Справа №2-1068/1-10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 року Дніпровський районний суд м.Києва у складі головуючого судді Губської О.А. при секретарі Клименко І.М. розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення боргу за розписками. Свій позов мотивує тим, що відповідач 22 березня 2008 року позичила у нього 15 000 доларів США та зобов’язалася повернути з відсотками грошові кошти у сумі 26 000 доларів США до 1 травня 2009 року. Крім того, відповідно до розписки від 1 травня 2008 року, позивач отримала у нього в борг 15 000 доларів США під 8 % щомісячно та обіцяла повернути борг до 1 травня 2009 року. Крім того, відповідно до розписки від 6 березня 2009 року, відповідач отримала в борг ще 1400 доларів США та обіцяла повернути кошти до 26-28 березня 2009 року. На даний час відповідачка позичені кошти із відсотками не повернула. Позивач вважає, що відповідно до розписки від 1 травня 2008 року відповідач повинна йому повернути борг разом із відсотками у сумі 37 800 доларів США на підставі наступного розрахунку: 1200 доларів США (8 відсотків за один місяць) * 19 місяців користування грошовими коштами = 22 800 доларів США. 22800 доларів США + 15000 доларів США= 37 800 доларів США. Крім того, відповідно до розписки від 22 березня 2008 року, сума заборгованості складає 26000 доларів США, що передбачено умовами договору. Враховуючи, що відповідно до розписки від 6 березня 2009 року, сума заборгованості складає 1400 доларів США, то загальна сума заборгованості становить 65200 доларів США. Станом на 21.12.2009 року за курсом НБ України 1 долар США становить 7 грн.97 коп. Таким чином, позивач просить стягнути із відповідача 519 644 грн.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Крім того, просив стягнути із відповідача державне мито у сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково. Зазначив, що відповідачка дійсно отримувала у борг 15 000 доларів США відповідно до розписки від 1 травня 2008 року та 1400 доларів США по розписці від 6 березня 2009 року, які не повернула позивачу. Разом з тим, розписка від 22 березня 2008 року дублює розписку від 1 травня 2008 року, а тому представник відповідача стверджує, що відповідачка не брала у позивача у борг ще 15 000 доларів США, які зазначені у розписці. Крім того, представник відповідача зазначив, що не погоджується із порядком нарахування відсотків позивачем по розписці від 1 травня 2008 року у розмірі 8% та нарахованою сумою. Він вважає, що нарахування відсотків можливо тільки у період з 1 травня 2008 року по 1 травня 2009 року.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до розписки від 22 березня 2008 року ОСОБА_2 отримала у борг у ОСОБА_1 15 000 доларів США. Зобов’язується повернути з відсотками 26 000 доларів США до 1 травня 2009 року (а.с. 7).
Відповідно до розписки від 1 травня 2008 року ОСОБА_2 отримала у борг у ОСОБА_1 15 000 доларів США з виплатою щомісячних відсотків у розмірі 8%. Зобов’язується повернути за вимогою або до 1 травня 2009 року (а.с. 6).
Відповідно до розписки від 6 березня 2009 року ОСОБА_2 отримала у борг у ОСОБА_1 1400 доларів США. Обіцяла повернути 26-28 березня 2009 року (а.с.5).
Відповідно до ч.2 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Відповідно до ч. 2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими
ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої
самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в
порядку, що встановлені договором.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував той факт, що відповідачка брала у борг у позивача ще 15 000 доларів США за розпискою від 22 березня 2008 року. Разом з тим, будь-яких доказів, які б свідчили про достовірність таких тверджень та спростували покази позивача, до суду не надав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач, всупереч умов договору позики, не здійснює повернення коштів, чим порушує взяті на себе зобов’язання.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що відповідно до розписки від 22 березня 2008 року відповідачка заборгувала перед позивачем 26 000 доларів США (15000 доларів США – сума позики; 11000 доларів США – відсотки).
Відповідно до розписки від 1 травня 2008 року відповідачка заборгувала перед позивачем 37 800 доларів США на підставі наступного розрахунку: 1200 доларів США (8% за один місяць) * 19 місяців користування грошовими коштами (з травня 2008 року по грудень 2009 року) = 22 800 доларів США. 22800 доларів США + 15000 доларів США= 37 800 доларів США.
Відповідно до розписки від 6 березня 2009 року відповідачка заборгувала перед позивачем 1400 доларів США.
Таким чином, загальна сума заборгованості разом із відсотками складає 65200 доларів США.
Як вбачається із матеріалів справи, станом на 21.12.2009 року за курсом Національного банку України у еквіваленті до національної валюти 1 долар США=7 грн.97 коп. Тобто, 65200 доларів США=519644 грн.
На підставі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги в повному обсязі, а відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх заперечень. Оскільки відповідачем в добровільному порядку не були виконані вимоги договору позики, суд вважає за необхідне стягнути з неї на користь позивача суму боргу у повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст. 88 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судового збір у сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.00 коп.
На підставі викладеного, керуючи ст. ст.1046,1048,1049,1052 Цивільного кодексу України , ст. ст. 10, 58, 60, 88, 208,209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 суму на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 519 644 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 суму на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
СУДДЯ