ПОСТАНОВА № 2 – а – 2536/2010
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2010 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючої – судді Завадської О.П.
при секретарі Поважнюк О.Б.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Кондратюка А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної автомобільної інспекції Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та застосування ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу державної автомобільної інспекції Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВХ 215087 від 19 травня 2010 року, або заміну визначеної постановою міри покарання у виді штрафу на усне зауваження, посилаючись на те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., оскільки в порушення вимог дорожнього знаку 3.3 „Рух вантажним автомобілем заборонено”, 19 травня 2010 року близько 13 години 30 хвилин по вул. Чайковській м. Старокостянтинова рухався автомобілем НОМЕР_1 в зоні дії даного знаку.
В судовому засіданні позивач визнав вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення, погодившись на погашення визначеного штрафу частинами.
Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що даний процесуальний документ складений в повній відповідності до вимог чинного законодавства, дії позивача містять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 травня 2010 року близько 13 години 30 хвилин позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Чайковській м. Старокостянтинова Хмельницької області, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.3 „Рух вантажним автомобілем заборонено”, здійснивши рух транспорту в зоні дії знаку, чим порушив додаток 1 п. 3.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дане правопорушення зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 144130, де позивач, як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення пояснив, що „порушив вимогу дорожнього знаку „Рух вантажним транспортом заборонено”.
Постановою про адміністративне правопорушення серії ВХ 215087 від 19 травня 2010 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 255 грн., яку він отримав того ж дня.
Частиною 1 статі 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення вимог дорожніх знаків передбачено покарання у виді накладення штрафу у розмірі від п’ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Неоднозначну позицію позивача щодо своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, який під час складання протоколу про дане адміністративне правопорушення та в судовому засіданні визнав вину і погодився сплатити визначений в постанові штраф частинами, а в позовній заяві одночасно заявляв вимогу скасувати постанову чи застосувати усне зауваження, що по своїй суті виключають один одного – суд розцінює як намір уникнути юридичної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Дії позивача за ч. 1 статі 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення кваліфіковані вірно, адміністративне стягнення накладено в межах санкції зазначеного адміністративного закону з врахуванням всіх складових, визначених ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення норм адміністративного права при розгляді справи про адміністративне правопорушення не встановлено, тому підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення немає, а отже в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 138, 159 – 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. ст. 33, ч. 1 ст. 122, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу державної автомобільної інспекції Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та застосування ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч. 5 КАС України.
Суддя ___________