Справа № 22ц-6156 від 2010 року Головуючий в 1 інстанції Гібалюк Т.Я.
Категорія 57 Доповідач Бараннік О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 рік липень 05 дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Бараннік О.П.,
суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,
при секретарі - Лещинській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, зобов’зання вчинити певні дії, стягнення недоотриманої допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі незаконними, посилаючись на те, що вона відноситься до категорії «діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яке їй не виплачувалось і у зв’язку з чим вона вимушена була звернутись з даним позовом до суду.
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 березня 2010 року дії Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська визнані неправомірними. Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська зобов’язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну соціальну державну допомогу дітям війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих нею сум за вказані періоди. В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Заводському районні м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права, просило постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області підлягає відхиленню, а постанова суду – залишенню без змін, виходячи з наступного.
Суд вірно встановив обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку обґрунтовано, згідно з матеріальним та процесуальним законом постановив рішення, яким визнав дії Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 20007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та зобов’язав Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вказаний період.
Доводи Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська про допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права, не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, є «дитиною війни» та відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Водночас, щодо її права на період 2006 року, то на думку колегії суддів, підвищення до пенсії «дітям війни» у вказаний період могло відбутися лише за умов поетапного впровадження, за результатами виконання бюджету у першому півріччі та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», в редакції, викладеній у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року, але які не наступили.
Що ж до підвищення пенсій «дітям війни» у 2007 роціё то пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.
В послідуючому, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням ст. 11 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції : «Дітям війни /крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»/ до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України та остаточними і не можуть бути оскарженими. Крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, на думку колегії, є правильними.
Таким чином, вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об’ємі з’ясував права та обов’язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону.
Суд не допустив порушень матеріального та процесуального права, які могли б тягнути за собою скасування постанови.
Керуючись ст.ст. 209, 303 – 304, 307, 308, 313 – 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області – відхилити.
Постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 березня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути принесена касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді :