Справа № 2-561/1

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

              12  лютого  2010 року  Дніпровський  районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді :                                                                         Губська О.А.  

при секретарі:                                                                                    Клименко І.М.

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення богу за договором кредиту посилаючись на те, що 21.04.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір про надання  кредиту        № 010/2554/82/32520. Відповідно до умов Кредитного договору, позивач надав ОСОБА_2 кредит в сумі 3500, 00 доларів США. Кредит надається на термін з 21 квітня 2006 року по 21 квітня 2008 року із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,10 % річних. Позивач виконав умови договору, а відповідач умови договору не виконує, суму заборгованості за  кредитом і за відсотками не виплачує. Станом на 26.06.2009 року  заборгованість складає 1303,68 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає  9945,13 грн. Просить також стягнути з відповідача суму судового збору та витрати на інформаційно - технічне забезпечення.

    Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити, а також надав заяву про уточнення  позовних вимог, в якій просить стягнути з ОСОБА_2  заборгованість за кредитним договором                   № 010/2554/82/32520 від 21.04.2006р. станом на 08.02.2010 року в сумі 1040,49 доларів США, еквівалент у гривні за курсом НБУ складає 8324, 34 грн., де 7221,64 грн. – сума кредиту, 1102, 70 грн. – заборгованість за відсотками.  

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та надала до суду письмові заперечення (а.с. 27-32). Пояснила, що дійсно брала у банку кредит в сумі 3500 доларів США. Під час підписання Кредитного договору вона була ознайомлена тільки із відсотковою ставкою 0,1% річних, яка була зазначена у її екземплярі Договору. Разом з тим, у банківському екземплярі договору стоїть інша відсоткова ставка - 18,1%  річних, якої взагалі немає у екземплярі відповідача. На думку відповідача, банк таким чином вводить її в оману, поставивши таку відсоткову ставку вже після того, як Договір був укладений. Крім того, при кожному знятті з рахунку певної суми, з рахунку відповідача знімалася комісія в розмірі 2%, що не обумовлено Договором. Відповідач не знала, що цю суму комісії банк вніс до суми боргу і на них були нараховані річні відсотки та штрафні санкції.  Таким чином, банк нараховував не закріплені у Кредитному договорі відсотки, а тому вважає, що сума заборгованості повинна бути у неї значно меншою.    

    Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Як вбачається із матеріалів справи, 21.04.2006року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір про надання кредиту                                 № 010/2552/82/32520  (а.с. 15).

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору банк зобов’язується відкрити позичальнику картковий рахунок № 26256501081369/НОМЕР_1, випускає та надає позичальнику та/або його довіреній особі платіжні картки, а також забезпечує розрахунки за операціями з картками відповідно до вимог чинного законодавства України та платіжних систем Visa International тa MasterCart International.

Відповідно до п.1.3 Кредитного договору розмір кредитної лінії за цим Договором становить 3500 доларів США.

Відповідно до п.3.2 Кредитного  договору кредитна лінія відкривається на строк 24 місяців з 21.04.2006 року по 21.04.2008 року.

Відповідно до п.2.3 Кредитного  договору комісії та інші платежі, які виникають в процесі обслуговування кредиту за цим Договором сплачуються позичальником за рахунок збільшення заборгованості за кредитною лінією.

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору станом на дату підписання цього договору рішенням КУАП кредитора встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 0,1 % річних. В разі непогашення кредитної заборгованості (наявність дебетового сальдо по картковому рахунку) з моменту білінгу по 15 число наступного після білінгу місяця відсоткова ставка з 15 числа до моменту погашення даної заборгованості автоматично збільшується на 18 % (становить 18,1 %) річних. Після погашення заборгованості за кредитною лінією відсоткова ставка з дня наступного за днем погашення заборгованості, нараховується в розмірі 0,1 % річних.

Відповідно до п.2.5 Кредитного  договору кредитор має право змінювати процентну ставку та її застосування без попереднього узгодження з позичальником, відповідно до рішення КУАП Кредитора.

Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору  позичальник зобов’язується до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, здійснювати погашення кредиту в розмірі 10 % від залишку заборгованості на картковому рахунку до повного погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 5.3 Кредитного договору  позичальник зобов’язується повернути в повному обсязі одержаний кредит та сплатити проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі, нараховані за обслуговування кредиту.

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору за прострочення планового платежу за кредитом з клієнта стягується штраф в розмірі, встановленому тарифами кредитора.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов’язання в повному обсязі. Факт отримання ОСОБА_2  кредитних грошей у сумі 3500,00 доларів США підтверджується розпискою про отримання платіжної картки (НОМЕР_2) та конвертом з ПІН-кодом та випискою із рахунку клієнта (а.с. 11-14, 16).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач, всупереч умов кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредитах та нарахованих процентів, чим порушує взяті на себе зобов’язання (а.с. 44)  .

    Станом на 08.02.2010 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів становить  1040,49 доларів США, еквівалент у гривні за курсом НБУ складає 8324, 34 грн. де:

-   7221,64 грн.  – сума непогашеного кредиту.

-   1102, 70 грн. – заборгованість за відсотками.  

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

    Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Відповідно до ч. 2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач у судовому засіданні  посилається на той факт, що їй невідомо було,     що,  у разі виникнення заборгованості, відсоткова ставка зразу ж підвищується банком  до 18% і становить 18,1%. Крім того, відповідач зазначила, що їй не було відомо про  зняття з рахунку   відповідача  комісії в розмірі 2% під час зняття з рахунку певної суми грошей і це  не було  обумовлено Договором.

 Разом з тим, суд не може прийняти до уваги покази  відповідача, оскільки відповідачем у банку підписано ряд документів, які свідчать про зворотнє..  

Як вбачається  із заяви –анкети на відкриття карткового рахунку, відповідач була ознайомлена з діючим законодавством України, що регламентує відношення банка та клієнта, а також з чинними тарифами банку, про свідчить підпис ОСОБА_2 у цій заяві (а.с. 51  ). Відомості щодо можливості підвищення відсоткової ставки до 18,1%, у разі виникнення заборгованості, містяться також і у зазначеній вище заяві-анкеті, яка була підписана відповідачем.

Відповідно до п.1.3. Тарифів карткових рахунків фізичних осіб, з яким як зазначається вище, була ознайомлена ОСОБА_2,  комісія за зняття готівки  з дебетового залишку в іноземній валюті в мережі Райффайзен банк Аваль складає 2% від суми зняття  але не менше 2 доларів США (а.с. 54 ).

Крім того, як вбачається із заяви-анкети позичальника, ОСОБА_2 засвідчила своїм підписом, що ознайомлена у письмовій формі з кредитними умовами, зокрема:  «мета, для якої кредит буде витрачений, наявні форми кредитування, форми забезпечення, строк та відсоткова ставка з кредитом, орієнтована сукупна вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту. Зміст умов кредитування зрозумілий». (а.с.52).

Відповідно до п.6.4. Кредитного договору окрім умов договору сторони у відповідності до ст..ст.7, 1068 Цивільного кодексу України керуються умовами, викладеними в правилах. При цьому позичальник, підписуючи  Договір свідчить про те, що він отримав, повністю ознайомлений та згоден із змістом правил, Тарифами кредитора та Рішеннями КУАП кредитора.

Відповідно до Рішення КУАП  від 20 грудня 2005 року ( кредит у валюті) відсоткова ставка становить 0,1% річних.   В разі непогашення кредитної заборгованості (наявність дебетового сальдо по картковому рахунку) з моменту білінгу по 15 число наступного після білінгу місяця відсоткова ставка з 15 числа до моменту погашення даної заборгованості автоматично збільшується на 18 % (становить 18,1 %) річних. Після погашення заборгованості за кредитною лінією відсоткова ставка з дня наступного за днем погашення заборгованості, нараховується в розмірі 0,1 % річних.(а.с. 53 ).

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 під час укладання договору була ознайомлена із всіма умовами Договору, Правилами, Тарифами, про що свідчить її підпис як на заяві-анкеті позичальника, так і  на екземплярах  Кредитного договору, що знаходиться у банку,   і на екземплярі відповідача.   Відповідач не заперечувала, що отримувала   кредит у сумі 35000 доларів США, неодноразово різними сумами знімала зазначені кошти із карткового рахунку, а значить була обізнана  щодо обов’язкового зняття комісії, але не звернулась до банку із будь-якими запереченнями.

  Крім того, як вбачається із Договору, ОСОБА_2 повинна була виплатити кредит ще 21 квітня 2008 року. У судовому засіданні ОСОБА_2 стверджувала, що дізналася про підвищену відсоткову ставку та зняття комісії тільки у квітні 2009 року, але, як  вбачається із письмових  пояснень ОСОБА_2, що містяться у матеріалах справи, відповідач не звернулась до банку із запереченнями чи заявами, проханнями перерахувати заборгованість, а зобов’язалась  виплатити всю суму кредиту, таким чином підтвердивши наявність всієї  суми  заборгованості. (а.с. 47).

    Відповідно до ст. 60 Цивільного кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своєї вимоги і заперечень.

    На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги в повному обсязі, а відповідач не надав жодних доказів на підтвердження своїх заперечень. Оскільки відповідачем в добровільному порядку не було виконано вимоги кредитного договору, суд вважає за необхідне стягнути з неї на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” всю суму боргу .

Крім того, відповідно до ст. 88 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судового збір   та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючи ст. ст. 526, 530, 589, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. 10, 11, 57, 60, 88, 213, 215, 218 ЦПК України, суд,-  

В И Р І Ш И В:

Позов ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” заборгованість по кредиту у сумі 1040, 49 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на  08.02.2010 року становить 8324, 34 грн.

Стягнути  з ОСОБА_2 на користь ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”  суму сплаченого судового збору у розмірі 99 грн. 45 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його оголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.

 СУДДЯ: