Справа №22ц-1439 2007 р. Головуючий по 1 інстанції Свитка С.Л.
Категорія: про виплату Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
заробітної плати
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2007 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Трюхана Г.М.
суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.
при секретарі Федьорко М. Ю.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 6 червня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ПриватАгро - Черкаси» про стягнення невнплаченої при звільненні заробітної плати, моральної шкоди та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
встановила:
31.05.2006 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «ПриватАгро -Черкаси» про стягнення невнплаченої при звільненні заробітної плати, моральної шкоди та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обгрунтування заявлених вимог вказав, що він працював у відповідача з 29.04.2005 р. по 13.09.2005 р. водієм, звільнений за згодою сторін.
При звільненні відповідачем йому була нарахована та виплачена заробітна плата в сумі 2469, 56 грн., проте при проведенні нарахувань не були враховані здані ним подорожні листи по яким не повністю нарахована заробітна плата, надбавка за класність. Відповідач не нарахував та не виплатив йому заробітну плату в сумі 2059, 37 грн.
Вважає, що у зв'язку з викладеним відповідач повинен йому сплатити без будь яких обмежень за весь час середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з розміру середнього заробітку 422, 40 грн.
Крім того діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яку він оцінив у суму 4118, 74 грн.
Просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 2059, 37 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 31.09.2005 р. по день винесення рішення та моральну шкоду в сумі 4118, 74 грн.
2
Рішенням Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 6 червня 2007 р. позовні вимоги позивача задоволені частково. Стягнуто з ТОВ «ПриватАгро - Черкаси» на користь ОСОБА_1 1822, 36 грн. заборгованості по заробітній платі за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів та 1199 грн. понесених судових витрат. Стягнуто з ТОВ «ПриватАгро - Черкаси» на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. При відсутності коштів стягнення провести за рахунок майна боржника. Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць в розмірі 422 грн. допущене до негайного виконання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права скасувати. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги.
При цьому вказується, що він вважає, що ним не пропущений строк позовної давності, оскільки в матеріалах справи мається заява на ім'я відповідача від 30.09.2005 р.» якій він просить надати йому повний розрахунок. Довідку йому надано 11.02.2006 р. після чого він звернувся до суду. Крім того, він не погоджується з висновками судово - бухгалтерської експертизи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його предстяиника, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаріу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги районний суд виходив з того, що при звільненні позивачеві не були виплачені всі суми, що належать йому при звільненні від Товариства. Враховуючи висновки судово - бухгалтерської експертизи, які не були заперечені учасниками процесу, та фактично виплачені відповідачем кошти, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у відповідності до вимог ст. 116 КЗпП України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1822, 36 грн. заборгованості по заробітній платі за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів. У зв'язку з пропуском строку звернення до суду у задоволенні позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди необхідно відмовити.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як вбачається з матеріалів справи позивач працював у відповідача водієм з 29.04.2005 p., ( наказ № 8 - К від 29.04.2005 р.) по 13.09.2005 р. (наказ № 61 - К від 13.09.2005 р.)
31.05.2006 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «ПриватАгро -Черкаси» в якому поставив вимоги про стягнення з відповідача невиплаченої при звільненні заробітної плати, моральної шкоди та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно до висновку судово - бухгалтерської експертизи № 511 -Б від 27.04.2007 р. Черкаського відділення КНДІСЕ, при звільненні позивача 13.09.2005 р. йому повинні були нарахувати заробітну плату в сумі 3828, 28 грн.; нарахування відповідно до лікарняного листа в сумі 192.08 грн.; компенсацію за невикористану відпустку у сумі 274, 14 грн., всього нарахувань за квітень - вересень 4294, 50 грн.
Фактично позивачеві було сплачено 2446, 36 грн., що стверджується наявною в матеріалах справи довідкою Товариства та не заперечується самим позивачем а. с. 243.
3
На підставі наведеного, керуючись вимогами ст. 116 КЗпП України судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1822, 36 грн. заборгованості по заробітній платі за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.
На ряду з викладеним судова колегія вважає, що районний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Так стаття 233 КЗпП України передбачає строк звернення до суду за вирішенням трудових спорів, який становить три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права.
Як вбачається з матеріалів справи позивач про порушення його права дізнався при звільненні, тобто 13.09.2005 p., вказав це і в листі адресованому на адресу відповідача 30.09.2005 р. Проте, до суду з даним позовом звернувся лише 31.05.2006 p., тобто більш ніж через вісім місяців після звільнення.
З урахуванням викладеного та наведеної норми закону, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку відмовивши у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Посилання апеляційної скарги на те, що під час розгляду справи позивач був позбавлений можливості ознайомитись з висновками судово - бухгалтерської експертизи та їх заперечити, з викладеними в ній висновками не погоджується, не може бути підставою для скасування законного і обгрунтованого рішення суду, оскільки згідно до вимог викладених у ст. 27 ЦПК України позивач, як сторона яка бере участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки серед яких знайомитись з матеріалами справи, заявляти клопотання, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів. Наведене в апеляційній скарзі вказує лише на не добросовісне виконання позивачем наданих йому прав та покладених на нього обов'язків.
Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 310, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 6 червня 2007 р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.