Справа № 2 - 2 /2010

                    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    07 липня 2010 року         Бродівський районний суд Львівської області

    в складі  головуючої     судді           Тропак О.В.

    при секретарі                     Ковальчук Н.І.    

    за участю:        

    позивача                         ОСОБА_1

    представника позивача                 ОСОБА_2

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства

«Промпостач-Галичина» про стягнення  заборгованості по заробітній платі за період з 12 грудня 1996 р по 31 липня 1998 р та відшкодування втрат в зв»язку з невидачею трудової книжки в розмірі 107015 грн,компенсацію втрати частини заро-бітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 18036,15 грн та моральної шкоди у розмірі 25000 грн  ,-  

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства

«Львівнафтопродукт» про стягнення  заборгованості по заробітній платі та відшко-дування втрат в зв»язку з невидачею трудової книжки в розмірі 94578,49 грн за період з  20 листопада 1996 р по 29 березня 2006 р, та моральної шкоди у розмірі 25000 грн.

    В обґрунтування позову зазначив,що:  

Згідно пункту 15 протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ"Львівнафто-продукт" від "20 листопада 1996 року було ухвалено Головою правління ЗАТ "Львівнафтопродукт" обрати ОСОБА_1 .

Згідно протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ «Львівнафтопродукт» від "31" липня 1998 року було переобрано іншого голову правління ЗАТ "Львів-нафтопродукт".

З „20" листопада 1996 р. по »31" липня 1998 р він,ОСОБА_1, працював на посаді  голови правління Закритого акціонерного това-риства «Львівнафтопродукт"(на дату подачі позовної заяви- Відкрите акціонер-не товариство»Львівнафтопродукт»).

Оскільки тривалий час (з березня 1999 року до звернення до суду) заро-бітна позивачеві не виплачувалась і будь-яких намагань з боку ВІДПОВІДАЧА щодо її виплати та погашення існуючої заборгованості не було та трудовий договір (контракт) з позивачем в установленому законом порядку не був припи-нений (розірваний,тому ПОЗИВАЧ змушений звернутися з цим позовом.

Наказ про звільнення ПОЗИВАЧА до його відома ДО теперішнього часу ВІДПОВІДАЧЕМ не доведений.

Заяву про звільнення за власним бажанням чи з інших підстав ПОЗИВАЧЕМ на адресу ВІДПОВІДАЧА не подавався.

Трудову книжку ПОЗИВАЧА останньому до теперішнього часу Відповідачем не повернуто.

На порушення вимог ст. 47 ст. 116 КЗпП України розрахунок по заробіт-ній платі з ПОЗИВАЧЕМ за весь період з березня 1999 року до звернення до суду не проведений, хоча ПОЗИВАЧ неодноразово звертався з усними вимогами до ВІДПОВІДАЧА виплатити ПОЗИВАЧЕВІ всі належні йому суми.Але ВІДПОВІДАЧ від-крито ігнорує конституційні права і законні інтереси ПОЗИВАЧА,діючи всупереч вимогам чинного законодавства про працю України,повідомив,що виплачувати за-робітну плату і заборгованість по заробітній платі позивачеві НЕ БУДЕ.

"20" лютого 2006 року з метою самостійного захисту своїх порушених прав щодо виплати заробітної плати та заборгованості по заробітній платі в суді, ПОЗИВАЧ,направив заяву від "20" лютого 2006 року на адресу ВІДПОВІДАЧА з проханням надати копію наказу про звільнення та довідку про заборгованість

                        -2-

по заробітній платі,належно оформлену трудову книжку.Незважаючи на це звер-нення станом на момент звернення з цим позовом ВІДПОВІДАЧ не задовільнив законні вимоги ПОЗИВАЧА, гарантовані законодавством України, тобто відмо-вився надати ПОЗИВАЧЕВІ копію наказу про звільнення та довідки про забор-гованість по заробітній платі,трудову книжку з відповідними записами.

ВІДПОВІДАЧ також відмовився приймати звернення ПОЗИВАЧА й повідомив, що будь-яких довідок про зарплату (в центр зайнятості,в банки) надавати не буде,згодом взагалі наказав охороні не впускати позивача на територію під-приємства.Але вищезазначених письмових документів ПОЗИВАЧ не може отримати й до теперішнього часу.

Зважаючи на те, що ВІДПОВІДАЧ умисно ухиляється від видачі довідки про роботу та заборгованість по заробітній платі,розрахунок по заборгованості заробітної плати проведено на підставі його особистих записів та спостере-режень.

Наводить розрахунки заборгованості ВІДПОВІДАЧА перед Позивачем по за-робітній платі за період за 20 листопада 1996р -до 29 березня 2006 року в загальній сумі 94 578 грн. 49 коп.

Крім того зазначив,що неправомірними діями (бездіяльністю) ВІДПОВІДАЧА щодо виплати заборгованості по заробітній платі та довідок по заробітній платі ПОЗИВАЧЕВІ заподіяно значну моральну шкоду.Стверджує,що порушення прав ПОЗИВАЧА призвели до моральних страждань,втрати нормальних життєвих зв'яз-ків,і вимагає від ПОЗИВАЧА додаткових зусиль для організації свого життя,це вплинуло на стан здоров'я ПОЗИВАЧА,спровокувало нервовий стрес,розпад сну,

негаразди та сварки у сім'ї.Моральну шкоду,заподіяну ПОЗИВАЧЕВІ протиправ-ними діями(бездіяльністю)ВІДПОВІДАЧА оцінюються в розмірі 18 000 грн.

    В подальшому,після подачі відповідачем письмового заперечення на позов  -позивачем було збільшено позовні вимоги і підтримано їх в такому розмірі:

вимоги  про стягнення  заборгованості по заробітній платі за період з 12 грудня 1996 року по 31 липня 1998 року та відшкодування втрат в зв»язку з неви-дачею трудової книжки  у розмірі 107015 грн;

вимоги про  стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв»яз-ку з порушенням термінів її виплати в сумі 18036,15 грн ;

та вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 25000 грн.

Відповідач-Відкрите акціонерне товариство «Львівнафтопродукт» в пись-мовому запереченні/ас 27-30/ позову не визнало повністю з наступних підстав:

Відповідно до наказу № 1 від 04.06.1996р.Позивач приступив до викона-ння обов'язків Голови Ради-директора дочірнього виробничо-комерційного під-приємства «Бродинафтопродукт» з 06 червня 1996 року з платою згідно штатного розкладу.З роботи Позивач був звільнений 27 вересня 1999 року відповідно до наказу по ДВКП «Бродинафтопродукт» № 5-к від 27.09.1999р.

В зазначений період, тобто з 06.06.1996р. по 27.09.1999р.Позивач пере-бував в трудових відносинах із ДВКП «Бродинафтопродукт».Цей факт підтверд-жують накази по підприємству,зокрема: № 5-к від 11.07.1996р.про створення Ради підприємства,№ 17-к від 21.10.1996 р про скорочення чисельності праців-ників підприємства,№ 26-к від 20.12.1996 р про підвищення тарифного розряду,

№ 13-к від 08.04.1997 р про переведення на другу  роботу,№ 27-к від 29.08. 1997р. про прийом на роботу,№ 47-к від 15.10.1997р. про звільнення з роботи, № 2-к від 14.05.1998р. про проведення скорочення чисельності працюючих,№ 3-к від 15.07.1998р.про звільнення з роботи,№ 7-к від 10.09.1998р. про прийом на роботу,№ 2-к від 01.02.1999р.про проходження виробничої практики,№ 3-к від 26.02.1999 р про звільнення з роботи,та відомості нарахування заробітної плати за весь зазначений період.

20 листопада 1996 року відбулися Загальні збори акціонерів ЗАТ «Львів-нафтопродукт» (протокол № 3) з перервою до 11 грудня 1996 року, на яких було прийнято рішення про обрання Головою Правління ЗАТ «Львівнафтопродукт» ОСОБА_1.12 грудня 1996 року Позивач підписує наказ по ЗАТ«Львівнафтопро-дукт» № 61-к про те, що він приступає до виконання покладених на нього обо-в'язків.Отже, Позивач виконував обов'язки Голови Правління не з 20 листопада 1996 року,як він стверджує в позовній заяві,а- з 12 грудня 1996 року.Відпо-відно до п. 12.3.8. статуту ЗАТ «Львівнафтопродукт» посадовий оклад Голові Правління визначається рішенням Правління.Відповідне протокольне рішення не

                        -3-

приймалося.В наказі № 61-к від 12.12.1996р.про те,що Позивач приступає до виконання покладених на нього обов'язків,розмір оплати праці Голови Правлін-ня не вказаний.Крім цього,прізвище Позивача відсутнє у відомостях нарахуван-ня заробітної плати працівникам товариства за період з 12.12.1996р. по 31.07.1998р.

П. 12.3.2. та п. 12.3.3. статуту ЗАТ «Львівнафтопродукт» зі змінами і доповненнями від 30.01.1995 р.та 19.02.1996 р.передбачалося,що Голова Прав-ління (він же Генеральний директор)самостійно формує структуру Правління,ви- значає умови оплати праці посадових осіб товариства та може наділяти інших членів Правління правом здійснювати діяльність від імені Товариства.

16 грудня 1996 року ОСОБА_1,як Голова Правління,видає та під-писує наказ № 62-к про призначення виконуючого обов'язки генерального дирек-тора ЗАТ «Львівнафтопродукт» ОСОБА_4 Дмитровича.Крім цього,в доповнення до наказу № 62-к від 16.12.1996 р. ОСОБА_1,як Голова Правління,видає та підписує наказ № 26 від 13.05.1997р.про надання виконую-чому обов'язки генерального директора ЗАТ «Львівнафтопродукт» ОСОБА_4 право діяти без доручення від імені товариства з усіх питань діяльності то-вариства з правом підпису усіх документів,в тому числі фінансових.Перебуван-ня ОСОБА_4 на посаді генерального директора ЗАТ «Львівнафтопродукт» протягом періоду з 16 грудня 1996 року по 31 липня 1998 року та одержання ним за це заробітної плати підтверджують накази,підписані ОСОБА_1, штатні розклади,підписані ОСОБА_1 та відомості нарахування заро-бітної плати,зокрема:наказ № 19 від 08.04.1997р.(«З...погодженого з Головою Правління чи в.о.генерального директора ЗАТ «Львівнафтопродукт»),наказ № 29 від 22.05.1997р.про виділення коштів для придбання цінного подарунку в честь дня народження генерального директора ОСОБА_4, наказ № 73 від 12.11. 1997р. (1. Створити комісію в складі: 1. ОСОБА_1- голова правління ЗАТ «Львівнафтопродукт» 2. ОСОБА_4 - генеральний директор ЗАТ «Львів-нафтопродукт»...»),наказ № 76 від 20.11.1997р. («4. Контроль за виконанням наказу покласти на генерального директора п.ОСОБА_4.»),наказ № 1-відп. під 26.02.1998р.про надання генеральному директору ЗАТ «Львівнафтопродукт» ОСОБА_4 відпустки,штатний розклад від 01.09.1997р.,штатний розклад від 22.12.1997р.

Отже, ОСОБА_1, наділений повноваженнями Голови Правління -Генерального директора ЗАТ «Львівнафтопродукт», делегував повноваження Генерального директора ЗАТ «Львівнафтопродукт» ОСОБА_4 з відповідною оплатою праці,згідно зі штатним розписом (станом на 01.09.1997р. та 22.12. 1997р.- 446 грн.).Сам же,будучи Головою Правління ЗАТ «Львівнафтопродукт» одночасно перебував на посаді директора Дочірнього виробничо-комерційного підприємства «Бродинафтопродукт» за що постійно одержував заробітну плату (станом на 01.10.1997р. та 01.08.1998р. - 232,36, станом на 01.02.1999р. - 465,00 грн.). Це також спростовує надуманий розмір заробітної плати Позивача в розмірі 850 грн.

Повноваження всіх керівних органів ЗАТ «Львівнафтопродукт», в тому числі Голови Правління ОСОБА_1 були припинені 01.08.1998р. відпо-відно до рішення Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Львівнафтопродукт» від 31 липня 1998 року (протокол № 4) і після цього Позивач продовжував працювати у ДВКП«Бродинафтопродукт» на посаді директора із відповідною заробітною платою

Враховуючи наведені факти можна стверджувати, що Позивач перебуваючи на по-саді директора ДВКП «Бродинафтопродукт» з відповідною оплатою праці викона-ння обов'язків на виборній посаді Голови Правління ЗАТ «Львівнафтопродукт» здійснював безоплатно(на добровільних засадах),тому відповідно і не оформля-лася трудова книжка,про що він як ніхто інший знав та погоджувався,бо за захистом нібито порушених його прав звернувся аж через 8 (вісім)!!! неповних років.

Також вважають,що Позивачем пропущено термін позовної давності.Відпо-відно до ст. 233 КзпП України,як в редакції від 29.10.1998р.,так і в редак-ції від 01.01.2006р.,встановлена норма, що працівник може звернутися з зая-вою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в певний строк «з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права».

                        -4-

Повноваження Позивача,як Голови Правління ЗАТ «Львівнафтопродукт» припинили- ся з 01.08.1998 р. відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Львівнафтопродукт» від 31 липня 1998 року,про що Позивач знав,оскільки був присутній на зборах (доповідав по першому питанню порядку денного).

Відповідно до ст. 2 ЦПК України закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права,належні учаснику цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. Отже, необхідно застосовувати норму закону КЗпП України), яка діяла станом на 31.07.1998р.,тобто Позивачем пропущено тримісяччний строк звернення за захистом порушеного права до суду. Права Позивача порушено 31.07.1998р., а за захистом до суду він звернувся лише у 2006 році! Також вважають- безпідставною вимогу позивача про відшко-дування йому моральної шкоди в розмірі 18 000 грн. В своїй позовній заяві ОСОБА_1 не навів жодних доводів щодо нанесення йому моральних страж-дань та втрати ним нормальних життєвих зв'язків,що в свою чергу вплинуло на стан його здоров'я та ін. і не підтвердив жодними доказами.Сам розмір мора-льної шкоди також нічим не обгрунтовано.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування мо-ральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і розмір її визначається залежно від характеру правопорушення,глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого,ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як вже було зазначено, Відповідач жодним чином не порушив права Пози-вача, наведені в позовній заяві,зокрема Позивач після припинення повноважень Голови правліення ЗАТ «Львівнафтопродукт» продовжував працювати на іншому підприємстві одержувати на ньому заробітну плату.Надуманими також є твердже-ння Позивача,що Відповідач відмовився приймати звернення Позивача та умисно ухиляється від наданння певних документів,оскільки за майже за 8(вісім) ро-ків від дати припинення повноважень Позивача,як Голови Правління ЗАТ «Львів-нафтопродукт»,він перший звернувся до Відповідача із заявою від 20.02.2006р. (вх.№ 19 від 23.03.2006р.),на яку на його адресу 21.04.2006р. було надіслано відповідь № 42 поштова квитанція 2/314542).

Крім цього, Позивачем також пропущено загальний строк позовної давно-ності у З(три) роки для звернення до суду (ст. 257 ЦК України).

На підставі наведеного вважають позовні вимоги ОСОБА_1 наду-маними і, такими що не відповідають дійсності і спростовуються належними доказами. Просить в позовних вимогах ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Львівнафтопродукт» відмовити повністю.

В процесі знаходження справи на розгляді в суді за клопотанням пози-вача/ас 172-173/було допущено заміну відповідача-ВАТ «Львівнафтопродукт» його правонаступником-ТзОВ»Промпостач-Галичина»/ас 184/.

В судовому засіданні позивач і його представник позов підтримали з підстав наведених у позовній заяві і дали пояснення,аналогічні фабулі по-зовної заяви.Позивач додатково пояснив,що він був обраний головою правління ЗАТ»Львівнафтопродукт» 11 грудня 1996 року.На той час він працював директо-ром ДВКП»Бродинафтопродукт».В вересні 1999 року ліквідаційна комісія лікві-дувала ДВКП»Бродинафтопродукт».В розрахунку заборгованості він зазначив за-робітну плату в розмірі 850 гривень,бо так отримував попередній голова прав-ління ЗАТ»Львівнафтопродукт».Після обрання його головою правління ЗАТ»Львів-

нафтопродукт» він не був директором товариства,а директором був ОСОБА_4. Будучи головою правління ЗАТ»Львівнафтопродукт» він не отримував заробітної плати як голова правління,бо не було грошей для отримання.

    Заслухавши пояснення позивача і його представника та дослідивши письмові докази по справі судом було встановлено наступне:

    Позивача рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ»Львівнафтопродукт» від 11 грудня 1996 року як акціонера /ас 53-57/було обрано головою правління і одно-часно генеральним  директором/ас 68/ ЗАТ»Львівнафтопродукт» і згідно наказу № 61-к від 12.12.1996 р  позивач приступив до виконання покладених на нього обо-в»язків/ас 58/.А згідно наказу № 62 к від 16.12.1996 року ,виданого позивачем,як головою правління ЗАТ»Львівнафтопродукт»,- виконуючим обов»язки генерального директора ЗАТ»Львівнафтопродукт» було призначеного ОСОБА_4./ас 77/.Згідно

                        -5-

рішення загальних зборів ЗАТ»Львівнафтопродукт» від 31 липня 1998 року, ЗАТ »Львівнафтопродукт» було реорганізовано на відкрите акціонерне товариство» Львівнафтопродукт» і головою Ради товариства ВАТ» Львівнафтопродукт» було обрано ОСОБА_5./ас 90-95/.  

Згідно наказу № 1 від 04.06.1996 року позивач з 06.06.1996 року /ас 31/ приступив до виконання обо»язків голови Ради-директора дочірнього виробничого підприємства»Бродинафтопродукт» з оплатою згідно штатного розпису і згідно наказу голови ліквідаційної комісії ДВКП»Бродинафтопродукт» № 5-к від 27.09. 1999 року був звільнений з роботи,в зв»язку з ліквіацією ДВКП«Бродинафтопродукт» з 27.09.1999 року/ас 43/.Тобто,будучи з 12.12.1996 року по 31 липня 1998 року головою правління ЗАТ»Львівнафтопродукт» позивач одночасно перебував на штатній посаді голови Ради-директора дочірнього виробничого підприємства»Бродинафтопро-дукт»,де і отримував заробітну плату /ас 44-52/.

Відповідно до Статуту ЗАТ»Львівнафтопродукт»/ас 59-71/:

управління товариством здійснюється,зокрема Правління Товариства/п.п.12.1/

очолює Правління Товариства Голова Правління,який вибирається загальними зборами акціонерів терміном на 5 років.Інші члени Правління призначаються на посаду Головою Правління на контрактній основі.Голова Правління-Генеральний директор акціонерного Товариства,голова Правління здійснює свою діяльність від імені Товариства.Він може наділяти цим правом інших членів Правління/п.п.12.3.2/

на підставі рішень,прийнятих Правлінням,голова Правління видає накази та інші розпорядчі документи щодо діяльності Товариства/п.п.12.3.7/

посадовий оклад Голові Правління визначається рішенням Правління Това-риства/п.п.12.3.8/.

Відповідно до положення про  диспозитивность цивільного судочинства,вста- новлених ст.11 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь в справі і суд не вправі по власній ініціативі змінювати підставу чи предмет позову.

Відповідно до ст. 60  ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,крім випадків,встановлених ст.61 ЦПК України,при цьому доказування не може ґрунтува-тися на припущеннях.

Позивачем  заявлені позовні вимоги,які ґрунтуються на твердженні про не-дотримання відповідачем норм трудового законодавства про оплату праці,зокрема недотримання відповідачем вимог ст.ст.47,116 КЗпП України.

Відповідно до правової позиції щодо застосування судами цивільного і циві-льного процесуального законодавства,висловленої судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України –позиція 158-«Відповідно до Закону від 24 берез-ня 1995 р № 108/95-ВР»Про оплату праці» та статей 21,94 КЗпП встановлена ст.117 відповідальність за затримку розрахунку при звільненні стосується випадків при-пинення трудових відносин із працівниками,які перебувають у цих відносинах на підставі трудового договору з підприємствами,установами,організаціями або окре-мими фізичними особами.Якщо трудові правовідносини виникли на підставі членства в підприємстві або кооперативі відповідальність за затримку розрахунку визнача-ється на підставі законодавства,статутів чи інших нормативно-правових актів,що регулюють трудові відносини цих працівників.»-(Верховний суд України.Серія «Бібліотека судді».Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства за загальною редакцією заступника Голови Верховного Суду України. Видавничий дім ЮРЕ.Київ 2002.стор.179.)

Отже,доказами,поданими сторонами на підтвердження позовних вимог та запе-речень,стверджується наступне:

що позивач в період часу з 12 грудня 1996 року по 31 липня 1998 року  включно не був включений в штатний розклад апарату управління товариства/ас 85,86/ і йому не нараховувалася заробітна плата/ас 87-89/,тобто позивач не пере-бував у трудових відносинах з ЗАТ»Львівнафтопродукт» на підставі трудового дого-вору,а був головою Правління згаданого товариства як його акціонер.

За вищенаведених обставин оплата праці позивача на виборній посаді Голови правління товариства та відповідальність за затримку виплати повинна була б визначатися на підставі Статуту товариства і отже,норми ст.ст.47,116 КЗпП Украї-ни на які покликається позивач,як на правові підстави позовних вимог,в даному конкретному випадку застосуванню не підлягають,а суд у відповідності до ст.11 ЦПК України про межі судового розгляду,не вправі змінювати правову підставу позову і вирішувати спір з інших правових підстав ніж заявлені позивачем .

                    -6-

Необхідно зазначити також,що позивачем не подано суду доказів в підтверд-ження того,що у відповідності до п.12.3.8 Статуту,йому як Голові Правління Товариства- рішенням Правління Товариства було визначено посадовий оклад і тим самим  не спростовано тверджень відповідача про те,що: «відповідне протокольне рішення Правлінням не приймалося і Позивач виконання обов»язків на виборній посаді Голови Правління ЗАТ»Львівнафтопродукт» здійснював безоплатно(на добро-вільних засадах)тому відповідно і не оформлялася трудова книжка,про що він як ніхто інший знав та погоджувався,бо за захистом нібито порушених його прав звернувся аж через 8 (вісім)!!! неповних років»/ас 27,28/.

Вищенаведені встановлені та перевірені судом обставини і визначені відпо-відно до них правовідносини в їх об»єктивній сукупності,не дають суду підстав для висновку про порушення відповідачем трудових прав позивача чи заподіяння йому моральної шкоди,тому позовні вимоги з підстав ст.ст.47,116,117 КЗпП України до задоволення не підлягають.

На підставі п.12.3.8 Статуту ЗАТ»Львівнафтопродукт» зареєстрованого 29 липня 1994 року;керуючись ст.ст.47,116,117 КЗпП України;ст.ст.8,10,11,60,212, 215,218 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціо-нерного товариства«Промпостач-Галичина» про стягнення  заборгованості по заро-бітній платі за період з 12 грудня 1996 р по 31 липня 1998 р та відшкодування втрат в зв»язку з невидачею трудової книжки в розмірі 107015 грн,компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 18036,15 грн та моральної шкоди у розмірі 25000 грн - відмовити.      

Рішення може бути  оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області,через Бродівський районний суд,шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення,заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Головуюча                                     О.Тропак