СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
15 червня 2006 року | Справа № 20-8/021-4/050 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Латиніна О.А.,
Маслової З.Д.,
секретар судового засідання: Лазарєва К.С.
за участю представників сторін:
позивача, Кухаренко Віра Миколаївна, довіреність № 04-280 від 23.05.06, Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів;
відповідача, Мартинюк Олена Олександрівна, довіреність № 2/127 від 12.01.06, Відкрите акціонерне товариство "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького";
прокурор, не з'явився, прокурор Балаклавського району міста Севастополя;
третьої особи, Желтобрюх Анатолій Тихонович, довіреність № 238/08 від 24.01.05, Севастопольський міський центр зайнятості;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 10.05.2006 у справі № 20-8/021-4/050
за позовом прокурора Балаклавського району міста Севастополя (вул. 7 Листопаду, 3, місто Севастополь,99042)
до відкритого акціонерного товариства "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" (вул. Новікова, 11,Севастополь,99042)
третя особа: Севастопольський міський центр зайнятості (вул. Реднева, 40, місто Севастополь, 99011)
про стягнення штрафних санкцій в сумі 133364,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Балаклавського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою в інтересах держави в особі Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства „Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” про стягнення штрафних санкцій в сумі 133364,00 грн. за невиконання у 2003 році нормативу для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.04.2005 у задоволені позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.05.2005 року рішення господарського суду міста Севастополя від 01.04.2005 залишено без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2005 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.05.2005 та рішення господарського суду міста Севастополя у справі № 20-8/021 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Постановою господарського суду міста Севастополя від 10.05.2006 (суддя Остапова К.А) у справі № 20-8/021-4/050 адміністративний позов задоволено повністю.
З відкритого акціонерного товариства „Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” на користь Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів стягнуто заборгованість у сумі 133364 грн.
Не погодившись з постановою суду, відкрите акціонерне товариство „Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого господарського суду скасувати.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права і неповним доведенням та з’ясуванням обставин, які мають суттєве значення для справи, а саме - не прийняттям до уваги Законів України „Про автомобільний транспорт” та „Про залізничний транспорт”, згідно з якими створення робочих місць для працевлаштування інвалідів здійснюється у розмірі 4% загальної численності працюючих, окрім водіїв (стаття 19 Закону України „Про автомобільний транспорт”) та у розмірі 4% від числа працівників, зайнятих в підсобно-допоміжних роботах (стаття 15 „Про залізничний транспорт”).
За твердженнями відповідача, висновки господарського суду про те, що підприємство не виконало вимоги пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 „Про організацію робочих місць і працевлаштування інвалідів” не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відкрите акціонерне товариство „Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” у 2003 створило робочі місця для інвалідів, що підтверджується наказом № 186 від 12.06.2002, а саме - надало до 01 лютого в Севастопольське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2003 рік (форма № 10-П1), визначило види виробництва, цехів, де може використовуватися праця інвалідів, що підтверджується Переліком робочих місць, що підлягають атестації за умов праці для працевлаштування інвалідів, затвердженим 31.01.2002 головою правління підприємства, проінформувало Центр зайнятості і місцеві органи соціального захисту населення про вільні місця для працевлаштування інвалідів, що підтверджується листами від 09.12.2003, направленими в Севастопольський центр зайнятості, Севастопольське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Балаклавській районний відділ праці і соціального захисту, розробило Інструкцію про робоче місце інваліда, забезпечило соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.06.2006 було відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі відкритого акціонерного товариства „Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького”.
У зв’язку з неможливістю брати участь у судовому процесі, розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. у складі судової колегії суддя Горошко Н.П. була замінена на суддю Маслову З.Д.
В судове засідання прокурор Балаклавського району міста Севастополя з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” у відсутності нез’явившогося представника прокуратури.
Розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” в порядку статті 196 Кодексу адміністративного судочинства, судова колегія встановила наступне.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 за № 1434, Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.
Згідно з пунктом 9 цього ж Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.
Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом урядового органа державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів, що закріплено в Положенні про Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженим директором Фонду 01.11.2002,
Відповідно до даного Положення, на Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів покладено контроль за своєчасним і повним перерахуванням у бюджет відділення штрафних санкцій підприємствами, установами, організаціями за недотримання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, вживання заходів по стягненню штрафних санкцій у випадку їхньої несплати в судовому порядку.
Основні правила щодо працевлаштування інвалідів, зокрема, приписи стосовно органів та організацій, що мають здійснювати працевлаштування інвалідів, нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, порядок застосування штрафних санкцій за його невиконання містять статті 17-20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 (зі змінами та доповненнями).
Частиною 1 статті 19 названого Закону передбачено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма № 10-ПІ, затверджена Наказом Держкомстату України 10.01.2002 № 49) за 2003 рік норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у відкритому акціонерному товариству „Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” склав 39 місця від загальної кількості працюючих на підприємстві (970 осіб), фактично на підприємстві працювало 25 інвалідів. Середньорічна заробітна плата на підприємстві за 2003 рік склала 9526,00 грн.
Відкрите акціонерне товариство "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" надало уточнений звіт форми № 10-ПІ за 2003 рік (вх. 10212 від 19.04.2006), в якому норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів склав 35 місць від загальної кількості працюючих на підприємстві (970 осіб), фактично на підприємстві працювало 25 інвалідів. Середньорічна заробітна плата на підприємстві склала 9526,00 грн.
На думку відповідача, відповідно до положень статті 19 Закону України „Про автомобільний транспорт”, створення робочих місць для працевлаштування інвалідів здійснюється у розмірі 4% загальної численності працюючих, окрім водіїв.
Відповідно до вимог статті 15 Закону України „Про залізничний транспорт” створення робочих місць для працевлаштування інвалідів здійснюється у розмірі 4% від числа працівників, зайнятих в підсобно-допоміжних роботах.
Викладені доводи не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки стаття 19 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-ІІІ (в редакції від 05.04.2001), на яку посилається відповідач, стосується статусу персоналу автомобільного транспорту загального користування, а стаття 15 Закону України „Про залізничний транспорт" - підприємств та організацій залізничного транспорту загального користування.
Відповідно до пункту 5 Положення про робочі місця інвалідів та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314, підприємства здійснюють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць.
Згідно з пунктом 3 Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів, атестовано спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Державного нагляду за охороною праці, громадських організацій інвалідів та введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інвалідів.
Відповідно до листа-відповіді Центральної міської медико-соціальної експертної комісії за № 175 від 19.10.2004 в період з 01.01.2002 по 01.10.2004 Центральною міською медико-соціальною експертною комісією проведено атестацію робочих місць на дев’яті підприємствах. На підприємстві - відкрите акціонерне товариство "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" було атестовано 23 робочих місця.
Середньооблікова чисельність працюючих інвалідів визначається згідно з Інструкцією статистичної чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.1995 № 171 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 за № 287/823.
Судом першої інстанції встановлено, що чисельність штатних працівників облікового складу у відкритому акціонерному товаристві „Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” складає 970 осіб, середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві у 2003 році – 25, повинні були працювати 39 інвалідів.
Відповідно до статті 20 Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній, установі, організації.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку оплати підприємствами (об'єднаннями), установами та організаціями штрафних санкцій у відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28.12.2001, штрафні санкції сплачуються підприємствами в доход державного бюджету самостійно не пізніше 15 квітня року, що слідує за звітним.
Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підприємства зобов'язані вживати всіх залежних від них заходів для недопущення господарського правопорушення, яким, зокрема, є невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. До числа таких заходів відносяться обов'язки підприємства, визначені у пунктах 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів.
Пунктами 10-14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995, передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органі соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.
Як вбачається з матеріалів справи, відкрите акціонерне товариство „Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” листами від 07.08.2002, 19.08.2002 та від 09.12.2003 повідомляло органи працевлаштування інвалідів про наявність вільних робочих місць, на яких могла використовуватись праця інвалідів у звітному періоді.
Разом з тим, пунктом 1.2 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках" і № 4-ПН "Звіт про вивільнення працівників", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 № 244, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.07.1998 за № 464/2904, передбачено, що підприємства, установи і організації, розташовані на території відповідного регіону, незалежно від форм власності і господарювання та відомчої підпорядкованості, щомісячно в повному обсязі подають державній службі зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках".
Таким чином, листи відкритого акціонерного товариства "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" за 2002 рік, як і листи за 2003 рік, не можуть бути доказами виконання відповідачем обов'язку щодо інформування відповідних органів про наявність вакантних посад для інвалідів протягом звітного 2003 року,
У матеріалах справи є лише 10 із 12 звітів за формою № 3-ПН станом на 28.02.2003, 31.03.2003, 30.04.2003, 31.05.2003, 01.08.2003, 28.08.2003, 28.09.2003, 28.10.2003,01.12.2003, 30.12.2003. Звіти за формою № 3-ПН за інші 2 місяця звітного періоду у матеріалах справи відсутні.
У направлених звітах вказано про наявність вакантних посад, але немає вказівки на те, які категорії громадян можуть працювати на цих посадах.
Так, відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 вказаної Інструкції звіт за формою № 3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм власності і господарювання, місцевому центру зайнятості 28 числа щомісячно. У разі потреби термінового заміщення наявних вільних робочих місць, що виникли, у міжзвітний період у зв'язку зі звільненням працівників, дані про ці місця подаються додатково, в міру їх виникнення. У графі 4 звіту за формою № 3-ПН проставляється наявність вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні, встановленої місцевими державними адміністраціями, для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також для пенсіонерів, учнів, студентів, інвалідів. Наявність вільних робочих місць (вакантних посад) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під встановленими шифрами (інваліди мають шифр "14").
У звітах відповідача форми 3-ПН у строчці 2 графи 4 не вказана категорія громадян, а саме шифр "14", що підтверджує невиконання відповідачем вимог пунктів 3, 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314.
Тільки звіт форми 3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за грудень 2003 року, наданий відповідачем 12.01.2004 Севастопольському міському центру зайнятості містить відомості "місця для працевлаштування інвалідів” - 12 місць.
Відповідно до довідки Севастопольського міського центру зайнятості № 842/08 від 20.03.2006 відкрите акціонерне товариство "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" протягом 2003 року не надавало відомості про вільні вакантні місця для працевлаштування інвалідів, що підтверджується матеріалами справи.
Аналіз наведених положень чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що виконанню відповідними органами обов'язку працевлаштовувати інвалідів передує вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, здійснення заходів зі створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність вакантних посад для інвалідів.
Таким чином, відповідачем порушені вимоги пункту 14 Постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів", яким встановлено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Згідно з пунктом 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Згідно з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства „Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 статті 198, статтею 200, частиною 1 пунктом 1 статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду від 10.05.2006 у справі № 20-8/021-4/050 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складання в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді О.А.Латинін
З.Д. Маслова