Справа № 2-854/1/2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
15 лютого 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді : Губська О.А.,
при секретарі: Клименко І.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі – ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням мотивуючи свої вимоги тим, що спірна житлова площа - це однокімнатна АДРЕСА_1. Квартира не приватизована. Особовий рахунок оформлений на ОСОБА_4, яка була знята з реєстрації по вказаній адресі 26.02.1991 року. Позивачка ОСОБА_1 є донькою позивача ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 та колишнім чоловіком позивачки ОСОБА_2 У 1996 році відповідач виїхав з вказаної квартири та жодного разу в ній не з’явився. Таким чином виникла ситуація, коли відповідач зареєстрований в даній квартирі, проте з 1996 року в ній не проживає, квартирою не цікавиться, комунальні послуги не сплачує.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з’явилася, проте надала письмову заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Від третьої особи надійшла заява, в якій просить суд розглядати справу без участі Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації.
За таких обставин, відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та прийняти по справі заочне рішення відповідно до ст..224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, надані в судовому засіданні, пояснення свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ордер на квартиру АДРЕСА_1 виданий на ОСОБА_4 та ОСОБА_3. (а.с.6).
Згідно довідки ЖРЕО №409 за №951 від 2.12.2009 року власником особистого рахунку є ОСОБА_4, а зареєстровані в даній квартирі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 5).
Відповідно до Актів, складених ЖРЕО № 409 від 28.09.2009р. (а.с. 7), від 30.10.2009р. (а.с. 8) та від 27.11.2009р. (а.с. 9) ОСОБА_3 дійсно не проживає за адресою АДРЕСА_1., при обстеженні виявлено, що його особистих речей немає.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона є матір»ю відповідача. З 1996 року відповідач, створивши іншу сім»ю, пішов із квартири та забрав всі свої речі. Потім він виїхав за кордон, а на даний час його місце перебування невідоме. Таким чином виникла ситуація, коли відповідач зареєстрований в даній квартирі, але з 1996 року в ній не проживає, квартирою не цікавиться, комунальні послуги не сплачує.
Відповідно до ст.. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст.. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 60 Цивільного кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своєї вимоги і заперечень.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачами обґрунтовані позовні вимоги в повному обсязі, а відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх заперечень.
Керуючись ст.ст.71, 72, ЖК України, ст. 10,11,57,60,61,213,215,218, 224 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_6 – задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням – АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення, яка подається на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: