Справа №2-а-9/2007

ПОСТАНОВА Іменем України

16 травня 2007 року,                 Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

в складі:                      головуючого судді               Захарова О.В.

при секретарі                       Красновій М.О.

з участю:                    представника позивача      ОСОБА_2

представника відповідача  Рубцової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води адміністративну справу за позовом прокурора м. Жовті Води в інтересах ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води про перерахунок і виплату недоплаченої пенсії, -

Встановив:

Прокурор м. Жовті Води 05 лютого 2007 року звернувся до суду, у встановлений законом строк, з позовом в інтересах ОСОБА_1 і в судовому засіданні вточнивши позовні вимоги просить суд постановити рішення, яким зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води (далі ПФУ) провести перерахунок призначеного інваліду війни II групи громадянину ОСОБА_1. підвищення пенсії у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком: встановленої в період з 01 лютого 2004 року по 31 грудня 2004 року на рівні 20 % середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за попередній 2003 рік; встановленої в період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також зобов'язати ПФУ виплатити ОСОБА_3 недоплачену суму підвищеної пенсії у розмірі 15898 грн. 65 коп. за період з 01 лютого 2004 року по 31 грудня 2005 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі і просить його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала, пояснивши, що вимоги позивача є безпідставними, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України №1 (далі КМУ) „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03 січня 2002 року розрахунок підвищень пенсій передбачених Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту" під час призначення та перерахунку пенсії проводився виходячі з розміру 19 грн. 91 коп.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необгрунтований і задоволенню не підлягає.

Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом II групи і має право на пільги встановлені законодавством України для інвалідів війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 5). Згідно розпорядження від 29 березня 2004 року отримує пенсію за віком в розмірі 493 грн. 91 коп., підвищення інваліду війни в розмірі 69 грн. 69 коп., підвищення за особливі заслуги перед Україною в розмірі 56 грн. 28 коп. та надбавку одиноким на догляд в розмірі 9 грн. 96 коп., а всього 629 грн. 84 коп. (а.с. 10)

Статтею 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складаються з цього Закону та інших актів законодавства України.

Відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції від 22.03.2007 року) мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для призначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Згідно зі ст. 9 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідність з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Враховуючи наведене, положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при

2

призначенні підвищеної пенсії за Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Мінімальний розмір пенсії за віком визначається ст. 19 Закону України „Про пенсійне забезпечення". При цьому питання, пов'язані з реалізацією і додержанням гарантії, передбачених цим законом, ст. 11 Закону віднесені до компетенції КМУ.

Відповідно до ст. 116 Конституції України, КМУ забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції України і законів України, актів Президента України. Згідно ст. 117 Конституції України, КМУ в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання.

Реалізуючи повноваження надані йому Конституцією України та зазначеними законодавчими актами, КМУ видав постанову від 03 січня 2002 року №1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".

Відповідно до ст. 147 Конституції України, Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та Законів України.

Проте, Конституційним Судом України не вирішувалось питання щодо невідповідності (неконституційності) вищеназваної Постанови КМУ №1.

Згідно вищеназваної Постанови КМУ від 03 січня 2002 року №1 (зі змінами та доповненнями) в п. 2 встановлено, що підвищення до пенсії, передбачені Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", починаючи з 01 січня 2002 року здійснюється виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищується, зокрема інвалідам П групи - 350 % мінімальної пенсії за віком.

3 01 січня 2004 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,, з урахуванням надбавки як інваліду війни другої групи у сумі 69 грн. 68 коп., виходячі з 19 грн. 91 коп. х 350%.

Позивачу виплачувалась оспорювана надбавка виходячи з встановленої Постановою КУ від 03 січня 2002 року №1 розміру мінімальної пенсії за віком.

Після прийняття Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, який вступив у дію з 01 січня 2004 року, вказана постанова КМУ не змінювалася та повинна застосовуватися при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком.

Посилання позивача на те, що при нарахуванні підвищення до пенсії наобхідно виходити з мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто у розмірі прожиткового мінімуму, є безпідставним, оскільки в ч. З ст. 28 названого Закону зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Оскільки позивач і відповідач ПФУ звільнені від сплати судових витрат, їх потрібно віднести на рахунок держави.

На підставі вищеназваного, керуючись ст.ст. 10-12, 69-71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до Жовтоводського міського суду протягом 10 днів, з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і 20 днів після подачі такої заяви апеляційної скарги.