Справа № 2-375/1-2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді : Губська О.А.
при секретарі: Клименко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби у Дніпровському районі м.Києва, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на майно, звільнення його з-під арешту та виключення з акту опису,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відділу Державної виконавчої служби у Дніпровському районі м.Києва, ОСОБА_2 мотивуючи свої вимоги тим, що за рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 8 лютого 2007 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення 252500 грн. боргу, 1700 грн. суми судового збору та 30 грн. витрат на інформаційного-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 254 230 грн., було задоволено. На виконання рішення суду, відділ Державної виконавчої служби виніс постанову про арешт майна боржника – 77/100 жилого будинку АДРЕСА_2 у м.Києві та 77/100 земельної ділянки за цією ж адресою, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2. Разом з тим, позивач вважає, що 77/100 будинку та 77/100 земельної ділянки за наведеною вище адресою, які знаходяться у власності відповідача, було придбано позивачем та відповідачем 23 червня 2005 року під час перебування сторін у шлюбі, зареєстрованому 7 жовтня 1994 року. У зазначеному вище будинку проживають та зареєстровані позивач, відповідач ОСОБА_2 та їх п’ятеро неповнолітніх дітей. Позивач вважає, що частина будинку та частина земельної ділянки була придбана ОСОБА_2 за спільні кошти подружжя, а тому належить на праві спільної сумісної власності. Таким чином, на її думку, Ѕ частина 77/100 частини будинку та Ѕ частина 77/100 частини земельної ділянки є її власністю, як одного із подружжя, і повинно бути звільнено з-під арешту.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав повністю та підтвердив, що частина будинку та частина земельної ділянки придбавалась 23 червня 2005 року за спільні кошти подружжя. У них з дружиною п’ятеро дітей, у квартирі місця дуже мало, а тому у квітні 2005 року ним була продана квартира, яка була його власністю, і гроші від продажу квартири були внесені на купівлю частини будинку та частини земельної ділянки. У сторонніх осіб будь-яких грошей на купівлю нового житла він не брав, використовувались спільні накопичення його та дружини.
Відповідач – представник відділу Державної виконавчої служби у Дніпровському районі м.Києва визнав позов частково та зазначив, що поданий позов не зачіпає безпосередньо інтересів Державної виконавчої служби у Дніпровському районі м.Києва, а тому в подальшому просить справу розглядати без їх участі.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та пояснила, що відповідно до рішення Дніпровського районного суду м.Києва із ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_3 борг у сумі 252500 грн. Саме на виконання рішення суду було накладено арешт на все майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 Крім того, представник третьої особи зазначила, що ОСОБА_2 неодноразово повідомляв ОСОБА_3 про те, що бере у нього гроші в борг на купівлю нерухомості, в тому числі і земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_2, на лікування дітей, на матеріальне забезпечення сім»ї, тобто в інтересах сім»ї. А тому представник третьої особи вважає, що позивачка звернулась до суду з метою звільнити відповідача від відповідальності, незважаючи на те, що стягнення боргу повинно відбутися в рахунок всього майна подружжя, оскільки відповідач брав гроші в борг з відома позивача та в інтересах сім»ї.
Суд, вислухавши думку позивача, відповідачів, представника третьої особи, свідків прийшов до наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходяться у шлюбі, зареєстрованому 7 жовтня 1994 року відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського району м.Києва, про що зроблено запис №684 (а.с.7).
Від шлюбу мають п’ятеро дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 8-11,42).
Відповідно до Договору купівлі-продажу від 23 червня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літош В.П., 77/100 частин жилого будинку АДРЕСА_2 у м.Києві, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с.12).
Відповідно до Договору купівлі-продажу від 23 червня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літош В.П., 77/100 частин земельної ділянки від площі 0,1000 гектарів, що знаходиться по вул.. Машиністівській у м.Києві, надану для обслуговування жилого будинку і господарських будівель, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с.13).
Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку також підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, зареєстрованим 11 липня 2006 року (а.с. 14).
Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 8 лютого 2007 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 було задоволено та стягнуто на користь позивача 252500 грн. боргу, 1700 грн. суми судового збору та 30 грн. витрат на інформаційного-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 254 230 грн. (а.с.15).
Відповідно до Постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби у Дніпровському районі м.Києва від 22 грудня 2006 року, накладено арешт на будинок АДРЕСА_2 у м.Києві, що знаходиться у власності ОСОБА_2 (а.с.16).
Відповідно до Постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби у Дніпровському районі м.Києва від 3 грудня 2007 року, накладено арешт на 0,7 га земельної ділянки по АДРЕСА_2 у м.Києві, що знаходиться у власності ОСОБА_2 (а.с.17).
Відповідно до Акту опису й арешту майна від 15 січня 2008 року, описано і накладено арешт на земельну ділянку 0,7 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 у м.Києві (а.с.53-56).
Відповідно до Акту опису й арешту майна від 20 січня 2009 року, описано і накладено арешт на 77/100 частини будинку 13, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 у м.Києві (а.с.18,19).
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Відповідно до ст.. 60 Сімейного кодексу України м айно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч.1 ст.. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним
договором.
Відповідно до ст.. 73 Сімейного кодексу України за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 стверджує, що частина будинку та частина земельної ділянки по АДРЕСА_2 були придбані ОСОБА_2 виключно за гроші, отримані в борг у ОСОБА_3
Разом з тим, показання свідка ОСОБА_11 спростовуються показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які підтвердили, що частина будинку та частина земельної ділянки на АДРЕСА_2 у м.Києві було придбано на спільні кошти подружжя, оскільки позивач та відповідач проживають у шлюбі з 1994 року. Крім того, вони пояснили, що відповідачем була продана квартира по АДРЕСА_2 в м.Києві, яка належала йому на праві власності, а тому ці кошти пішли на купівлю частини будинку та землю.
Оскільки свідки були присутні під час продажу квартири по АДРЕСА_2 у м.Києві та під час купівлі відповідачем частини будинку та частини земельної ділянки на АДРЕСА_2 у м.Києві, то суд вважає, що саме їх показання необхідно прийняти до уваги.
Крім того, у судовому засіданні було також встановлено, що 23 червня 2005 року під час купівлі 77/100 частини АДРЕСА_2 та 0,7 га земельної ділянки позивачем та відповідачем були використані кошти, отримані за рахунок продажу квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_2, що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 21 квітня 2005 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. (а.с. 63 ).
Відповідно до ст. 60 Цивільного кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своєї вимоги і заперечень.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги в повному обсязі, а достатніх доказів на спростування позовних вимог до суду надано не було. У судовому засіданні позивачем доведено, що 77/100 частини АДРЕСА_2 та 77/100 частини земельної ділянки по АДРЕСА_2 у м.Києві придбано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі за спільні кошти подружжя, а тому є спільною сумісною власністю подружжя. Отже, позивачу ОСОБА_1 належить на праві власності Ѕ частина від спільного майна подружжя - 77/100 частини АДРЕСА_2 в м.Києві та 77/100 частини земельної ділянки по АДРЕСА_2 у м.Києві, яка підлягає виключенню із акту опису та арешту мана, складеного Державною виконавчою службою у Дніпровському районі м.Києва.
На підставі викладеного та керуючись ст..60, 70, 73 Сімейного кодексу України, ст.. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.. 10,11,57,60, 213, 218 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби у Дніпровському районі м.Києва, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на майно, звільнення його з-під арешту та виключення з акту опису задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на :
- 77/200 частин земельної ділянки від площі 0,1000 гектарів, розташовану по АДРЕСА_2 у м.Києві, надану для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що зазначені у постанові про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження серія НОМЕР_1 від 3 грудня 2007 року.
- 77/200 частин жилого будинку по АДРЕСА_2 у м.Києві, що зазначені у постанові про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Серія НОМЕР_2 від 22 грудня 2006 року та акті опису і арешту державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського району м.Києва Серія НОМЕР_3 від 20.01.2009 року.
Виключити з акту опису та звільнити з-під арешту та заборони на відчуження 77/200 частин земельної ділянки від площі 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_2 у м.Києві, надану для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що зазначені у постанові про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження серія НОМЕР_1 від 3 грудня 2007 року.
Виключити з акту опису та звільнити з-під арешту та заборони на відчуження 77/200 частин жилого будинку, що знаходяться по АДРЕСА_2 у м.Києві, що зазначені у постанові про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Серія НОМЕР_2 від 22 грудня 2006 року та акту опису і арешту майна державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського району м.Києва Серія НОМЕР_3 від 20.01.2009 року.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
СУДДЯ: