Справа № 1 - 44 /2007 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 01 « березня 2007р.                     Хотинський районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого                                  Владичана А.І.

при секретарі                                                  Карташевій Н.І.

за участю прокурора                                   Левчука О.С.

адвоката                                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хотині справу по обвинуваченню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки та жительки с.Рукшин, Хотинського району Чернівецької області, громадянки України, освіта вища, не працюючої, одруженої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не судимої, в злочині передбаченому ст.122 ч.1 КК України,-

встановив:

15 листопада 2006 року, приблизно о 16.00 год. в с.Рукшині Хотинського району Чернівецької області, на межі господарських ділянок, що по вулиці Чапаева, на грунті особистих, неприязних стосунків, між ОСОБА_3. та ОСОБА_2 виникла сварка, під час якої підсудня ОСОБА_2, з метою умисного причинения тілесних ушкоджень виляла на ноги ОСОБА_3. відро окропу в той час, коли остання була повернута до ОСОБА_2 спиною, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_3. дістала тілесні ушкодження середнього ступеню важкості.

Будучи допитаною в судовому засіданні за ст.122 ч.1 КК України, підсудня ОСОБА_2 повністю визнала свою вину у вчиненому і показала, що на протязі тривалого часу перебуває у неприязних стосунках зі своєю сусідкою ОСОБА_3. 15 листопада 2006 року приблизно о 16.00 год., під час прання білизни помітила, що сусідка різала гілки з дерев та клала їх на стежку, що входить до її, ОСОБА_2, земельної ділянки. Вона її попередила, якщо не припинить свої дії, то виляє її на ноги воду. Оскільки ОСОБА_3. не послухалась її, то вона виляла їй на ноги, нижче колін, воду з відра, яка залишилась після того, як розвісила білизну. У відповідь ОСОБА_3. завдала їй удар в голову ручною пилкою, яку тримала в руках. Вони вдвох впали на землю, після чого почали штовхатися та тягти одна одну за волосся. Сутичка між ними тривала приблизно 3 хвилини. У вчиненому розкаюється. Позов прокурора визнає. Позов потерпілої в частині відшкодування заподіяної матеріальної шкоди визнає, а в частині відшкодування моральної шкоди не визнає.

Крім визнання вини, вина підсудної у вчиненні даного злочину знайшла сйоє⁵-підтвердження в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_3. показала суду, що приблизно о 16.00 год. 15 листопада 2006 року перебувала на своїй присадибній ділянці, де зрізувіала гілки дерев. Обрізані

2

гілки складала на своїй території, в тому числі і ті, що впали на земельну ділянку ОСОБА_2 В цей же час помітила, що до неї направляється сусідка, тримаючи в руках металеве відро, з якої йшли пари.   ОСОБА_2, висловлюючись нецензурними словами наказала їй, щоб вона пішла з її городу, бо в іншому випадку виляє окріп на ноги. Вона спробувала піти з місця події, але ОСОБА_2 виляла їй на ноги весь окріп, що був у ведрі, від чого відчула різкий біль. Після цього ОСОБА_2 почала її штовхати, тягти за волосся,. Ніяких ударів ОСОБА_2 вона не завдавала. Заявлений цивільний позов підтримує і просить стягнути з підсудної 441 грн.25 коп. відшкодування матеріальної та 5000 грн моральної шкоди.

З висновку експерта (а.с.62) вбачається, що ушкодження ОСОБА_3. у вигляді опіку окропом 2 А ст. задньої поверхні обох гомілок та лівого стегна поверхні тіла виникли в результаті дії високої температури можливо окропу і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до довготривалого розладу здоров»я.

Таким чином вищенаведені докази підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні даного злочину. її дії слід кваліфікувати за ст.122 ч.1 КК України- умисне середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисне ушкодження, але не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

Обираючи підсудній покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,обставини, що пом»якшують покарання, дані про її особу, а саме те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно.

Обставинами, що пом»якшують покарання, суд визнає підсудній її щире каяття, повне визнання вини, та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання, немає.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що підсудній слід обрати покарання у вигляді обмеження волі і вважає за можливе звільнити її від відбування покарання з випробуванням.

Суд вважає, що пред»явлений прокурором цивільний позов підлягає до часткового задоволення в сумі 962 грн. 78коп., так як згідно повідомлення Чернівецької ЛШМД (а.с.24) на лікування потерпілої ОСОБА_3. витрачено 962 грн.78коп.

Цивільний позов потерпілої в частині відшкодування заподіяної матеріальної шкоди підлягає до задоволення за рахунок підсудної.

Враховуючи характер та ступінь моральних страждань, що понесла потерпіла, суд суд вважає, що її позов в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди підлягає до часткового задоволення в сумі 1500грн.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винною у вчинені злочину передбаченого ст.122 ч.1 КК України ОСОБА_2 і   обрати її покарання у вигляді одного   року і шести місяців обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від

відбування покарання, якщо на протязі одного року іспитового строку вона не вчинить

нового злочину, не буде виїжджати за межі України на постійне проживання без. дозволу

органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти дану службу про зміну місця

проживання.         

3

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Чернівецької лікарні швидкої медичної допомоги 962грн. 78коп. витрат на лікування ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3. 411 грн.25 коп. відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 1500грн. відшкодування моральної шкоди, а всього 1911 грн.25коп.

Мірою запобіжного заходу вступу вироку в законну силу залишити засудженій ОСОБА_2 підписку про невиїзд.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області

через Хотинський районний суд на протязі п»ятнадцяти діб з моменту його

проголошення.    .