ПОСТАНОВА № 2 – а – 2497/2010
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2010 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючої – судді Завадської О.П.
при секретарі Прокоф’євій О.О.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Герасимчука О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної автомобільної інспекції Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання неправомірною постанову про адміністративне правопорушення та застосування ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до відділу державної автомобільної інспекції Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання неправомірною постанови про адміністративне правопорушення серії ВХ № 109046 від 28 жовтня 2009 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за перевезення вантажу масою 1400 кг., що перевищує величину визначену технічною характеристикою транспортного засобу, за порушення вимог ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та обставини позовної заяви, крім того визнав вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення, підтвердив отримання даної постанови саме 28 жовтня 2009 року, так як і вказано в оскаржуваній постанові. Однак просив застосувати відносно нього усне зауваження згідно ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він не має змоги сплатити штраф уже в подвійному розмірі від встановленого попередньо, тобто в розмірі 1020 грн.
Представник відповідача позов не визнав, заперечив проти поновлення для позивача строку для оскарження постанови про адміністративне правопорушення і пояснив, що даний процесуальний документ складений в повній відповідності до вимог чинного законодавства, дії позивача містять ознаки правопорушення, передбаченого ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 жовтня 2009 року близько 19 години 10 хвилин по вул. Чкалова м. Старокостянтинова Хмельницької області позивач, керуючи транспортним засобом марки ЗІЛ ММЗ 554 державний номерний знак НОМЕР_1, перевозив вантаж масою 1400 кг., що перевищує величину визначену технічною характеристикою транспортного засобу, чим порушив 22.1 Правил дорожнього руху України.
Статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами передбачено покарання у вигляді штрафу на водіїв від тридцяти до сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Постановою про адміністративне правопорушення серії ВХ № 109046 від 28 жовтня 2009 року, яку позивач отримав в той же день, його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Положеннями статтей 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено оскарження постанови про адміністративне правопорушення протягом десяти днів від дня її винесення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно положень ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Неоднозначну позицію позивача щодо своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, його пояснення про неспроможність сплатити штраф в подвійному розмірі від встановленого попередньо постановою про адміністративне правопорушення, що і стало для нього підставою звернення до суду з даним позовом, суд розцінює як намір уникнути юридичної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, а також заперечення представника відповідача проти поновлення строку для оскарження постанови про адміністративне правопорушення, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 138, 159 – 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. ст. 33, 132-1, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу державної автомобільної інспекції Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання неправомірною постанову про адміністративне правопорушення та застосування ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч. 5 КАС України.
Суддя ___________