ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2010 року № 34513/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Олендера І.Я., Шавеля Р.М.,
при секретарі судового засідання Балко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06 травня 2009 року у справі за позовом прокурора Міжгірського району в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни,-
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор Міжгірського району в квітні 2009 року звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з позовом до управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області в якому просив поновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів осіб на захист яких подано адміністративний позов. Зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплатити на користь цих осіб недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дітям війни за 2007-2008 роки .
Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області щодо невиплати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області провести нарахування та виплату з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та іншого пенсійного законодавства.
Зазначена постанова мотивована тим, що відпов ідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, вимоги осіб, на захист яких подано адміністративний позов є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право останніх.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України у Міжгірському районі Закарпатської області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06 травня 2009 року скасувати та відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір, зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у видаткову частину не були внесені, тому кошти на виплату даних підвищень в 2007-2008 роках були відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що особи, на захист яких подано адміністративний позов мають право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У зв»язку з тим, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційними окремі положення Законів України про Державний бюджет України на 2007-2008 роки, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних доплат, то суд першої інстанції прийшов до переконання, що відмова управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області у проведенні нарахування і виплати цим особам підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є протиправною.
Такі висновки суду першої інстанції на думку колегії суддів частково відповідають обставинам справи та є вірними.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 є дітьми війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного спору судом, мали право на підвищення виплачуваної їм управлінням Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області пенсії за віком.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
У відповідності до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що прокурор пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом лише в квітні 2009 року, а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду.
Так у вказаних правовідносинах застосовуються положення ст.46 Закон України «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування», за яким пенсія виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нарахована.
Колегія суддів зазначає, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати річний строк звернення до суду.
Колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та відмови у задоволенні позовних вимог в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дітям війни за 2007 рік.
Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, а тому з 22.05.2008 року почала діяти колишня редакція ст.6 вищенаведеного Закону. Таким чином з 22.05.2008 року позовні вимоги щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дітям війни підлягають до задоволення.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком , а тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог прокурора в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області провести нарахування та виплату на користь осіб, на захист яких подано адміністративний позов, підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у відповідності до заявлених вимог.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії особам у справі, права яких порушено здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області, обов’язок щодо нарахування і виплати спірної надбавки правильно покладено на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Згідно ст.88 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України, а тому доводи апелянта в частині ненадходження коштів з державного бюджету на дані виплати колегією суддів до уваги не приймаються.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а особи, на захист прав, свобод та законних інтересів яких подано адміністративний позов, належать до вказаної групи осіб і мають право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ч.4 ст.196, п.3 ч.1 ст.198, п.1,3,4 ч.1 ст.202, ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області задовольнити частково.
Постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06 травня 2009 року у справі №2а-472/09 – скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області в частині відмови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та згідно із вимогами Закону України № 1691-VI від 18.02.2010 року може бути оскаржена до Верховного Суду України у порядку цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді: І.Я. Олендер
Р.М. Шавель
Повний текст постанови виготовлено: 30.04.2010 року