Справа № 2-442/1/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Губської О.А.
при секретарі Клименко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до Комунального підприємства утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа ОСОБА_5 про розподіл особових рахунків та укладення договорів про надання послуг,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 28 січня 2010 року було виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м.Києва про зобов»язання ОСОБА_5 сплатити суму 5 399,88 грн., нараховану за себе у сумі 4492,97 грн. і за свого сина у сумі 906,91 грн.; зобов»язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м.Києва розділити особові рахунки для кожного власника окремо і заключити з кожним власником протягом 10 днів окремий Договір про надання послуг.
В позовній заяві зазначається, що 28.11.1997 року ОСОБА_5, ОСОБА_1 (дружині), ОСОБА_2 (сину) було видано свідоцтво на право власності в рівних долях на квартиру АДРЕСА_1. Зазначена квартира є приватизованою, однокімнатною, жилою площею 15,30 кв.м. Після розлучення позивача з відповідачем ОСОБА_5, яке відбулося 03.08.2006 року, позивачка самостійно веде окреме господарство і утримує себе і спільного сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. З 30.10.2005 року у зв»язку із протиправними діями відповідача, позивач разом із сином не проживала спільно із відповідачем та не вела з ним спільного господарства взагалі. Тільки з 17.07.2008 року позивачка та син знову почали проживати в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 Разом з тим, відповідач навмисно відмовляється сплачувати за комунальні послуги та квартирну плату. Зазначені платежі комунальні служби нараховують однією сумою в одному платіжному документі як на позивачку з сином, так і на відповідача, але весь час заборгованість сплачує тільки позивачка. Позивачка зазначає, що, оскільки вони з відповідачем не є членами однієї сім»ї, у них давно вже окремий бюджет, то вона просить розділити особові рахунки для кожного власника окремо.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва залучено до участі у справі як співвідповідача Дніпровську районну у м.Києві державну адміністрацію.
Позивач ОСОБА_1 неодноразово вносила зміни до позовних вимог. Так, в судовому засіданні 19 березня 2010 року позивач просить прийняти рішення про відкриття на ім.»я ОСОБА_1 окремого особового рахунку на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3; прийняти рішення про відкриття на ім.»я ОСОБА_2 окремого особового рахунку на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3. В частині стягнення заборгованості із відповідача ОСОБА_5 у сумі 5 399,88 грн. відмовилась. Свої зміни до позовних вимог мотивує тим, що відповідно до ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов»язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов»язаннями, пов»язаними із спільним майном. ОСОБА_5 не виконує свої зобов»язання по сплаті за житлово-комунальні послуги. В результаті чого борг за комунальні послуги весь час зростає, а вона повинна сплачувати борг як за себе з сином, так і за колишнього чоловіка, що є несправедливим. Відкриття особових рахунків окремо для всіх співвласників квартири допоможе уникнути непорозумінь у питаннях визначення розміру плати за житлово-комунальні послуги, які вони будуть сплачувати вчасно, не відповідаючи при цьому за несплату боргу третім співвласником ОСОБА_5
У судовому засіданні 15 квітня 2010 року позивачка знову внесла уточнення до позовних вимог, в яких просить відкрити на ім’я ОСОБА_1, ОСОБА_5 окремі особові рахунки кожному на Ѕ частини квартири АДРЕСА_4. Також просить зобов’язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва укласти договір про надання житлово-комунальних послуг в Ѕ частині квартири з ОСОБА_1 та в Ѕ частині з ОСОБА_5 посилаючись на те, що учасниками відносин у сфері житлового-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виконавцем відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги” є суб’єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до договору. І саме виконавець на підставі ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг в визначенням відповідності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором. У зв’язку з відсутністю окремих договорів на надання житлово-комунальних послуг у всіх трьох співвласників квартири, борг по їх сплаті виникає не лише у колишнього чоловіка, але й і у позивачки з сином. З огляду на викладене вище, позивачка зверталась неодноразово до ЖРЕО № 409 з проханням укласти окремі договори на сплату житлово-комунальних послуг та розділити окремі особові рахунки. Але отримала відповідь, що дані питання необхідно вирішувати в судовому порядку.
Представник відповідача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва проти позову заперечував посилаючись на те, що згідно свідоцтва про права власності, квартира АДРЕСА_5 знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, частки співвласників не виділені. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Житлово-комунальні послуги надаються споживачам на підставі двох окремих договорів: договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. На підставі вищевикладеного, у Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва немає підстав для укладення договорів окремо на кожного з повнолітніх власників квартири. Для жилих приміщень в квартирах приватного жилого фонду чинним законодавством не передбачено відкриття особових рахунків, натомість може бути встановлено порядок користування цим приміщенням за згодою сторін за рішенням суду. Позивачем не заявляються вимоги до ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою. У зв»язку з відсутністю передбаченої законодавством можливості виділення у натурі частини у спільному сумісному майні, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації проти позову заперечував зазначивши, що квартира є приватизованою в рівних долях трьома особами, складається тільки із однієї кімнати площею 15,3 кв.м., а тому вважає, що неможливо відкрити окремі особові рахунки на двох власників квартирі кожному на Ѕ частину квартири, у зв»язку з чим у позові необхідно відмовити.
Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з»явився. Про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи прийшов до висновку щодо необхідності відмовити у задоволенні позову виходячи із наступного.
Як вбачається із свідоцтва про право власності, квартира АДРЕСА_6 знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 (а.с. 7).
В судовому засіданні встановлено, що, оскільки ОСОБА_2 є неповнолітнім, його мати та позивачка у справі ОСОБА_1 має право представляти його інтереси у справі як законний представник.
Відповідно до Довідки ЖРЕО №409 від 23.10.2009 р. за №402 у квартирі АДРЕСА_5 зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_2 (неповнолітній син) та ОСОБА_1 (а.с.11).
Як вбачається із матеріалів справи, квартира АДРЕСА_6 є однокімнатною, приватизованою, кімната площею 15,30 кв.м.
Відповідно до ст.104 ЖК УРСР встановлено, що укладання окремого договору найму на одного з членів сім»ї допускається, якщо жила площа, що припадає на нього, може бути виділена у вигляді окремої квартири, або іншого ізольованого приміщення що складається з однієї або кількох кімнат.
Відповідно до ч.2 ст.63 ЖК УРСР не може бути самостійним предметом договору найму жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі.
Статтею 47 ЖК УРСР визначено, що норма жилої площі встановлюється в розмірі 13,65 кв.м. на одну особу.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачка неодноразово зверталась до ЖРЕО-409 у Дніпровському районі м.Києва із проханням провести розщеплення нарахувань квартплати окремо в долях власності житла (тобто на 1/3 частину квартири кожному) з метою розподілу в оплаті за надані послуги, на що тримала роз»яснення та рекомендації з приводу звернення до суду щодо визначення порядку користування жилою площею (а.с.36-38).
Разом з тим, як вбачається із останніх уточнених позовних вимог, позивачка звертається із проханням відкрити на своє ім’я та ім.»я відповідача ОСОБА_5 окремі особові рахунки вже не на 1/3 частину квартири відповідно до долі власності, а на Ѕ частини квартири АДРЕСА_4 та зобов’язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києві укласти договір про надання житло-комунальних послуг в Ѕ частині квартири з ОСОБА_1 та в Ѕ частині квартири з ОСОБА_6.
На підставі ст.150 ЖК УРСР для жилих приміщень в квартирах приватного жилого фонду чинним законодавством не передбачено відкриття рахунків, натомість може бути встановлено порядок користування цим приміщенням за згодою сторін або за рішенням суду.
Позивачем ОСОБА_1 не заявляються вимоги до ОСОБА_7 про встановлення порядку користування АДРЕСА_1 в м.Києві або виділення частки в натурі.
Таким чином, на підставі наведеного, враховуючи, що для жилих приміщень в квартирах приватного жилого фонду чинним законодавством не передбачено відкриття або розподіл особових рахунків між співвласниками квартири, а також те, що предметом спору є приватизована однокімнатна квартира жилою площею 15,3 кв.м., яка за своїми технічними характеристиками не може бути самостійним предметом декількох договорів найму, суд приходить до висновку щодо неможливості задовольнити позовну вимогу позивача щодо розподілу особових рахунків між двома власниками квартири.
Крім того, позивач звернулась із вимогою стосовно укладення окремих договорів про надання житлово-комунальних послуг з двома співвласниками квартири одночасно.
Відповідно до ст..369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до п.1), 2) ч.1 ст..13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Оскільки квартира АДРЕСА_7 є об’єктом спільної сумісної власності, частки власників не виділені, порядок користування квартирою не встановлений, то, відповідно суд приходить до висновку щодо неможливості укладення окремих договорів про надання житлово-комунальних послуг з двома співвласниками квартири одночасно.
Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 63, 104, 150, ЖК УРСР, ст. ст. 10, 58, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У позові ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа ОСОБА_5 про розподіл особових рахунків та укладення договорів про надання послуг відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
СУДДЯ