Справа № 1-91/07 ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2007 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого-судді : Смоляра А.О.
при секретарі : Мандрик А.М.
з участю прокурора : Мовчан О.М.
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, урож.: смт. Бруснічний, Княжпогостського району, Республіка Комі, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні дочку ОСОБА_3 2005 р.н., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в силу ст.89 КК України раніше не судимого:
в скоєні злочинів передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
02 вересня 2006 року близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки БМВ-320, р.н.НОМЕР_1, рухаючись по вул. Г.Сталінграду м. Черкаси зі сторони Бульвару Шевченка в напрямку вул. Калініна з вимкненим світлом фар, грубо порушивши вимоги п.п. 19.1.а); ЗІ.б.б) Правил дорожнього руху України, навпроти буд. № 22 А, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка перетинала проїзну частину вул. Г.Сталінграду з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, у вигляді відкритого перелому великогомілкової кістки лівої гомілки, рани лівої гомілки, легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді рани лівої верхньої кінцівки, правої кисті, носа, забої м'яких тканин обличчя, після наїзду, порушив вимоги п.2.10 Правил дорожнього руху України, завідомо залишив без допомоги пішохода, яка перебувала в небезпечному для життя стані та була позбавлена можливості до самозбереження, маючи змогу надати їй допомогу, умисно відмовився від цього з місця пригоди зник. Допитаний в якості підсудного ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що 02.09.2006 року близько 17 години до нього додому прийшов його знайомий на ім'я ОСОБА_4. Вони пили пиво, він випив пляшку пива «Оболонь-Світле». ОСОБА_4 теж вживав пиво «Оболонь -світле» скільки він випив пива не пам'ятає. У нього дома вони перебували приблизно до 23 години 30 хвилин. Після цього він повіз ОСОБА_4а додому на автомобілі БМВ-320. Він сів за кермо автомобіля та почав рух по вул. Пастерівська потім виїхав на Бульвар Шевченка та повернув на вул. Г.Сталінграду рухався зі швидкістю приблизно 50-60 км. Коли повернув з Бульвару Шевченка на вул. Г.Сталінграду то в автомобілі відмовило світло фар, але він продовжував рух автомобіля із вказаною швидкістю. Він рухався по вул. Г.Сталінграду зі сторони бульвару Шевченка в сторону річкового порту в м. Черкаси по правій стороні дороги ближче до правого краю Проїхавши близько 2 км. з непрацюючим світлом фар, проїжджав приблизно біля бару «1+1» почув удар в передню частину автомобіля та зрозумів, що збив когось, після першого удару в передню частину автомобіля, він відчув, що відбувся ще один удар в кришку капоту автомобіля. Потім він побачив, що в переднє скло вдарився пішохід. Від даного удару скло розбилось та провисло в салон автомобіля, після цього пішохід впав на проїзну частину дороги. Коли він збив пішохода він почав гальмувати. Перед зіткненням пішохода він не бачив так як їхав з вимкненим світлом фар. При зіткненні з пішоходом у нього з автомобіля випало дзеркало заднього виду та електронне табло бортового комп'ютера, також від номерів відпала пластмасова частина. Після даної події він не зупинився, а продовжив рух транспортного засобу. Він не зупинився тому, що злякався того, що збив пішохода на смерть. Після цього він довіз ОСОБА_4 додому, висадив його, вийняв руками лобове скло. Викинув його в сміттєвий бак та поїхав додому. Автомобіль він вирішив заховати та поставив його за деревами по вул. Поднєвича в м. Черкаси.
Близько 8 години 3.09.2006 року до нього приїхали працівники міліції, та він їм добровільно розповів про подію ДТП, яка відбулась вночі. Фізичний та психічний вплив
2
працівники міліції щодо нього не застосовували. Після цього працівники міліції опитали його та затримали автомобіль марки БМВ-320 та доставили його до шграфмайданчика В ДАІ УМВС України в Черкаській області.
3.09.2006 року він дізнався, що жінка на яку він здійснив наїзд перебуває на лікуванні в Черкаській міській лікарні № 3. Він пішов до неї та заплатив за проведену операцію, та купив медикаменти, та оплатив операцію. На даний час, він оплатив повне лікування ОСОБА_2. так як розуміє, що винний в даній події ДТП. У вчиненому щиро кається, просив суд суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини підсудним його вина також підтверджується:
- показами потерпілої гр. ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що
близько 23 години вона приїхала в м. Черкаси з дачі. Вона приїхала на станцію "Черкаси" на дизелі, що рухається по маршруту ст.Гребінка - ст. ім. Т.Шевченка. На залізничному вокзалі вона пересіла на тролейбус, що рухається по маршруту № 8, та доїхала до зупинки громадського транспорту, що розташована на перехресті Бульвару Шевченка та вул. Паризької Комуни. Вона вийшла з тролейбуса та по провулку вийшла на тротуар, що по вул. Г. Сталінграду в м. Черкаси. Вона йшла по тротуару та рухалась в сторону Річкового порту. Біля будинку 22 А, що по вул. Г. Сталінграду, вона вирішила перейти вулицю на ліву сторону. Вона вийшла з тротуару до узбіччя вулиці та подивилась ліворуч. Вона побачила, що ліворуч в напрямку Річкового порту рухались автомобілі, оскільки вона бачила світло фар. Але вони рухались на відстані близько 500 м. від
неї тому вона вільно могла перейти проїжджу частину дороги. Вона перейшла майже всю
проїжджу частину вулиці та відчула удар, після цього нічого не пам'ятає так як втратила
свідомість. Перед тим як виходити на проїжджу частину вулиці, вона також дивилась і праворуч, але автомобілів не бачила.
Коли вона прийшла до свідомості то побачила, що навколо неї були люди, хто саме вона не знає, але вони їй сказали, що її збив автомобіль та, що у неї перелом лівої ноги. Після цього її забрали в третю міську лікарню м. Черкаси. До неї 3 вересня 2006 року прийшов ОСОБА_1, та заплатив за проведену операцію та купував їй медикаменти.
- показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6які в судовому засіданні пояснили, що 02.09.2006 року вони разом перебували на добовому чергуванні. Від оперативного черговою по ВДАІ УМВС України в Черкаській області близько 23 години 50 хвилин їм надійшло повідомлення, що автомобіль марки БМВ, чорного кольору скоїв наїзд на жінку по вул. Г. Сталінграду в м. Черкаси, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження та направився в бік річкового порту м. Черкаси, також повідомили, що водій БМВ їхав без світла. Ми направилися об'їжджати автостоянки. Заїхали на автостоянку розташовану по вул. Пастерівська в м. Черкаси, де нам охоронець повідомив, що з даної стоянки схожий автомобіль виїжджав. Також він нам повідомив прізвище водія ОСОБА_1, також він повідомив його мобільний телефон. Він зателефонував на вказаний мобільний телефон, але трубки ніхто не брав. Потім охоронець з стоянки сказав, що в старому журналі записана адреса даного водія, він передивився та повідомив його адресу, а саме АДРЕСА_1 Близько 9 години 03.09.2006 року вони проїжджали за вказаною адресою, та проїжджаючи по вулиці Поднєвича в м. Черкаси за будинком в деревах виявили автомобіль марки БМВ на даному автомобілі були виявлені пошкодження, а саме: вибите переднє лобове скло, деформація бамперу та кришки капоту. Після
цього вони зайшли до квартириАДРЕСА_1, та виявили громадянина
ОСОБА_1, який розповів, що вночі близько 23 години 30 хвилин він
рухаючись на автомобілі БМВ чорного кольору, який він в подальшому залишив біля будинку по вул. Поднєвича, здійснив наїзд на жінку по вулиці Г. Сталінграду в м. Черкаси, та після цього з даного місця зник. Також він розповів, що перед тим як сісти за кермо автомобіля вживав пиво, в якій кількості він не уточняв. Втік з місця скоєння злочину тому, що злякався. Крім повного визнання своєї вини підсудного та показів потерпілої та свідків, його винність підтверджується, так і тими доказами стосовно фактичних обставин справи які були зібрані органами досудового слідства, ніким не оспорюються, їх зміст правильно зрозумілий підсудному та іншим учасникам судового розгляду, чия позиція, на думку суду, не викликає сумніву добровільності та істинності, та що учасники процесу відповідно до ч. З ст. 299 КПК України, будуть позбавлені прав оспорювати ці фактичні обставини.
3
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження та за ч.1 ст. 135 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
В якості пом'якшуючих вину обставин підсудного суд вважає щире каяття в скоєному злочині, наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини та те, що він відшкодовує потерпілій витрати на лікування.
Обтяжуючою обставиною суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння. Визначаючи міру покарання, суд враховує особистість підсудного, який за місцем проживання характеризується посередньо, що раніше відповідно до ст. 89 КК України вважається несудимим, суспільну небезпечність злочину вчиненого підсудним, вважає, що виправлення та перевиховання його можливе тільки при призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Призначаючи додаткове покарання суд враховує особу підсудного, який за місцем проживання характеризується посередньо, той факт, що він вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, після того як збив потерпілу залишив місце ДТП тобто допустив грубе порушення правил дорожнього руху України, тому в такій ситуації суд вважає недопустимим не застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Враховуючи обставини справи та особу підсудного, думку потерпілої яка не наполягає на позбавленні волі підсудного і просить його суворо не карати, та що він повністю відшкодував їй матеріальну та моральну шкоду, суд вважає за можливе застосувати відносно підсудного ст. 75 КК України та звільнити від відбування основного покарання з випробуванням.
Позов прокурора про стягнення коштів на стаціонарне лікування потерпілої по справі в сумі 1342 грн.08 коп. в бюджет Черкаської міської лікарні №3 слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєні злочинів, передбачених ст.ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання :
за ч.2 ст.286 КК України чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
за ч. 1 ст. 135 КК України два роки позбавлення волі; На підставі ст.70 КК України шляхом часткового поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування покарання визначивши йому іспитовий строк на три роки.
Зобов'язати ОСОБА_1на період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання та періодично з'являтись в службу для реєстрації
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської міської лікарні № З витрати на лікування потерпілого грошові кошти в сумі 1342 грн. 08 коп. перерахувавши їх: УДК в Черкаській області, код установи 05503705 МФО 854018 р/р 35420005002256(за надання медичної допомоги)задовольнивши тим самим позов прокурора.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 188,31 грн. за проведення авто технічної експертизи та 94,15 грн. за проведення експертизи цілого по частинах в дохід держави.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області учасниками процесу на протязі 15 діб через Придніпровський райсуд м. Черкаси.