Справа № 1-76/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

09 липня 2010 року                                                                                        м.Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І.І.,

при секретарі – Данилевич Н.І.,

з участю обвинувача — прокурора Орсага Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перечин кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого (має на утриманні двох малолітніх дітей),  з середньо-спеціальною освітою, майстра зміни ТОВ «Індустрія деревообробки», раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України, -

      в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, працюючи на посаді майстра зміни ТОВ «Індустрія деревообробки», порушив п. п. 6.3.12, 6.3.59, 6.3.60 Правил охорони праці в деревообробній промисловості, п. 4.3.4 Положення про розробку інструкцій з охорони праці та п. п. 3.17, 6.4 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, внаслідок чого  23 березня 2010 року біля 18.45 год. помічник верстатника цього товариства ОСОБА_2, працюючи на чотирьох сторонньому фрезерному верстаті, подав у верстат чергову заготовку породи бук, з якої під час її проходження через верстат обрізок деревини потрапив у приймач відходів та застряг, і тоді останній, не виключивши верстат та не скориставшись допоміжними засобами, почав витягувати його правою рукою, яка потрапила на ріжучий інструмент, в результаті чого потерпілий отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді повної травматичної ампутації на рівні основної фаланги ІІІ-ІV пальців правої кисті.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що з 2007 року працює в ТОВ «Індустрія деревообробки» на посаді майстра зміни. В його обов»язки входить інструктаж з працівниками його зміни, проведення з ними навчання по обладнанні та по техніці безпеки, виконання виробничої програми, створення безпечних умов праці на робочих місцях. Так, 23 березня 2010 року він заступив у другу зміну, яка розпочинається о 15.00 год. ОСОБА_2, який працював у його зміні, до 22 березня 2010 року працював на дільниці виготовлення меблевого щита, а 22 березня 2010 року його було направлено працювати помічником до верстатника ОСОБА_3 на чотирьохсторонньому фрезерному верстаті, де він  приймав заготовки із верстату та складав їх на піддон. Вказаний верстат працював без автоматично діючого огородження робочих частин різальних інструментів (фрез). Перед перервою біля 18.50 год. він знаходився на іншій дільниці, коли почув, що з кабінету обліковець кричить на допомогу працівників. Прибігши в кабінет, він побачив, що потерпілий сидить на стільці, а з його правої руки тече кров. Тоді йому було надано першу медичну допомогу та доставлено в Перечинську ЦРЛ. Про те, що на фрезерному верстаті, на якому працював ОСОБА_2, зона робочих частин різальних інструментів (фрези) має закриватися автоматично діючими захисними засобами, що відкриваються під час проходження матеріалу, який обробляється або нерухомим огородженням, заблокованим з пусковим і гальмівним пристроєм, а також має бути закрита щитом або кожухом, які одночасно є приймачами відходів, йому було невідомо, оскільки вказаний верстат був допущений в експлуатацію. Інструктаж відповідно до типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці із потерпілим на той час він не провів, а також не розробив відповідну інструкцію для помічника верстатника на чотирьохсторонньому поздовжньо-фрезерному верстаті. Під час розгляду справи заявив суду клопотання про закриття щодо нього кримінальної справи в порядку ст. 45 КК України, тобто у зв»язку з дійовим каяттям.

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції не має, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню в порядку ч.3 ст.299 КПК України обмежується визнавальними показами підсудного, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 271 КК України, як  порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, що заподіяло шкоду здоров»ю потерпілого.

Вирішуючи питання про заявлене підсудним клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, суд, заслухавши думку прокурора, який не заперечив проти задоволення такого, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що клопотання підсудного підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений  ст. 271 ч. 1 КК України,  який згідно ст. 12 цього Кодексу відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Також встановлено, що ОСОБА_1 у вчиненому щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю відшкодував потерпілому завдані ним збитки (а. с. 129, 130).

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підсудного ОСОБА_1 на підставі ст. 45 КК України слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв»язку з дійовим каяттям, закривши щодо нього провадження по справі.

Речових доказів та судових витрат по справі не має.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд – слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 7-1, 282 КПК України, ст.ст. 45 КК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1   від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 271 ч. 1 КК України на підставі ст. 45 цього Кодексу – звільнити у зв»язку з дійовим каяттям, а справу щодо нього провадженням – закрити.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1   у виді підписки про невиїзд – скасувати.

На постанову суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом семи діб з дня її винесення.

Головуючий                                                                                   Ганько І.І.