Судове рішення #10052600

                                                        РІШЕННЯ                            № 2 – 2262/2010

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2010 року                          Старокостянтинівський районний суд

                                                              Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді                                           Завадської О.П.

при секретарі                                                    Поважнюк О.Б.

відповідачки                                                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” в особі Хмельницької філії відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_2,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” в особі Хмельницької філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” м. Хмельницького звернулась з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування затрат на виплату страхового відшкодування та судових витрат, посилаючись на те, що внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, котра сталась з вини відповідачки, яка, керуючи автомобілем НОМЕР_1, 06 липня 2008 року на автодорозі Житомир – Чернівці допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, з яким укладено договір страхування. Виконуючи договірні зобов’язання, страхувальнику було виплачено страхове відшкодування в розмірі 5012,58 грн., які відповідачка добровільно не відшкодувала. Представник позивача в письмовій формі просив справу розглянути у його відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Відповідачка визнала обставини викладені в позовній заяві, свою вину в порушенні правил дорожнього руху, в результаті чого вона допустила зіткнення свого автомобіля та автомобіля ОСОБА_2, яким були завдані механічні пошкодження, за що сплатила, визначений постановою суду, штраф. Пояснивши, що так як від даної події пройшло біля двох років, то була впевнена, інших претензій до неї не повинно бути. Піддала сумніву розмір збитку, заподіяного власнику автомобіля ОСОБА_2, в результаті його пошкодження, однак повідомила, що доказів та відповідних клопотань щодо доказів на спростування вказаного позивачем матеріального збитку не має.

На попередньому судовому засіданні по даній справі було визнано третьою особою ОСОБА_2, який подав до суду заяву про те, що при вирішенні справи покладається на розсуд суду і просить справу розглянути без його участі.

Суд, заслухавши пояснення відповідачки та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” в особі Хмельницької філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” м. Хмельницького та третьою особою ОСОБА_2 було укладено добровільний договір страхування № 19 G - 0135799 автотранспорту марки „ВАЗ” державний номерний знак НОМЕР_3 /а. с. 7/.

Згідно даних постанови Старокостянтинівського районного суду від 19 серпня 2008 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка 08 липня 2008 близько 14 години, в порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем НОМЕР_2 на автодорозі Житомир – Чернівці, не дотрималась безпечної швидкості руху, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, власником якого являється ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження /а. с. 8, 10/.

 Відповідачка особисто отримала 09 липня 2008 року телефонограму, якою повідомлялась про проведення дослідження та визначення вартості ремонту пошкодженого автомобіля третьої особи 11 липня 2008 року та попереджалась, що у випадку її неявки, огляд буде проведено без її участі /а. с. 11-12/.

11 липня 2008 року з участю третьої особи, як власника автомобіля, представника позивача, експерта автоекспертного відділу ВАТ „Хмельниччина Авто”, без участі відповідачки даний автомобіль був оглянутий, описані пошкодження та тип ремонтних операцій, що було зафіксовано в акті огляду дорожнього транспортного засобу за № 1762 від 11 липня 2008 року /а. с. 13/.

У відповідності до даних звіту № 1762 про визначення матеріального збитку від 21 липня 2008 року матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля НОМЕР_2, внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, складає 7272,99 грн. /а. с. 14 -20/.

17 листопада 2008 року зазначена подія була визнана страховою, про що складено страховий акт № 31869 /а. с. 5/.

Страхове відшкодування виплачено в сумі 5012,58 грн., що підтверджується даними платіжного доручення № 2665 від 21 листопада 2008 року /а. с. 21/.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 ЦК України до страхової компанії переходить право страхувальника щодо особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

Згідно ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі /право власності,  інше речове право тощо/ володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги /регресу/ до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір невстановлений законом.

Оскільки позивач відшкодував шкоду, завдану відповідачкою третій особі внаслідок пошкодження автомобіля останнього, і має право в порядку регресу вимагати сплатити виплачене ним відшкодування, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 53, 59, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. 27 Закону України „Про страхування”, ст. ст. 993, 1187, 1191 ЦК України,

 

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” в особі Хмельницької філії відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” 5012,58 грн. збитків та 171 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницького області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя  ___________                                                                                        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація