У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    „15” червня 2010р.                                 м. Івано-Франківськ

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді   Соколовського В.М.,

суддів:                      Фединяка В.Д., Беркій О.Ю.,

                              секретаря                Довжинської Н.Б.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Косівського відділення Івано-Франківської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк», третя особа ТзОВ «Ультімо. Український центр грошових вимог», про визнання недійсними кредитних договорів, укладених між сторонами 26.12.2005 року та 08.03.2008 року,

 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Косівського районного суду від 09 лютого 2010 року,-

в с т а н о в и л а :

15 січня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі його Косівського відділення Івано-Франківської філії, третя особа на стороні відповідача ТзОВ «Ультімо. Український центр грошових вимог», про визнання недійсними кредитних договорів, укладених між сторонами 26.12.2005 року та 08.03.2008 року.

22 січня 2010 року ухвалою Косівського районного суду позовну заяву        ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки, до позову не було долучено кредитних договорів, які позивач просив визнати недійсними, тому позивачу надавався термін до 09 лютого 2010 року для усунення недоліків та доручення до позовної заяви оскаржуваних договорів.

В зв’язку з невиконанням позивачем вимог ухвали про усунення недоліків у визначений термін, ухвалою суду від 09 лютого 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 22-ц-983/2010р.                                           Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І.

Категорія 2                                                               Доповідач Соколовський В.М.

На дану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вказуючи на її незаконність через порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вважає, що ухвала суду не відповідає вимогам ст.210 ЦПК України. При підготовці справи до розгляду суд не дослідив позовні вимоги та подані докази, чим порушив діюче матеріальне і процесуальне законодавство. Також надіслана йому ухвала не скріплена гербовою печаткою суду, що є порушенням Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді. Окрім того, суд не виконав усіх вимог цивільного судочинства, відповідно до ст.2 ЦПК України. На підставі викладеного просив скасувати оскаржувану ухвалу, а справу передати для розгляду до Косівського районного суду.

Сторони по справі в судове засідання не прибули, хоча належно були повідомлені про розгляд справи.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши мотиви і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява, зокрема, повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 133 зазначеного Кодексу передбачено, що особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не подав суду копій кредитних договорів, які просив визнати недійсними, та не заявляв клопотання до суду про витребування цих договорів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, після спливу строку, наданого позивачу для усунення недоліків позовної заяви, та відповідно до ст.121 ЦПК України,  правомірно постановив ухвалу про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу.

Тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду, яка постановлена відповідно до чинного процесуального законодавства, а твердження апелянта про незаконність ухвали вважає надуманими і безпідставними, які не можуть братися до уваги.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,  -

                                               у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Косівського районного суду від 09 лютого 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий-суддя В.М. Соколовський

Судді:                                                                                        В.Д. Фединяк

                                                                                                   О.Ю. Беркій