справа № 2а-955/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2010 року Бродівський районний суд Львівської області
в складі: головуючої - судді Тропак О.В.
при секретарі Ковальчук Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди адміністративну справу за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Бродівському районі про зобов»язання нарахувати та стягнути недоплачену як дітям війни щомісячну соціальну допомоги за 2007-2008 роки в сумі 3180,60 грн і зобов»язання виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату з січня 2009 року,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачі 22.09.2009 р звернулися в суд з даним позовом.
В обґрунтування позову зазначили, що:
вони, згідно з Законом України № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» на основі ст.1 абз.2 розділу 1, є дітьми війни. На основі ст.6 розділу 2 та ст.1 розділу 4 цього Закону їм повинна з 1 січня 2006 року щомісячно виплачуватися як дітям війни соціальна допомога в розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.
Верховна Рада України своїм Законом України № 3235- IV від 20.12.05 р. „Про державний бюджет України на 2006 рік", ст.77 та ст.110. та Законом України №489-У від 19.12.2006 р. „Про державний бюджет України на 2007 рік", ст.71 п.12 призупинила дію ст. 6 розділу 2 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
Однак Конституційний суд України своїм рішенням №6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. по справі №1-29/2007, керуючись ст. 147, 150, 152 Конституції України та ст. 45, 51, 61, 63. 65 Закону України „Про Конституційний суд України" вирішує:
п.1 Визнати такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" п.12 ст. 71, яким зупинено дію ст.6 Закону України №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»
п.З Положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України па 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 р. визнані неконституційними.
п.5 Рішення Конституційного СУДУ в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій, положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
п.6 Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами.Згідно з частиною 2 статті 19 та частиною 3 статті 22 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином,зважаючи на вишевикладене,стверджують,що невиплата їм соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", є протиправною та такою, що суперечить Конституції та законам України.
Зазначили:
що розмір соціальної допомоги, відповідно до ст. 6 „Про соціальний захист дітей війни", становить ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
-2-
розміри прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність за 2007 і 2008 роки та визначили розмір невиплаченої соціальної допомоги за 2007-2008 роки в загальній сумі 3180 грн 60 коп.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №10 рп/2008 від 22 травня 2008 року зокрема в п. 5.4 було встановлено, що законами про Держбюджет України не можна вносити змін до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.
Згідно з Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність залишено на рівні попереднього року. Однак, відповідач продовжує, порушувати ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Покликаються на те,що про порушення своїх прав,свобод чи інтересів,які було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, та про належні їм як дітям війни виплати їх повідомлено не було, тому про факт порушення їхніх прав їм стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09 липня 2007 року. Отже, про грубе порушення їхніх прав, що на момент винесення рішення Конституційним судом тривало понад півтора року, їм стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.Тому просять відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених справ, свобод та інтересів за період 01.01.2007 до 01.09.2009 року;
Відповідач в письмовому запереченні на позови, позовних вимог не визнав, покликаючись на наступне:
ЗУ"Про соціальний захист дітей війни"від 18.11.2004 №2195-IV установлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.Дітям війни, згідно зі ст.6 цього Закону пенсії або щомісячне довічне
грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пен-сії,підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.Проте,законодав-ством України не визначено поняття "мінімальна пенсія за віком", як розрахун-кової величини для підвищення пенсії згідно зі ст.6 Закону-2195,так як ст.28 За-кону України"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон-1058)передбачає,що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність,визначеного законом.В частині 3 статті 28 Закону-1058
встановлено що мінімальний розмір пенсії за віком,встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій,
призначених згідно з Законом-1058. Законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону-2195, не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.Дане питання законодавцем вирішене в 2008 році шляхом внесення змін в ст.6 Закону-2195, де передбачено, що дітям війни (крім
тих,на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХП від 22.10.1993 (далі - Закон-3551) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (далі рішення 10/рп/2008) пункт 41 Розділу II Закону-107 визнано таким, що не відповідає Конституції України. Положення пункту 41 Розділу II Закону-107 втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення 10-рп/2008,тобто з 22.05.2008 року. Проте, рішення про відновлення дії ст.6 закону- 2195 у редакції, чинній до внесення змін до неї, Верховною радою України не приймалося.Разом з тим, з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян 28.05.2008 року за № 530 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"(далі Постанова-530). Тому, у 2008 році,обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" здійснюється відповідно до Постанови-530.
Позивачам,які підпадають під категорію "дитина - війни" відповідно до
-3-
Закону-2195, з 01.01.08 року встановлено підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).
Управління Пенсійного фонду України у Бродівському районі здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямів видаткової частини бюджету Пенсійного фонду України, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.Вказує на те, що розрахунок доплати здійснений позивачем не може братися до уваги, оскільки не ґрунтується на чинному законодавстві,а мінімальний розмір пенсії за віком,встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій,призначених згідно з Законом -1058.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 ст.111 Зако ну-489 визнано такою,що не відповідає Конституції України.Положення ст.111 Зако-ну-2195(?)втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення -6,тобто з 09.07.2007.Проте,зміни до Закону України "Про Державний бюджет Украї-ни на 2007 рік" у видаткову частину не внесені,тому кошти на виплату даних під-вищень в 2007 році відсутні. Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано та-ким,що не відповідає Конституції України пункт 41 Розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI. Проте, зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" у видаткову частину не внесені,тому кошти на виплату даних підвищень в 2008 році відсутні.
Законом України»Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 № 3235-1У дію ст.6 ЗУ«Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2006 рік і згадані положення не були оскаржені до Конституційного суду України.
Таким чином, вважає вимоги позивача безпідставними і такими, що не ґрун-туються на чинному законодавстві Тому просить відмовити позивачу у задоволенні
позову. А також просить застосувати строк звернення до адміністративного суду.
Позивачі в судове засідання не з»явилася,однак подали суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності та про підтримання позову.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився,але відповідач надіслав суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
В зв»язку з неявкою сторін від яких надійшли письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності,суд ухвалив здійснювати судовий розгляд в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази у справі,суд дійшов висновку,що позов підлягає до
часткового задоволення з наступних міркувань: ЗУ«Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-УІ установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.Статтею першою цього Закону визначено,що дитиною війни є особа,яка є громадянином України та якому на час закінчення (02.09. 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Позивач є дитиною війни, оскільки народилася до 02 вересня 1945 року.
В зв»язку з визнанням Конституційним Судом України рішенням № 6–рп /2007 від 09 липня 2007 року по справі № 1-29/2007 такими,-що не відповідають Консти-туції України і є неконституційними положення ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік", а саме п.12 ст.71,якими зупинено дію ст.6 ЗУ № 2195-УІ від 18.1І. 2004 року "Про соціальний захист дітей війни",то в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007року пенсія позивачам повинна була виплачуватися в розмірі підвищеному на 30% від мінімальної пенсії за віком.А тому позовні вимоги в частині недоплати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007 рік підлягають до задоволення лише за період з 09.07.2007р по 31.12.2007 р включно.
На підставі Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р
втратили чинність,як такі,що є неконституційними положення пункту 41 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ»Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р № 107-У1,тобто положень,якими ст.6 ЗУ № 2195-УІ від 17.11.2004р "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в новій редакції.Згідно п.п. 6,7 вищезгаданого Рішення Конституційного Суду воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв"язку з правовідноси-нами,які виникли внаслідок дії положень Закону України № 107-У1 від 28.12.2007р
-4-
»Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако-нодавчих актів України»,визнаних неконституційними,це Рішення є обов"язковим до виконання на території України,остаточним і не може бути оскаржене.
Згідно довідок відповідача з 01.01.2008 року пенсія позивачам стала випла-чуватися в розмірі підвищеному лише на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.Таким чином,зважаючи на вищевикладене,не виплата позивачам підвищення до пенсії в розмірі,передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни»,в період з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року призвела до недоплати підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі і за вищезгаданий період позовні вимоги про недоплату підвищення до пенсії з враху-ванням виплачених сум,також є підставними.
Однак,суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення щомісячного підвищення до пенсії за повні 2007 та 2008 роки, оскільки обмеження розміру підвищення до пенсії згідно ст.6 ЗУ"Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними,згідно з рішеннями Конституційного суду України: на 2007 рік-з 09.07.2007 року,а на 2008 рік-з 22.05.2008 року і відповідно розмір недоплати підвищення до пенсії має бути іншим,ніж заявлений позивачами.
Отже,на відповідача слід покласти обов»язок нарахувати і виплатити позива-чам недоплачене щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням виплачених сум.
Суд розглядає , як неспроможні ,заперечення відповідача проти позову з по-
кликанням на те,що »рішення про відновлення дії ст.6 закону-2195 у редакції чин-
ній до внесення змін до неї,Верховною радою України не приймалося».Для суду є очевидним,що оскільки положення якими обмежувалися розмір надбавки до пенсії,
встановлений статтню 6 ЗУ«Про соціальний захист дітей війни» Рішеннями Конститу- ційного Суду України від 09.07.2007 р і від 22.05.2008р визнані неконституційни- ми,то в період з з 09.07.2007 р по 31.12.2007 р і з 22.05.2008 р по 31.12. 2008р чинними були положення ст.6 ЗУ » Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року.
Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвідомчості справ,пов»язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 р № 1691-У1,справи пов»язані із соціальними виплатами підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства,тому покликання відповідача,як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог-на пропуск позивачем процесуального річного строку звернення до адміністративного суду не заслуговують на увагу,бо по вищезгаданих вимогах,суд повинен застосовувати положення про позовну давність визначену нор-мами ЦК України/відповідно до аналогії закону/.
Поскільки щодо періоду 2007-2008 років/виходячи з трирічного строку позов-ної давності /позивачами,які звернулися до суду 22.09.2009 р, строки позовної давності не пропущені і в поновленні їх немає необхідності,тому суд не знаходить підстав для відмови в задоволенні позовних вимог за періоди:з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року,як цього вимагає відповідач.
З врахуванням обставин,що положення ст.71 ЗУ»Про державний бюджет України на 2007 рік» і текст статті 6 Закону України»Про соціальний захист дітей війни» в редакції ЗУ № 107-У1/107-17/ від 28.12.2007 року та положення пункут 41 роз-ділу 11 ЗУ » Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-У1,які Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року визнані неконституційними,втратили чинність з дня ухвалення вищезгаданих Рішень,то в за-доволенні позовних вимог,що стосуються періоду з 01.01.2007 по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року слід відмовити за безпідставністю.
Зважаючи на те,що суд захищає порушене право і суд не наділений правом зобов»язувати державні органи виконувати Закони на майбутнє,тому позовні вимоги про зобов»язання виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату з січня 2009 року у іншому розмірі ніж той розмір підвищення до пенсії дітям війни,який встановлено Законом України про «Державний бюджет на 2009 рік» - до задоволення не підлягають.
Судові витрати,здійснені позивачами і документально підтверджені, підлягають присудженню на користь позивачів з Державного бюджету.
На підставі ст.6 ЗУ »Про соціальний захист дітей війни»,керуючись ст.ст. 7-11,94 ч.1,99 ч.3,160,161,163 КАС України,суд,-
-5-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Бродівському районі Львівської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1,ОСОБА_2 Йосипо-вичу щомісячне підвищення до пенсії в розмірі:30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції станом на 09.07.2007р) за період з 09.07.2007 р по 31.12.2007 р та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням ст.28 Закону України »Про загаль-нообов»язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити .
Присудити з Державного бюджету судовий збір на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 в сумі 3 грн 40 коп кожному.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області че-рез Бродівський районний суд Львівської області,шляхом подачі заяви про апеля-ційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення.Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.Апеляцій на скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,якщо скарга подається у строк,встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча Тропак О.В.