ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2010 року № 28702/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Олендера І.Я., Шавеля Р.М.,
при секретарі судового засідання Балко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Песійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Песійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1 в березні 2009 року звернувся з позовом в суд до управління Песійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області та просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності. Зобов»язати управління Песійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області провести перерахунок пенсії та виплатити позивачу пенсію по інвалідності відповідно до ст.ст. 50,54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії – 75% мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування заявлених вимог посилався та те, що він є інвалідом 2 групи віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідач нараховує йому пенсію за рахунок коштів державного бюджету виходячи з постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року, постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року, постанови Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, якими встановлено базову величину для обчислення відповідних пенсій та поетапне збільшення її розмірів, що на думку позивача суперечить чинному законодавству.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2009 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Песійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області при призначенні ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, як інваліду внаслідок захворювання, пов»язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії. Зобов»язано управління Песійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок з 26.02.2008 року і виплатити ОСОБА_1 державну пенсію як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов»язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком. Зобов»язано управління Песійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок з 26.02.2008 року і виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов»язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії в розмірі 75% мінімальних пенсій за віком. В решті позову відмовлено.
З цією постановою не погодилось управління Песійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області та подало апеляційну скаргу в якій просить постанову скасувати, а позов залишити без розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення норм матеріального і процесуального права при винесенні судом постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Його віднесено до категорії 1, що підтверджується копією посвідчення серії А №НОМЕР_1 від 26.04.2004 року та вкладки до посвідчення №НОМЕР_2 від 26.04.2004 року. З копії довідки Івано-Франківської МСЕК №063629 від 13.04.2004 року вбачається, що позивачу встановлено 2 групу інвалідності на захворювання, що пов’язано з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач знаходиться на обліку в управлінні Песійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області. Позивачу як видно з матеріалів справи в період з 01.10.2008 року встановлено пенсію в розмірі 1103,52 грн. /а.с.4/.
Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється та доказуванню не підлягає у відповідності до ст.72 ч.3 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що пенсія позивача у відповідності до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліда 2 групи не може бути нижчою як восьми мінімальних пенсій за віком, цією ж нормою передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом про Державний бюджет України та не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.50 даного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам 2 групи, віднесеним до першої категорії, виплачується у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов»язаного з Чорнобильською катастрофою, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року №1, постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008 року, постанова Кабінету Міністрів України №894 від 13.07.2004 року, постанова Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005 року, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача згідно ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, однак надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно з законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Разом з тим, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для визнання неправомірними дій управління Песійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно з ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції вірно встановлено, що на спірні правовідносини поширюються норми КАС України, а позовні вимоги підлягають задоволенню в межах річного строку звернення до адміністративного суду, однак судом першої інстанції не враховано, що Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до ст.ст. 50 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які були визнані неконституційними з 22.05.2008 року тобто з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 10 – рп від 22.05.2008 року, а тому вимоги позивача є підставними в частині здійснення перерахунку пенсії по інвалідності з 22.05.2008 року по 28.04.2009 року - дату прийняття рішення судом першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову необхідно скасувати та винести нову постанову, якою позовні вимоги позивача задовольнити частково.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.3,4 ч.1 ст.202, 205,207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу управління Песійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Надвірнянського районного суду від 28 квітня 2009 року у справі № 2а-95/09 скасувати, та прийняти нову, якою позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову управління Песійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у відповідності до вимог ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати управління Песійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 22 травня 2008 року по 28.04.2009 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та згідно із вимогами Закону України № 1691-VI від 18.02.2010 року може бути оскаржена до Верховного Суду України у порядку цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.М. Каралюс
Судді І.Я. Олендер
Р.М. Шавель
Повний текст постанови виготовлено 07.05.2010 року