ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"08" липня 2010 р. Справа № 9/80-38
За позовом Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП" в особі Волинського Регіонального підрозділу приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП-Волинь", м. Луцьк
до Підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк
про стягнення 998 грн. 03 коп.
Суддя Л.І. Соломка
Представники:
Від позивача: н/з
Від відповідача: н/з
Суть спору: приватне акціонерне товариство "ДАТАГРУП" в особі Волинського Регіонального підрозділу приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП-Волинь" звернулося до господарського суду з позовом до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 998 грн. 03 коп., з них 814 грн. 23коп. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, 45 грн. 96 коп. пені, 108 грн. 61коп. інфляційних нарахувань та 29 грн. 23 коп. - 3% річних та судових витрат по справі.
Позивач подав суду клопотання №178 від 21.06.2010 року, в якому просить суд розглянути справу без участі представника позивача.
Ухвалою суду від 18.05.2010 року відповідача було зобов’язано надати суду відзив на позов. Вимоги суду не виконані, відповідач в судове засідання не з’явився, витребувані докази суду не надав, судові повістки направлені на юридичну та фактичну адресу відповідача повернуті органами зв'язку з відмітками "за закінченням терміну зберігання" та "за зазначеною адресою не проживає".
Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв’язку з позначкою "за зазначеною адресою не проживає" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
31 серпня 2007 року між товариством з обмежено відповідальністю "Фотаком" та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 7754 про надання телекомунікаційних послуг.
Згідно п. п. 1.1, 6.1 договору №7754 від 31.08.2007 року позивач зобов'язувався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги, а відповідач - прийняти та оплачувати послуги.
31 серпня 2007 року між товариством з обмежено відповідальністю "Фотаком" та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №4306 про надання телекомунікаційних послуг (доступ до мережі Інтернет).
Згідно п. п. 1.1, 6.3 договору №4306 від 31.08.2007 року позивач зобов’язувався надати відповідачу послуги доступу до Інтернету, а відповідач –оплачувати послуги на підставі рахунків до 20-го числа поточного місяця.
Згідно п. 1.4. статуту закритого акціонерного товариства "Датагруп", затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ "Датагруп" (протокол № 38 від 20.11.2007 року) товариство є правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях ТзОВ "Фотаком" (м. Луцьк, вул. Карбишева, 2А, код 13357784).
В грудні 2009 року ЗАТ "ДАТАГРУП" змінило найменування на приватне акціонерне товариство "ДАТАГРУП". Відповідні зміни до установчих документів зареєстровані 30.12.2009 року.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договорів №7754 від 31.08.2007 року та №4306 від 31.08.2007 року.
Укладені угоди предметом судового розгляду не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були, у зв’язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначені угоди недійсними або неукладеними.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання умов договору №7754 від 31.08.2007 року позивач з 01 жовтня 2008 року по 31 серпня 2009 року надав відповідачу телекомунікаційні послуги та на виконання вимог договору №4306 від 31.08.2007 року з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2009 року надав послуги доступу до мережі Інтернет на загальну суму 814 грн. 23 коп., що підтверджується звітами про дзвінки та рахунками (а. с.29-56).
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Позивач виконав свої зобов’язання відповідно до закону, надав відповідачу послуги телефонного зв'язку та послуги доступу до мережі Інтернет, відповідачем зобов’язання не виконані.
Заборгованість на день розгляду справи складає 814 грн. 23 коп., підтверджена матеріалами справи, і в цій сумі позов підлягає задоволенню відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, оскільки господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно п. 4.2 договору у разі затримки оплати відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Нараховані позивачем 45 грн. 96 коп. пені підставні і підлягають до стягнення з відповідача в силу ст. ст. 230, 232 Господарського кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Нараховані позивачем 108 грн. 61 коп. інфляційних нарахувань та 29 грн. 23коп. 3% річних підставні і підлягають до стягнення з відповідача в силу ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти державне мито в сумі 102 грн. 00 коп. та стягнути з відповідача 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 144, 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити в сумі 998 грн. 03 коп.
2.Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, п/рНОМЕР_2 в ВГРУ КБ "Приватбанк", МФО 303440) на користь Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП" в особі Волинського Регіонального підрозділу приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП-Волинь", м. Луцьк, вул. Карбишева, 2а, код ЄДРПОУ 31720260 (р/р26003266043711 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) 814 грн. 23коп. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, 45 грн. 96 коп. пені, 108 грн. 61коп. інфляційних нарахувань, 29 грн. 23 коп. - 3% річних, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.І. Соломка
Дата виготовлення повного
тексту рішення - 09.07.2010 року