САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-405/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                 Румянцева О.П.

    при секретарі                     Бакум І.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району про визнання права користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

 31.08.2009 року позивачі звернулися до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Виконавчого комітету Самарської районної в м. Дніпропетровську ради, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району про визнання права користування житловим приміщенням.

 В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 14.09.1991 року. Від даного шлюбу народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після народження сина ОСОБА_2. отримав у користування квартиру АДРЕСА_1, відповідно до ордера № 010204 від 25.12.1992 року, який було видано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів. Позивачі одразу вселились у квартиру як члени сім’ї наймача та протягом 17 років вели спільне господарство, користувались та проживали у вищезазначеній квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2. помер. На момент його смерті позивачі постійно проживали у спірній квартирі, та вважають, що набули право користування нею. Позивачі просили ухвалити рішення, яким визнати за ними право користування квартирою АДРЕСА_1.      

    В судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_3. право користування квартирою АДРЕСА_1.

    Представник відповідача виконкому Самарської районної в м. Дніпропетровську ради Мельник А.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі.

    Представник третьої особи – Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі.

Зазначені правовідносини регулюються  Житловим кодексом Української РСР.

Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу Української РСР – члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями. До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти та батьки.  

Відповідно до ст. 65 Житлового кодексу Української РСР наймач вправі вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину та дітей. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2. перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.09.1991 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 14.09.1991 року (а.с. 6).

Від шлюбу мають сина ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 21.04.1992 року (а.с. 6).

На підставі ордеру № 010204 від 2512.1992 року, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів ОСОБА_2. отримав у користування квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2. помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 21.05.2009 року (а.с. 7).

  На момент смерті ОСОБА_2 позивачі постійно проживали та проживають у АДРЕСА_1, без реєстрації, що підтверджується Актом КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська від 23.06.2009 року (а.с. 9).

 Згідно довідки КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, (а.с. 27).

ОСОБА_3 на час смерті свого батька – ОСОБА_2. був знятий з реєстраційного обліку, що підтверджується копією паспорта позивача (а.с.37).

Свідок ОСОБА_6 допитана в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою позивачів, та їй відомо, що ОСОБА_2. мав намір зареєструвати сина в спірній квартирі, чому він цього не зробив за життя їй не відомо. ОСОБА_3 єдина його дитина і вони були дружні між собою.

Свідок ОСОБА_7 допитана в судовому засіданні пояснила, що її донька – ОСОБА_1 та онук – ОСОБА_3 були зареєстровані у її квартири, за адресою: АДРЕСА_2. Однак постійно вони проживали за адресою: АДРЕСА_1. Незадовго до смерті свого батька ОСОБА_3. знявся з реєстраційного обліку у її квартири з метою зареєструватися по фактичному місцю проживання, однак не встиг, т.я. ОСОБА_2. помер.    

Таким чином, враховуючи той факт, що ОСОБА_3, як член сім’ї наймача, у встановленому законом порядку вселився у спірну квартиру, суд вважає за можливим задовольнити позовні вимоги та визнати за ОСОБА_3 право користуватися квартирою АДРЕСА_1.

Щодо стосується позовної вимоги про визнання за ОСОБА_1 права користування спірною квартирою, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1, зареєстрована та має право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2, у зв’язку з чим у задоволенні зазначеної вимоги необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 65 Житлового кодексу Української РСР,  ст.ст. 11, 18,  208, 209, 212 – 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

    Визнати за ОСОБА_3 право користуватися квартирою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя                                         О.П.Румянцев