Справа № 2- 732/1/10
Рішення
Іменем України
10 березня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді - Губської О.А.,
при секретарі - Клименко І.М.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства по утримання житлового господарства Дніпровського району м.Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач КПУЖГ Дніпровського району м. Києва звернувся до суду із позовом до відповідачів посилаючись на те, що відповідачі не сплачують за комунальні послуги. Квартира АДРЕСА_1 належить відповідачам на праві приватної власності. Період заборгованості по квартирній платі та комунальним послугам обчислюється з 01.01.1996 року по 01.09.2009 року та складає 11 272, 38 грн. На неодноразові приписи та бесіди з працівниками ЖРЕО на предмет оплати заборгованості відповідачі не реагували. Позивач виконує функції з утримання будинку і при будинкової території, надання житлово – комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами житлових приміщень будинку за надані комунальні послуги. Позивач просить стягнути із відповідачів суму боргу у розмірі 11 272,38 грн. та 30,00 грн. витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
28.12.2009 року ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3, Комунального підприємства по утримання житлового господарства Дніпровського району м.Києва про стягнення із ОСОБА_3 заборгованості за комунальні послуги, розділення особових рахунків, зобов’язання відповідача КПУЖГ Дніпровського району у м.Києві оформити субсидію (а.с.19-22).
28.01.2010 року ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва позовні вимоги за зустрічним позовом були виділені у самостійне провадження (а.с.73).
Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, застосувавши строк позовної давності. Просить стягнути також солідарно із відповідачів суму боргу 4 232 грн.24 коп. У зв’язку із частковою проплатою відповідачем ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 2 074, 54 грн., просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 суму боргу, що залишилася, у розмірі 1078,85 грн., а з відповідача ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 3 153,39 грн. Оскільки один із співвласників квартири – ОСОБА_3 є неповнолітнім, просить виключити його із складу відповідачів.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила застосувати строк позовної давності, пояснила, що у 2006 році, у 2007 році та по липень 2008 року вона не проживала у АДРЕСА_1 у м.Києві, а проживала у іншій квартирі на умовах оренди, а тому не повинна сплачувати за комунальні послуги. Крім того, відповідач зазначила, що починаючи з липня 2008 року, коли повернулася проживати до АДРЕСА_1, періодично сплачувала за комунальні послуги. Загальна сума сплаченої заборгованості складає 2074,54 грн. Відповідач також додатково надала до суду квитанцію з приводу сплати заборгованості за період з квітня 2009 року по вересень 2009 року на суму 1175,87 грн.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Пояснив, що він протягом останніх трьох років не сплачував за комунальні послуги взагалі. Підтвердив, що часткові проплати боргу робила ОСОБА_2 починаючи з липня 2008 року, коли вона повернулася проживати до АДРЕСА_1 у м.Києві. До цього декілька років вона у квартирі не мешкала.
Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, відповідачів приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3 (неповнолітній син), ОСОБА_2 (а.с. 7).
Квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 в рівних долях на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.11.1997 року (а.с.44).
Як вбачається із свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний 3 серпня 2006 року, про що у книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено запис №818 (а.с.43).
Під час перебування сторін у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_3 (а.с.43 на звороті).
ОСОБА_3 є неповнолітнім, а тому згідно із ст. 64 ЖК України не може бути відповідачем у справі, оскільки тільки повнолітні члени сім’ї несуть солідарну відповідальність.
Позивачем під час судового розгляду був зроблений перерахунок заборгованості по комунальним послугам із застосуванням строків позовної давності та надана до суду заява із уточненням позовних вимог ( а.с. 75).
Як вбачається із уточненої довідки ЖРЕО №409 за №27 від 28 січня 2010 року (а.с. 59) та уточненого позивачем розрахунку (а.с.60,61) за період з 1.09.2006 року по 1.09. 2009 року загальна сума заборгованість відповідачів по комунальним послугам складає в сумі 4 232, 24 грн.
В судовому засіданні було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи квитанціями, що відповідач ОСОБА_2 протягом липня 2008 року- вересень 2009 року сплатила за комунальні послуги суму боргу у розмірі 2074,54 грн. (а.с. 33-38). Цей факт не оспорюється відповідачем ОСОБА_1, який зазначив, що за комунальні послуги останні роки не сплачує взагалі.
Таким чином, як вбачається із наданого позивачем уточненого розрахунку, сума боргу повинна стягуватися із відповідачів солідарно по 3153,39 грн.. Однак, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 вже сплатила суму боргу у розмірі 2074,54 грн., то з неї підлягає стягненню на користь позивача сума боргу у розмірі 1078,85 грн., а з відповідача ОСОБА_1 - сума боргу у розмірі 3153,39 грн. (а.с.76).
Однак, в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_2 додатково надана квитанція від 6.10.2009 року про сплату боргу за комунальні послуги за період з квітня 2009 року по вересень 2009 року у розмірі 1175,87 грн. (а.с.91 ).
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 вже сплатила суму боргу у розмірі 3250,41 грн., то, виходячи із позовних вимог позивача, решта суми заборгованості повинна бути стягнута із відповідача ОСОБА_1
Заперечуючи проти позову, у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 посилалась на ту обставину, що у 2006 році, у 2007 році та до липня 2008 року у квартирі АДРЕСА_2 вона не проживала. На підтвердження своїх заперечень, ОСОБА_2 надала до суду Договір найму жилого приміщення від 20 травня 2006 року, «Договор аренды жилого помещения» №2/01/08 від 22 січня 2008 року, «Договор аренды жилого помещения» №1/01/07 від 20 січня 2007 року (а.с. 80-85), з яких вбачається, що відповідач укладала зазначені договори оренди з ОСОБА_4 з метою проживання у АДРЕСА_3. у м.Києві. Крім того, відповідач ОСОБА_2 посилається також на постанови Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві про відмову у порушенні кримінальної справи від 25.07.2008 року, 30.07.2008 року, від 7.03.2009 року, від 10.07.2009 року (а.с.26, 48, 49, 51), в яких міститься інформація, що відповідач ОСОБА_2 тільки у липні 2008 року повернулася до квартири АДРЕСА_2 та стала там проживати.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 не дотрималась порядку повідомлення про факт свого не проживання у житловому приміщенні, співвласником якого вона є, як житлово-експлуатаційної організації за місцем свого постійного проживання, так і не надала підтверджень, що надані до суду договори оренди житлового приміщення зареєстровані у іншій житлово-експлуатаційній організації за місцем тимчасового проживання, а також не надала доказів, що за місцем її тимчасового проживання нею сплачувались комунальні платежі.
Відповідно до ст. 66 Житлового кодексу України РСР плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Розмір плати за користування житлом (квартирної плати)
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 162 Житлового кодексу України РСР плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженим в установленому порядку тарифами. Наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, на думку суду, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідачів підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 3153 грн.39 коп.
Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача сплачені останнім судові витрати, понесені позивачем, зокрема витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 66, 68, 162 ЖК УРСР, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 131, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Комунального підприємства по утримання житлового господарства Дніпровського району м.Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 3153 грн. 39 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
СУДДЯ