбачено технічною характеристикою транспортного засобу, чим допустив порушення ч. 1 ст. 121-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 статті 121-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також перевезення водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення, пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб передбачено покарання у вигляді штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Постановою про адміністративне правопорушення серії АМ № 075071 від 13 листопада 2009 року, яку позивач отримав в той же день, його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
Положеннями статтей 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено оскарження постанови про адміністративне правопорушення протягом десяти днів від дня її винесення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно положень ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Неоднозначну позицію позивача щодо своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, який одночасно заявляв вимогу скасувати постанову як неправомірну чи застосувати усне зауваження, що по своїй суті виключають один одного, його суперечливі пояснення стосовно обставин правопорушення, його пояснення про неспроможність сплатити штраф в подвійному розмірі від встановленого попередньо постановою про адміністративне правопорушення, що і стало для нього підставою звернення до суду з даним позовом, суд розцінює як намір уникнути юридичної відповідальності.
Дій позивача за ч. 1 статі 121-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення кваліфіковані вірно, адміністративне стягнення накладено в межах санкції зазначеного адміністративного закону з врахуванням всіх складових, визначених ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення норм адміністративного права при розгляді справи про адміністративне правопорушення не встановлено, тому підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення немає, а також враховуючи письмове заперечення представника відповідача проти поновлення строку для оскарження постанови про адміністративне правопорушення, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 99 – 100, 138, 159 – 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. ст. 33, 121-2, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Житомирській області про визнання неправомірною постанови про адміністративне правопорушення та застосування ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч. 5 КАС України.
Суддя ___________